Справа № 629/1078/23
Номер провадження 2/629/297/23
РIШЕННЯ
05.09.2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Кремінь М.О., розглянувши в залі суду в м. Лозова цивільну справу № 629/1078/23 за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства, представник позивача -адвокат Марченко Дмитро Юрійович,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області, про визнання батьківства,, в якій позивач просить суд визнати його батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт.Орілька, Лозівського району, Харківської області, а також зобов"язати відділ реєстрації актів цивільного стану внести зміни в Книгу реєстрації народжень, актовий запис №06, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 13.02.2014 року, про народження дитини ОСОБА_3 , замінивши в графі батько - ОСОБА_4 " на " ОСОБА_1 ". В подальшому позовні вимоги було уточнено.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він познайомився з ОСОБА_2 у травні 2013 року. 3 того часу вони стали мешкати разом у нього за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , якого співмешканка ОСОБА_2 записала на своє прізвище для отримання державних коштів як мати одиначка. У 2016 році у них почалися безкінечні сварки, у зв"язку з тим, що відповідач постійно зловживала спиртними напоями. У листопаді 2016 року відповідач забрала дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та старшого сина від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і поїхала проживати до м. Золочів Харківської області. Через деякий час з номера відповідача йому подзвонив син ОСОБА_3 і сказав що він дуже хоче їсти. Як вказує позивач, він відраху поїхав шукати сина, забравши його і свідоцтво про народження він привіз дитину до себе додому і вони стали проживати разом. Мати ОСОБА_2 декілька разів поверталася до них, але стосунки не склалися. На даний час у позивач інша дружина, з якою проживає син та донька , поки він служить у лавах ЗСУ. Враховуючи вище викладене, зважаючи на результати тесту ДНК, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про підтримання позовних вимог, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій вказала, щодо проти вимог позивача не заперечує, розгляд справи просила здійснювати за її відсутності.
Представник третьої особи не з"явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала, що проти задоволення позову не заперечує, у разі доведення кровного споріднення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , відомості про батька дитини були внесені відповідно до ст.135 СК України, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та викладеним у заяві третьої особи(а.с.4, 55).
У зареєстрованому шлюбі сторони не перебували.
Дитина ОСОБА_3 мешкає з батьком.
Вище вказане факти сторонами не оспорюються.
Позивачем було додано копію результату дослідження аналізу ДНК на батьківство ОСОБА_7 відносно ОСОБА_3 , згідно якого ймовірність батьківства складає 99,9%(а.с.5).
Відповідно до ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі-органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок
судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, проте, встановлено з підтвердженням належними і допустимими доказами походження дитини від позивача: сумісне проживання відповідача разом із позивачем без реєстрації шлюбу до і на момент народження дитини у квартирі батьків позивача, визнання позивачем дитини своєю».
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 року № 96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14.01.2011 року за № 55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п.1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до п.2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є в т.ч. рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Згідно зі статтею 129 СК України зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізнався про те, що дійсно є біологічним батьком дитини з результату ДНК, складеного 13.02.2023 року.
Відповідно з п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов про визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини про батька підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести зміни до актового запису №06 від 13.02.2014 року, складеного виконавчим комітетом Орільської селищної ради Лозівського району Харківської області, а саме: змінити у відомостях про батька з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ", та змінити в графі "Прізвище" дитини з " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на " ІНФОРМАЦІЯ_6 ".
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження за адресою: бульвар Шевченка, буд.1, м. Лозова, Харківська область.
Суддя Т.О.Каращук