Справа № 342/967/23
Провадження № 11-сс/4808/272/23
Категорія ст. 181 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
06 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5
з участю секретаря ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2023 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023091150000112 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалу суду першої інстанції вважає незаконною. Оскільки винесене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями, викладеними у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_10 , протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом огляду місця події та іншими матеріалами в їх сукупності.
Вказує, що суд першої інстанції визнав, що надані прокурором докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та досліджені судом, доводять наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (вказаний ризик існує, оскільки покарання за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_8 передбачає безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, що свідчить про можливість підозрюваної, здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Також, враховуючи суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, а також ту обставина, що ОСОБА_8 на даний час ніде не працює, не має офіційних джерел для здобуття необхідних для існування речей, вдова, що в свою чергу призводить до відсутності стримуючих факторів переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а як наслідок уникнення від кримінальної відповідальності;
- незаконно впливати на потерпілого, оскільки в основу обвинувачення взято до уваги саме показання вказаної особи, а також підозрювана ОСОБА_8 особисто знайома з ним, проживає в одному й тому ж населеному пункту з потерпілим, їй відоме його місце проживання, відповідно остання може впливати на потерпілого шляхом залякування, погроз або іншим чином з метою зміни показання чи схиляння потерплого в свою користь щодо надання недостовірних показань з приводу події вчиненого злочину;
- може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначає, що слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не досліджено у повному обсязі особу підозрюваної ОСОБА_8 та не враховано, що останній відоме місце проживання потерпілого, оскільки умисне пошкодження майна потерпілого шляхом підпалу здійснено саме за місцем його проживання. Також, судом не взято до уваги характеристику надану за місцем проживання ОСОБА_8 з якої слідує, що остання за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 проживає періодично, так як часто виїжджає за межі Поточищанського старостинського округу.
Наголошує, що у ОСОБА_8 відсутні сталі соціальні зв'язки, зокрема, остання ніде не працює, не навчається, не має постійного доходу і засобів для існування, проживає одна. Вищевикладене в сукупності може призвести до продовження вчинення ОСОБА_8 злочину спрямованого на знищення житлового будинку ОСОБА_10 шляхом підпалу, оскільки пожежа була вчасно погашена.
Ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2023 року у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 відмовлено. Застосовано щодо неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено їй цілодобово залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , покладено відповідні обов'язки.
Слідчий суддя обґрунтував прийняте рішення тим, що ОСОБА_8 , яка є вдовою, проживає одна, не перебуває на обліку в лікарів психіатра чи нарколога в медичному закладі за місцем проживання, вважається особою яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Також слідчий суддя врахував і суспільну небезпечність злочину в якому підозрюється ОСОБА_8 , те, що вона має постійне місце проживання в Україні, що підтверджується реєстрацією місця проживання ОСОБА_8 де вона на даний час проживає.
Слідчий суддя дійшов висновку, що надані прокурором докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та досліджені судом, доводять наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Але ступінь ризиків передбачених ст. 177 КПК України не є такими істотними, що потребує обрання запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою, та в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Суд дійшов висновку, що виняткового випадку щодо необхідності застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин справи та даних щодо її особи в їх сукупності, не встановлено. Факту наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення є недостатньо для обрання особі запобіжного заходу у виді взяття під варту. Застосування до підозрюваної ОСОБА_8 тримання під вартою не виправдовує потреби досудового розслідування.
Під час апеляційного розгляду:
- прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу, вважає, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить запобігання існуючим ризикам згідно з ст. 177 КПК України та виконання підозрюваною ОСОБА_8 процесуальних обов'язків;
- підозрювана ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_9 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважають її безпідставною.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали клопотання, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту відповідає цим вимогам, слідчий суддя правильно відмовив в застосуванні відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, таке рішення прийнято за наявності необхідних для цього підстав, з наведенням відповідних мотивів.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про доцільність застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
В суді першої інстанції долученими до клопотання копіями доказів підтверджено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, вони підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Так, підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, об'єктивно підтверджується копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 15 серпня 2023 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13 серпня 2023 року, протоколом огляду місця події від 13 серпня 2023 року, протоколом допиту потерпілого від 13 серпня 2023 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13 серпня 2023 року, повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 13 серпня 2023 року, протоколом допиту підозрюваного від 13 серпня 2023 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 13 серпня 2023 року, протоколом огляду місця події від 13 серпня 2023 року, звітом Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області про причини виникнення пожежі від 14 серпня 2023 року, іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також, сукупність відомостей, які містяться в клопотанні та долучених до нього доказах дали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку ступінь ризиків передбачених ст.177 КПК України не є такими істотними, що потребує обрання запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою, та в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.При цьому, лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою того, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, без достатнього обґрунтування, є недостатнім для обрання зазначеного прокурором запобіжного заходу.Також, ОСОБА_8 раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ч. 4 цієї статті якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, як згідно з ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, у санкції передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
На думку колегії суддів сторона обвинувачення не навела переконливих доводів того, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 буде недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в повній мірі взяв до уваги відомості, що були в матеріалах клопотання відносно особи підозрюваної, та правильно оцінюючи їх, також в сукупності з іншими доказами, які підтверджували заявлені слідчим ризики, зробив висновок по вирішенню клопотання.
Під час апеляційного розгляду прокурором не наведено таких обставин, які можуть вказувати на те, що підозрювана порушуватиме покладені на неї процесуальні обов'язки, а також, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є недостатнім та не забезпечить запобігання відповідним ризикам.
З огляду на необхідність обрання запобіжного заходу, обумовленого підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, його обставини, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недоведення стороною обвинувачення того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти цим ризикам, інші обставини, які враховуються згідно з ст. 178 КПК України, слідчий суддя мав всі підстави для висновку про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дослідив належним чином всі матеріали провадження та прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу.
Суд апеляційної інстанції не вбачає на даний час підстав для обрання щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку передбаченому КПК України.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Городенківського відділу Коломийської окружної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2023 року про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023091150000112 за ч. 2 ст. 194 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5