Справа № 127/13851/22
Провадження № 2-с/127/238/23
06 вересня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №127/13851/22, виданого 01.08.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання, -
04.09.2023 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №127/13851/22, виданого 01.08.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання.
Заява мотивована тим, що 01.08.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області було видано судовий наказ №127/13851/22 щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 01.07.2019 року по 31.10.2021 року включно в сумі 42328,32 грн., з яких: 42284,28 грн. - заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання; 0 грн. - інфляційних; 44,04 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 248,10 грн. Цей наказ, на думку заявника підлягає скасуванню, оскільки стягувачем не було враховано проплати, які були зроблені нею в 2021 році. Також в супереч нормам закону в період дії карантину було нараховано і стягнуто 44,04 грн. - 3% річних. Крім того, стягувач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за період з 01.07.2019 року по 31.10.2021 року, проте така заява датована 29.06.2022 року. Оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому за 2019 рік стягувач не мав права робити розрахунок заборгованості і включати цей період в строк стягнення, так як строк звернення до суду за цей період пройшов. Таким чином, між боржником та стягувачем існує спір щодо вимог стягувача.
Крім того, заява про скасування судового наказу містить клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі заяви про скасування судового наказу, яке мотивоване тим, що про існування оскаржуваного судового наказу ОСОБА_1 дізналася лише отримавши повідомлення із банку, в якому вона обслуговується про те, що приватним виконавцем винесено постанову про арешт її рахунків. Жодної постанови від приватного виконавця заявник не отримувала. В зв'язку з цим, представник заявника 29.08.2023 року ознайомила з матеріалами справи №127/13851/22 та з'ясувала, що ОСОБА_1 не отримувала оскаржуваний судовий наказ.
На підставі викладеного вище, заявник просила поновити строк для подання нею заяви про скасування судового наказу.
Зазначене вище вказує на невідповідність обставинам, зазначеним в судовому наказі, а відтак останній підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про не вручення боржнику ОСОБА_1 копії судового наказу (а.с. 24-25). При цьому, в своїй заяві боржник посилається на те, що судовий наказ не отримувала, а лише дізналася в серпні 2023 року після отримання повідомлення з банку про те, що приватним виконавцем винесено постанову про арешт її рахунків. В результаті цього, 29.08.2023 року її представник ознайомилась з матеріалами справи та 31.08.2023 року подала заяву про скасування судового наказу, яка отримана судом 04.09.2023 року. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що процесуальний строк на звернення до суду із заявою про скасування судового наказу був пропущений боржником з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
З матеріалів справи вбачається, що заявником оспорюється правомірність нарахування та стягнення з неї заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання, що спростовує твердження безспірності вимог заявника, в зв'язку з чим даний спір має бути розглянутий у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23.12.2012 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
З огляду на те, що наказне провадження є безспірним провадженням, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Тому, враховуючи те, що заява ОСОБА_1 містить достатні підстави для скасування судового наказу, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, а судовий наказ у справі №127/13851/22, виданий 01.08.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 170-171, 260, 261 ЦПК України, суддя,-
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу.
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №127/13851/22, виданого 01.08.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання.
Скасувати судовий наказ у справі №127/13851/22, виданий 01.08.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання.
Роз'яснити стягувачу право на звернення з тими самими вимогами до суду у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: