06 вересня 2023 року
м. Київ
Справа № 925/1117/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління статистики у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 (колегія суддів: Гончаров С. А., Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.) у справі
за позовом Головного управління статистики у Черкаській області до фізичної особи-підприємця Соколовського Олександра Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, про стягнення 116 594,23 грн та виселення в примусовому порядку із займаного нерухомого майна державної власності,
Головне управління статистики у Черкаській області звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Соколовського О. В. 116 594,23 грн та виселення останнього із займаного ним державного нерухомого майна, а саме: частини підвальних приміщень площею 168,45 кв.м та нежитлових приміщень першого поверху і підвалу загальною площею 555,10 кв.м, розміщених в місті Черкаси, по вул. Остафія Дашковича, 39, адміністративної будівлі (реєстровий № 2112234371000).
24.01.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення про задоволення позову.
14.06.2023 Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої склав 27.06.2023, про скасування цього рішення та прийняття нового - про відмову в позові.
21.07.2023 Головне управління статистики у Черкаській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г.М., Рогач Л. І.
07.08.2023 Верховний Суд витребував у судів попередніх інстанцій матеріали цієї справи, які надійшли на відповідну вимогу до касаційного суду 31.08.2023.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Як зазначалося раніше, Північний апеляційний господарський суд прийняв постанову 14.06.2023, а її повний текст склав 27.06.2023. Тому останній день для її оскарження припав на 17.07.2023, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 21.07.2023.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку касаційного оскарження, Головне управління статистики у Черкаській області зазначило, що повний текст оскаржуваної постанови не отримувало; в Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови оприлюднено 29.06.2023, однак у зв'язку із відсутністю в установі постійного доступу до мережі "Інтернет" скаржник ознайомився з оскаржуваним судовим рішенням лише 12.07.2023 за допомогою вебпорталу "opendatabot.ua". Тому, посилаючись на наведене, а також введений в Україні воєнний стан, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС): "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Із наявної у матеріалах справи довідки від 28.06.2023 з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС", вбачається, що документ в електронному вигляді "ст. 282 ГПК Постанова (повний текст) від 14.06.23 у справі № 925/1117/22 (суддя Гончаров С. А.) надіслано одержувачу Головному управлінню статистики у Черкаській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 27.06.23 16:49.
Зазначене спростовує доводи скаржника про неотримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Згідно з абз. 2 частини шостої цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак оскаржувана постанова апеляційного господарського суду вручена скаржнику 27.06.2023, тобто в день складення її повного тексту, а тому передбачений положенням пункту 2 частини 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 17.07.2023. Тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 21.07.2023.
Головне управління статистики у Черкаській області також зазначило, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови оприлюднено 29.06.2023, однак у зв'язку із відсутністю в установі постійного доступу до мережі "Інтернет" воно ознайомилося з оскаржуваним судовим рішенням лише 12.07.2023 за допомогою вебпорталу "opendatabot.ua", не подаючи при цьому жодних доказів в підтвердження наведеного.
Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що вказані обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження, оскільки вони залежали від внутрішньої організації роботи самого скаржника, мають суб'єктивний характер і не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.
Що ж до посилання скаржника на введений воєнний стан слід зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Тому сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
Звідси, Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду раніше ніж 21.07.2023. Тож наведені в клопотанні обставини не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.
Тому з метою усунення недоліків касаційної скарги Головному управлінню статистики у Черкаській області необхідно навести інші підстави для поновлення строку, установленого статтею 288 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 цього ж Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Позовну заяву у цій справі подано у 2022 році, а предметом позову у ній є дві вимоги - одна вимога майнового, а одна - немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481 грн.
Отже, за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8 459,82 грн (116 594,23 грн х 1,5 % + 2 481 грн) х 200 %.
Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору судового збору, яке обґрунтовує тим, що він фінансується із державного бюджету, проте на даний час у нього відсутня можливість проводити платежі, в тому числі щодо сплати судового збору, відповідно до постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Так, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору: (1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або (2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Утім скаржник не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тому клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не підлягає задоволенню.
За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, касаційна скарга Головного управління статистики у Черкаській області підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних причин його пропуску та доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 8 459,82 грн.
З огляду на те, що ця касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення буде розглянуто Верховним Судом в разі усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління статистики у Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 925/1117/22 залишити без руху.
2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.
4. Роз'яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені статтею 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач