Провадження № 22-ц/803/6636/23 Справа № 204/4367/23 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А.І. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
06 вересня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське” на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське” про відшкодування моральної шкоди, -
У березні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Молчанова Н.В. звернулася до суду з позовом до ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Молчанова Н.В. посилалася на те, що ОСОБА_1 з 01 жовтня 2002 року по 14 лютого 2013 року був прийнятий гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, а також з 22 квітня 2013 року по 14 січня 2019 року горно робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті. 14 січня 2019 року був звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, згідно ст. 38 КЗпП України. Під час виконання трудових обов'язків він отримав професійні захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 11 січня 2022 року, в якому зазначено, що йому встановлено професійні захворювання: “Хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово -тонічним та больовим синдромами, рецедивуючий перебіг. Пневмоконіоз (q/1, 1/1) ускладнений хронічним бронхітом, фаза затихаючого загострення, ЛН І-ІІ ст. (першого- другого ст.). Гіперхолестернемія. Міопія слабкого ступеня. Астигматизм правого ока”. Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 11 січня 2022 року, причиною виникнення хронічного професійного захворювання є: пил переважно фіброгенної дії, кремнію діоксин кристалічний при вмісту вільного діоксиду кремнію до 5% - фактична величина 74,3 -91,28 мг/м3, при нормативному значенні 10 мг/м3. Тривалість дії упродовж зміни 53 - 91,7% зміни. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 44,4 - 97,9 Вт, при нормативному значенні 90Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів рук та плечового поясу) - фактична величина 43,3 - 64,6 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 12 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 300-62% зміни при нормативному значенні до 300 - 25% зміни. Нахили корпусу 20-65 разів за зміну, при нормативному значенні 50 - 100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску, еквівалентні рівні шуму 90-92дБА, при нормативному значенні 80 дБА. Вважає, що відповідач протягом тривалого часу грубо порушував ст. 12 ЗУ “Про охорону праці” та ст. 153 КЗпП України, що саме і призвело до виникнення у нього професійного захворювання. Згідно МСЕК йому первинно встановлено 65 % втрати працездатності за професійними захворюваннями та третю групу інвалідності безстроково. У зв'язку з хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематично необхідністю отримання медичної допомоги. Зазначає, що він постійно відчуває психічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному стану. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” на свою користь суму моральної шкоди у розмірі 150000 грн. та судові витрати.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 120 000 грн., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн. Стягнуто з ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” на користь Держави судовий збір у розмірі 1200 грн.
В апеляційній скарзі ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” просить змінити рішення суду від 23 травня 2023 року в частині стягнення на корить ОСОБА_1 моральної шкоди, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я до 68200 грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Молчанова Н.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 23 травня 2023 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Стягнути з ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в апеляційному суді, витрати на правову допомогу.
У запереченні на відзив ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” просять апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі, витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача ОСОБА_1 та заперечували проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу в апеляційному суді.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Згідно ст. 4 Закону України “Про охорону праці”, державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно зі ст. 6 Закону України “Про охорону праці” умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про охорону праці” роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров 'я чи настання смерті були б неможливими.
Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).
У справі встановлено, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” з 01 жовтня 2002 року по 14 лютого 2013 року був прийнятий гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, а також з 22 квітня 2013 року по 14 січня 2019 року горно робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті (а.с.24-28).
14 січня 2019 року ОСОБА_1 , наказом № 110-ку від 21 січня 2019 року був звільнений з займаної посади за ст. 38 КЗпП за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (а. с. 28).
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 10 січня 2022 року, затвердженого 11 січня 2022 року начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Королем В., позивачу встановлено професійне захворювання: “Хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово - тонічним та больовим синдромами, рецедивуючий перебіг. Пневмоконіоз (q/1, 1/1) ускладнений хронічним бронхітом, фаза затихаючого загострення, ЛН І-ІІ ст. (першого- другого ст.). Гіперхолестернемія. Міопія слабкого ступеня. Астигматизм правого ока”. Професійне захворювання виникло у ОСОБА_1 у зв'язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - важкості праці та пилу фіброгенної дії. Причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): пил переважно фіброгенної дії, кремнію діоксин кристалічний при вмісту вільного діоксиду кремнію до 5% - фактична величина 74,3 -91,28 мг/м3, при нормативному значенні 10 мг/м3. Тривалість дії упродовж зміни 53 - 91,7% зміни. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 44,4 - 97,9 Вт, при нормативному значенні 90Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів рук та плечового поясу) - фактична величина 43,3 - 64,6 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 12 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 300-62% зміни при нормативному значенні до 300 - 25% зміни. Нахили корпусу 20-65 разів за зміну, при нормативному значенні 50 - 100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску, еквівалентні рівні шуму 90-92дБА, при нормативному значенні 80 дБА. (а.с.19,20).
З довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 24 лютого 2022 року серії 12 ААА № 106479 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: первинно всього 65%, із них: 40% за профрадикулопатією та 25% по пневмоконіозу, з 22 лютого 2022 року безстроково. Потреба у медикаментозному санаторно-курортному лікуванні за профзахворюваннями (а.с.9).
З довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 547773 від 24 лютого 2022 року ОСОБА_1 встановлено первинно третю групу інвалідності за профзахворюваннями безстроково, з 22 лютого 2022 року (а.с.16).
19 квітня 2023 року, через підсистему “Електронний суд” та 09 травня 2023 року на адресу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника відповідача ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” - адвоката Єгорової О.Ю., про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі. В обґрунтування, якої зазначено те, що сторони дійшли порозуміння та згоди щодо предмету спору. Так, зокрема, у примірнику мирової угоди по справі № 204/4367/23 від 13 квітня 2023 року (а. с. 38, 41) зазначено, що сторони дійшли згоди, що достатнім відшкодуванням моральних страждань (моральної шкоди) позивача внаслідок отриманого ним професійного захворювання є сума 68200 гривень. (а. с. 36-38, 39-40),
Суд першої інстанції не прийняв зазначену мирову угоду до уваги та вказав про це в оскарженому рішенні суду, з огляду на наступне.
Приписами ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦПК України визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Як вбачається з матеріалів справи заява про затвердження мирової угоди було подано 19 квітня 2023 року через “Електронний суд” одноособово представником відповідача ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське”, а наданий примірник (сканкопія) мирової угоди не містить підпису відповідача чи його представника, а її електронний документ - підпису позивача (а. с. 37, 38). Наданий примірник заяви за підписом обох сторін, що надійшов на поштову адресу суду 09 травня 2023 року, не містить ані вихідного номеру заяви, ані дати її складання, а мирова угода (за підписом сторін) надана в одному примірнику, без засвідчення її печаткою відповідача чи його представника (а. с. 39). Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що мирова угода сторонами по справі № 204/4367/23 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” про відшкодування моральної шкоди у визначений законом спосіб подана не була.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.
Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач втратив професійну працездатність, став інвалідом третьої групи, втратив всього 65% за профзахворюваннями професійної працездатності із них: 40 % за профрадикулопатією та 25 % по пневмоконіозу, з 22 лютого 2022 року безстроково, що порушило його звичне життя, змусило пройти курс лікування, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що наслідки отриманого на виробництві професійного захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позивач змушений проходити чисельні медичні огляди та обстеження відновлюванні процедури, лікування, у зв'язку з чим, позивач не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно позначалося і позначається на душевному та фізичному стані позивача. Ушкодженням здоров'я позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, він позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений проходити курс лікування, постійно відчуває наслідки минулої роботи в неналежних умовах, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Встановивши, що позивач працював на ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” з 01 жовтня 2002 року по 14 лютого 2013 року гірничим робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, а також з 22 квітня 2013 року по 14 січня 2019 року горно робочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті у шкідливих умовах виробничого середовища. Позивачу ОСОБА_1 з 22 лютого 2022 року безстроково встановлена третя група інвалідності, 65% втрати професійної працездатності. із них: 40 % за профрадикулопатією та 25% по пневмоконіозу. Враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 120000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та такий розмір буде достатнім та необхідним.
Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у апеляційному суді слід зазначити наступне.
Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3)пов'язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ст.137 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п.8 ч.2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
ОСОБА_1 у цій справі правова допомога у апеляційному суді надавалася Адвокатським Бюро “Молчанової Наталії” на підставі додаткової угоди №1 до договору про надання правової (юридичної) допомоги №02/03/23 від 23 березня 2023 року (а.с 92).
На підтвердження витрат на правову допомогу у апеляційному суді надано копію ордера, акт наданих послуг по договору про надання правової допомоги №04/03/23 від 23 березня 2023 року, квитанцію до прибуткового касового ордера №24/03 від 27 липня 2023 року (а.с.91-94).
З акту №1 до додаткової угоди №1 від 06 липня 2023 року до наданих послуг по договору про надання правової допомоги №04/03/23 від 23 березня 2023 року вбачається, Адвокатським Бюро “Молчанової Наталії” було здійснено ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги, підготовлено та направлено до Дніпровського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у справі №204/4367/23. Вартість виконаних робіт складає 10000 грн. (а.с.91).
З додаткової угоди №1 до договору про надання правової (юридичної) допомоги №02/03/23 від 23 березня 2023 року вбачається, Адвокатське Бюро “Молчанової Наталії”, в особі керуючого бюро - адвокат Молчанова Н.В. ознайомилась з матеріалами справи, витрачено 60 хвилин, вартість витрат складає 2500 грн.; підготовлено та направлено до Дніпровського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, витрачено 180 хвилин, вартість витрат складає 7500 грн. (а.с.92).
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №27/03 від 27 липня 2023 року ОСОБА_1 сплатив адвокатському Бюро “Молчанової Наталії” 10000 грн.(а.с.93).
Розподіляючи витрати, які ОСОБА_1 поніс на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи: розміри гонорару за надання правової допомоги за видами правової допомоги, опис послуг з вартістю наданих послуг, платіжні доручення, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З опису виконаних (наданих) послуг вбачається, що вказані послуги надавались Адвокатським Бюро “Молчанової Наталії” та полягають у тому, що адвокат Молчанова Н.В.
ознайомилась з матеріалами справи, підготувала та направила до Дніпровського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу.
Розгляд справи № 204/4367/23 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” про відшкодування моральної шкоди у апеляційному суді здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №75/9215/15-ц вказано, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що зазначені адвокатським бюро “Молчанової Наталії” витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатським бюро “Молчанової Наталії” роботи та витраченого адвокатським бюро “Молчанової Наталії” часу на надання позивачу правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову у даній справі та значення справи для сторін, що справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), враховуючи заперечення відповідача у справі щодо розміру витрат на правову допомогу у апеляційному суді, колегія суддів приходить до висновку щодо зменшення розміру та стягнення з відповідача на користь позивача - 1 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, надану в апеляційному суді, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару.
Доводи апеляційної скарги ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське” про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди зі 120 000 грн. до 68200 грн. є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське” - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року - залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Шахтоуправління “Покровське” (ЄДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, надану у апеляційному суді у розмірі - 1 000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06 вересня 2023 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді Т.П. Красвітна
О.В.Свистунова