Справа № 645/4655/23
Провадження № 1-кп/645/295/23
06 вересня 2023 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023226220000176 від 10.04.2023 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кругляківка Куп'янського району Харківської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -
ОСОБА_3 , з метою уникнення встановленої Законом відповідальності за керування транспортним засобом, без передбаченого дозволу (посвідчення водія), в порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, яка визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, а також постанови Кабінету Міністрів України №340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п. 16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, у квітні 2022 року, діючи умисно, протиправно, з метою подальшого використання підробленого посвідчення водія, скориставшись всесвітньою мережею «Інтернет», на невстановленому під час досудового розслідування сайті, вступив у змову з невстановленою під час досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, та усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (посвідчення водія), надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали відносно якої виділено у окреме провадження, свої анкетні дані, а саме - фотозображення паспорту та фотокартку для подальшого їх внесення до підробленого документу, чим створив сприятливі умови для вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
В подальшому вищевказана невстановлена особа у невстановлені під час досудового розслідування час та місці виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме - бланк посвідчення водія серії
НОМЕР_1 , виданий 27.07.2022 року ТСЦ № 8044, в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_3 . Потім підроблене невстановленою особою посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 27.07.2022 року ТСЦ № 8044 на ім'я ОСОБА_3 , було направлено поштовим відправленням останньому до відділення «Нової пошти» № 14, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Героїв Харкова, 199Б. Де, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу,
ОСОБА_3 його отримав, за що заплатив грошові кошти в сумі 5300 гривень, для подальшого використання завідомо підробленого посвідчення водія.
Згідно висновку експерта судової технічної експертизи документів № 16317/18699 від 05.07.2023 року бланк наданого для дослідження посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 не відповідає вимогам, які пред'являються до бланків аналогічних документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Відповідно до інформації регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області ОСОБА_3 посвідчення водія не отримував. Посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 3249 РСЦ ГСЦ МВС в Київській області громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи свій протиправний умисел, будучи обізнаним про те, що згідно вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, яка визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, а також п. п. «а» п. 2.1. ч. 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, які наголошують, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та необхідності складання відповідних іспитів для його отримання, затверджених наказом МВС України № 515 від 07.12.2009, достовірно знаючи, що він не отримував у встановленому Положенням «Про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року, порядку посвідчення водія серії НОМЕР_1 , виданого 27.07.2022 року ТСЦ № 8044 на ім'я ОСОБА_3 , та маючи умисел на подальше використання завідомо підробленого посвідчення водія, бланк якого відповідно до висновку експерта судової технічної експертизи документів № 16317/18699 від 05.07.2023 не відповідає вимогам, які пред'являються до бланків аналогічних документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, переслідуючи мету використання вищевказаного підробленого документу, усвідомлюючи, що пред'явлення посвідчення водія дозволить йому керувати транспортним засобом, у період часу з 01.02.2023 р. по 09.04.2023 р. почав використовувати вказаний завідомо підроблений документ.
09.04.2023 року, приблизно о 19 год. 59 хв., ОСОБА_3 рухався по пр. Петра Григоренка в місті Харкові на автомобілі «CHERY ELARA»,
д.н.з. НОМЕР_2 , де на тролейбусному колі, напроти будинку № 2 Б по пр. Петра Григоренка у м. Харкові, зробив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив Правила дорожнього руху. Внаслідок чого був зупинений працівником УПП в Харківській області ДПП в м. Харкові для перевірки документів. ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що у нього знаходиться при собі підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 27.07.2022 року ТСЦ № 8044, яке він не отримував у встановленому «Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на законну вимогу працівників поліції пред'явив останнім зазначений завідомо підроблений документ. Тим самим, ОСОБА_3 використав завідомо для нього підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії В, видане 27.07.2022 року ТСЦ № 8044 на ім'я ОСОБА_3 .
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто пособництво у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання, та використання завідомо підробленого документа.
Прокурор у поданому обвинувальному акті заявив клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто пособництво у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання, та використання завідомо підробленого документа, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, тобто пособництво у підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, установою, організацією, яка має право видавати та посвідчувати такий документ і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання, та використання завідомо підробленого документа.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, тяжких захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.
З огляду на викладене, суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкцій, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки більш м'які види покарання у виді штрафу та виправних робіт до нього не можуть бути застосовані, бо він не працює та не має офіційних доходів. При визначенні остаточного покарання застосуванню підлягають правила ч. 1 ст. 70 КК України.
Враховуючи невисокий ступінь ризику небезпеки обвинуваченого для суспільства та наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, його сімейний стан, суд, дійшов висновку, що наведені вище обставини свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та відбування покарання, а відтак застосування до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, однак, зі здійсненням за ним нагляду уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання протягом іспитового строку, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке покарання є справедливим і достатнім для досягнення цілей покарання, визначених ст. 50 КК України.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно вимог ст. 124 КПК України.
Цивільний позов відсутній.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень (проступків), шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні судову технічну експертизу № 16317/18699 від 05.07.2023 року в сумі 7647 гривень 36 коп.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме - водійське посвідчення серії НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1