Номер провадження: 33/813/1429/23
Номер справи місцевого суду: 521/6103/23
Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
10.08.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 30.05.2023 у складі судді Гуревського В.К.,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №144244 від 20.01.2023, о 18:43 год., в м. Херсон, вул. 17 Східна, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyundai H 100», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, після чого відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.05.2022 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
Не погодившись з наведеною постановою ОСОБА_1 , оскаржив її до апеляційного суду. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувану постанову було ухвалено за його відсутності та відсутності доказів його належного повідомлення. ОСОБА_1 зазначає, що його представником подавалось клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте наведене клопотання було проігноровано судом. Також ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції в постанові послався на відеозапис, як на доказ, але такий запис на думку ОСОБА_1 не може бути належним доказом, оскільки на адресу суду подавалось клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та направлення копій справи на електронну адресу, проте копія відеозапису на електронну адресу надіслана не була, що є порушенням прав на захист.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що такі не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В силу ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyundai H 100», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення координації рухів, після чого відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у спеціалізованому медичному закладі, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №144244 від 20.01.2023.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за тестом - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно п. 3, 4, 7 розд. ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції, під час якого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, або у разі незгоди такої особи пройти вказаний огляд або у разі незгоди особи з результатами огляду огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі - Правила), встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, до протоколу долучено диск із записами із боді-камер, які зазначені в протоколі, та з аналізу яких, встановлено таке.
ОСОБА_1 зазначає, що він відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі.
Тобто, склад правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 складає відмова від проходження огляду.
Для наявності складу такого адміністративного правопорушення достатнім є саме відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння тощо, мотиви відмови правового значення не мають.
Вказане кореспондується із визначеним у п. 2.5. Правил дорожнього руху обов'язком такої особи на вимогу поліцейського пройти вказаний огляд безумовно.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Також суд зауважує на тому, що відеозапис, долучений до справи, містить фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт адміністративного правопорушення.
Крім того, факт адміністративного правопорушення підтверджується направленням на огляд водія та рапортом інспектора патрульної поліції.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена та є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Стосовно посилань ОСОБА_1 на те, що оскаржувану постанову було ухвалено за його відсутності та відсутності доказів його належного повідомлення, суд апеляційної інстанції зазначає, що норми КУпАП не передбачають такої підстави для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язку з неналежним повідомленням.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 було надано право висловити свою позицію та викласти заперечення у судовому засіданні в апеляційному суді, проте він такою можливістю не скористався.
Посилання ОСОБА_1 на те, що судом було проігнороване клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки у задоволенні такого клопотання було відмовлено постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.05.2023, із наведенням обгрунтування.
Щодо доводів ОСОБА_1 про неотримання на електрону адресу копії відеозапису, суд апеляційної інстанції зазначає, що не направлення судом копії відеозапису не спростовує факт самого адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанова суду залишається без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 30.05.2023 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова