Єдиний унікальний номер судової справи: 367/4048/22
Номер провадження: 2-др/225/2/23
06 вересня 2023 року
Дзержинський міський суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Мигалевича В.В.,
за участю секретаря Голубової О.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за заявою представника заявниці ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
18.08.2023 до Дзержинського міського суду Донецької області надійшла заява представника заявниці ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заявлені вимоги представник відповідача обґрунтовує тим, що даною заявою відповідачкою порушується питання про стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» понесених нею додаткових витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась адвокатом Аваляном Є.В.
У відзиві на позов на виконання вимог ч.1 ст.134 ЦПК України відповідачкою повідомлено, що її витрати, пов'язані з розглядом справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 36000 грн., з яких:
- 18000 грн. сплачено 06.06.2023 відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Договору про надання правової допомоги № 5 від 18.05.2023;
- 18000 грн. підлягають сплаті у разі позитивного для відповідачки вирішення справи відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Договору про надання правової допомоги, доповненого додатковою угодою від 14.06.2023 до Договору про надання правової допомоги № 5 від 18.05.2023.
Таким чином, під час судового розгляду справи відповідачкою зроблено заяву про відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 36000 грн.
Разом з тим, оскільки частина гонорару відповідно до умов Договору про надання правової допомоги та додатковою угодою до нього підлягала сплаті тільки у випадку позитивного для відповідачки вирішення справи (тобто пов'язано з певною подією, яка не настала на час розгляду справи судом), до закінчення розгляду справи відповідачка не мала можливості надати докази на підтвердження цих витрат. Тому при розгляді справи по суті відповідачка просила відшкодувати їй фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 грн., сплачених на виконання пункту 2 розділу ІІІ Договору про надання правової допомоги № 5 від 18.05.2023. 14.08.2023 Дзержинським міським судом Донецької області ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення 181281,62 грн.
Вказаним рішенням суд частково задовольнив заяву відповідачки про стягнення підтверджених документально витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн., сплачених відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Договору про надання правової допомоги № 5 від 18.05.2023 15.08.2023 відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Договору про надання правової допомоги, доповненого додатковою угодою від 14.06.2023, відповідачкою додатково сплачено адвокату гонорар у розмірі 18000 грн., що підтверджується платіжним документом - копією інструкції банку про перерахування коштів.
Понесені відповідачкою витрати на професійну правничу допомогу були необхідними з огляду на те, що без фахової допомоги вона не змогла б захистити свої права в суді.
Окрім того, розмір гонорару, передбачений пунктом 7 розділу ІІІ Договору про надання правової допомоги, доповненого додатковою угодою від 14.06.2023, є розумним, оскільки не перевищує 10% від суми, яку позивач просив стягнути з відповідачки, тобто відповідає критерію співмірності у порівнянні із заявленими позовними вимогами.
Відшкодування відповідачці понесених нею витрат у розмірі 18000 грн. відповідає фінансовому стану позивача, який є фінансовою установою, тому стягнення судових витрат у зазначеному розмірі не буде для позивача надмірним тягарем.
Таким чином представник відповідачки ОСОБА_3 просив стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 18000,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що заявлені представником відповідача вимоги не підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності, на задоволенні заявлених вимог наполягає.
Дослідив письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, виходячи з наступного.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки сторони повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, неприбуття їх в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви, тому суд вважає необхідним розглядати справу за відсутністю осіб, які не з'явилися.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
У відповідності до вимог ч.1 ст.265 ЦПК України, рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини.
Також, відповідно до ч.5 п.2 ст.265 ЦПК України, в резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про розподіл судових витрат.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 14.08.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку по даних сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Вирішуючи питання про стягнення «гонорару успіху», суд зазначає таке:
Згідно із п. 1 Додаткової угоди від 06 червня 2023 року до договору про надання правової допомоги від «18» травня 2023 року, гонорар успіху адвоката становить 18000,00 грн.
За результатами розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Крім того, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
З урахуванням вищенаведеного, заявник просить суд стягнути з боржника гонорар успіху 18000,00 грн.
Так, до заяви про ухвалення додаткового рішення, адвокатом Авалян Є.В. надано: копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВВ від 20.05.2023, а також платіжну інструкцію P24A1570631336D0217 від 15.08.2023 про сплату гонорару успіху.
Окрім того, матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором містять копії Договору про надання правової допомоги №5 від 18.05.2023, ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 20.05.2023, додаткової угоди від 06.06.2023 до Договору про надання правової допомоги №5 від 18.05.2023, Акту приймання наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 5 від «18» травня 2023 року, платіжної інструкції P24A1293643435D2599 від 06.06.2023.
Повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, про що зазначено в ч.4 ст. 62 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ст. 1, ч.ч. 3, 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч.1 ст. 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами 1,2 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також, відповідно до 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справах у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява№19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, також зауважила, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху, ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро, як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху», у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що передбачено ч.2 ст. 141 ЦПК України.
Розподіляючи витрати, які відповідачка понесла на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має відповідати критерію розумності таких витрат.
Таким чином, аналізуючи викладені норми права та враховуючи обставини справи, обґрунтованості та реальності понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, складністю справи та виконаними адвокатом Авалян Є.В. послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає, що зазначені відповідачкою витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Оскільки адвокат Авалян Є.В. брав участь у справі у якості представника відповідача за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за результатами розгляду якої судом було у повному обсязі відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд вважає необхідним заяву про стягнення витрат за надання правничої допомоги задовольнити частково, а саме в розмірі 9000,00 грн., в іншій частині вимог відмовити, що відповідатиме критерію співмірності у порівнянні із заявленими позовними вимогами.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 247, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 77, код ЄДРПОУ 41677971) про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 77, код ЄДРПОУ 41677971) на користь ОСОБА_2 (остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень 00 коп.
В іншій частині заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.В. Мигалевич