Справа № 461/5891/22 Головуючий у 1 інстанції: Кротов О.Б.
Провадження № 33/811/1113/23 Доповідач: Романюк М. Ф.
01 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. та адвоката Боденка Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (ОСОБА_1) - адвоката Боденка Дмитра Олександровича на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), громадянина Канади, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця CANADA, не працюючого, проживаючого у Канаді, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 05.03.2021 року, виданий MISSISSAUGA, до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.6 ст. 481 МК України,
встановив:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді конфіскації автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номерний знак Канади НОМЕР_3 .
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 496,20 грн. судового збору.
За постановою суду, згідно протоколу про порушення митних правил, 15.10.2022 року о 16.36 год. в зону митного контролю на ділянку «виїзд» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці окремою смугою руху заїхав пасажирський автобус марки 116 «Neoplan», кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак України НОМЕР_5 , у якому в якості пасажира слідував громадянин Канади ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який прямував у приватний справах з України до Польщі. До митного контролю вказаний громадянин подав закордонний паспорт НОМЕР_1 від 05.03.2021 року, виданий MISSISSAUGA.
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС України, внаслідок чого встановлено, що 13.04.2021 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» Відділи митного оформлення № 3 - 6 митного поста "Ягодин" Волинської митниці громадянином Канади ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» було ввезено легковий автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номерний знак Канади НОМЕР_3 .
Станом на 15.10.2022 року вказаний транспортний засіб за межі митної території України вивезеним не значився. У митний орган із письмовою заявою щодо продовження терміну тимчасового ввезення транспортного засобу, а саме легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номерний знак Канади НОМЕР_3 не звертався. Грошових коштів для забезпечення сплати штрафу на момент перетину кордону при собі не має.
Таким чином, громадянин Канади ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номерний знак Канади НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.
Не погоджуючись з даною постановою суду адвокат Боденко Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за малозначністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що під час складання протоколу ОСОБА_1не було надано перекладача або захисника, оскільки останній не розуміє українську мову; матеріали справи не містять доказів направлення судом повістки.
Акцентує увагу на те, що постанова є надмірно суворою в частині накладеного адміністративного стягнення. Суд належним чином не розглянув важливі фактори, а саме: законне походження автомобіля, відсутність наміру вчинити правопорушення, те, що раніше ніколи не вчиняв жодних адміністративних правопорушень, а також фінансовий та сімейний стан.
Зазначає, що ОСОБА_1 має постійний щомісячний дохід у розмірі 50 000 грн., що дає змогу сплатити штраф, якщо суд його призначить.
В обґрунтування пропуску строку апеляційного оскарження покликається на те, що, ОСОБА_1 не отримував ані судової повістки, ані копії оскаржуваної постанови. 04.06.2023 року апелянтом було направлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та направлення копії постанови, 17.07.2023 року була отримана копія оскаржуваної постанови, що підтверджується копіює конверту та роздруківкою з сайту Укрпошта.
У судовому засіданні адвокат Боденко Д.О. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів та просив таку задовольнити.
Представник Львівської митниці Державної митної служби України Лубоцький Б.І. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що така не ґрунтується на вимогах закону.
Заслухавши позицію учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно зі ст. ст. 486, 489, 495 МК України всебічно, повно і об'єктивно з'ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності та прийняв постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, ст. 527 МК України.
Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, за наведених у постанові обставин, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:протоколом про порушення митних правил №1022/20900/22 від 15.10.2022 року, копією паспорта ОСОБА_1 (ОСОБА_1), митною декларацією, роздруківкою з інформаційних систем, витягом з АСМО «Інспектор», доповідною запискою.
Так, згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування.
Згідно зі ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний, зокрема: терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
В тому випадку, коли факт аварії чи дії непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог митного законодавства, повинна звернутися до митниці, яка здійснює контроль за цими транспортними засобами з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати такий транспортний засіб, а також інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії непереборної сили.
Підпунктом 3 п. 3 Порядку «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму» від 31 травня 2012 року № 657 визначено, що рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.
За змістом ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених, зокрема статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи,обставин, передбачених ст.460 МК України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду як судом першої інстанції так і апеляційної не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України автомобіля марки «VOLKSWAGEN JETTA», номер кузова № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номерний знак Канади НОМЕР_3 .
Стосовно доводів апелянта про незалучення ОСОБА_1, як громадянину іноземної держави, перекладача, апеляційний суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що при складанні протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 були роз'ясненні його процесуальні права, передбачені законом, а також щодо можливості мати перекладача, про що він і засвідчив своїм підписом. Зауважень та доповнень ОСОБА_1 не надавав, а тому посилання на те, що було порушено його права на перекладача розцінюються, як спосіб уникнути відповідальності.
При цьому, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 розуміє українську мову.
Відтак, жодних підстав сумніватися в тому, що ОСОБА_1 не був зрозумілий зміст складеного протоколу, апеляційний суд не знаходить.
Не вбачає апеляційний суд підставою для скасування оскаржуваної постанови розгляд справи суддею першої інстанції без участі ОСОБА_1, адже порушене його право на безпосередню участь у судовому засіданні відновлене шляхом подачі апеляційної скарги його захисником.
Що стосується доводів апеляційною скарги про те, що постанова є надмірно суворою в частині накладеного адміністративного стягнення, то вони є безпідставними.
Так відповідно до вимог ст.33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень
Як вбачається з постанови, при накладенні стягнення, суддя врахував характер вчиненого порушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягався та те, що в матеріалах справи відсутні дані про доходи правопорушника, а відтак можливість виконання ним покарання у виді штрафу та призначив стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, яке, на думку суду, відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Між тим апеляційним судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та свідчили про малозначність такого порушення.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Ураховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді є законною й обґрунтованою, відтак підстав для зміни чи скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
поновити адвокату Боденку Д.О. строк апеляційного оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року.
Апеляційну скаргу, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (ОСОБА_1) - адвоката Боденка Дмитра Олександровича - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 15 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 (ОСОБА_1) - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк