31.08.2023 Справа №607/14468/23
Провадження №3/607/5899/2023
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши в залі суду в місті Тернополі матеріали, які надійшли від Відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
23 липня 2023 року о 03 год. 41 хв. в м. Тернопіль по вул. 15 Квітня, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Espace», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора «Alcotest 6820 Drager» категорично відмовився, проїхати у медичний заклад для визначення степені алкогольного сп'яніння також відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 , не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП не з'явився, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався, хоча про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином шляхом здійснення телефонного виклику на номер мобільного телефону, зазначений у складеному щодо нього протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується відомостями наявної в матеріалах справи телефонограми від 08 серпня 2023 року.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль Є.Б., з яким особа, яка притягається до адміністративної відповідальності уклала договір на представництво його інтересів у даній справі від 14 серпня 2023 року, на розгляд судом адміністративних матеріалів також не з'явився, хоча напередодні судового розгляду, а саме 22 серпня 2023 року, ознайомився з матеріалами справи, що свідчить про обізнаність захисника з датою, часом та місцем судового засідання.
За наведеного та враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Коваля Є.Б. про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги положення статті 268 КУпАП, відповідно до яких адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, на підставі наявних матеріалів.
Отже, дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 130 КУпАП та переглянувши відеозаписи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до розділу 1 п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 N 1452/735 зареєстрованої в МЮ України 11.11.2015 р. за N1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
За змістом зазначених вище правових норм, проведення медичного огляду допускається у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції, з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди водія з результатами такого огляду.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена наступними належними та допустимими доказами, а саме:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №004776 від 23 липня 2023 року, складеному у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ;
- електронним рапортом старшого інспектора-чергового відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Нємого А. від 23 липня 2023 року, яким зафіксовано повідомлення поліцейського СРПП Чорноуса М. про те, що по вул. 15 Квітня зупинено автомобіль марки «Рено», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває із явними ознаками алкогольного сп'яніння, та продувати алкотестер «Драгер» та їхати у лікарню на освідчення відмовився;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №618442 від 23 липня 2023 року, згідно з якою 23 липня 2023 року о 03 год. 41 хв. в м. Тернопіль по вул. 15 Квітня, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault Espace», номерний знак НОМЕР_1 , без права керування транспортним засобами, а саме, будучи позбавленим права керування Шевченківським районним судом м. Києва від 17 листопада 2022 року на 12 місяців; під час перевірки документів у водія був відсутній поліс обов'язкового страхування; не пред'явив на вимогу поліцейського реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги пунктів 2.1 (а), 2.1 (б), 2.1 (ґ) ПДР України, у зв'язку з чим ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 4 ст.126 КУпАП та із врахуванням ч.2 ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6820» №П51QM004408323, яке чинне до 09 лютого 2024 року;
- копією сертифікату перевірки типу, виданого 05 жовтня 2017 року Drager Safety AG&Co. KGaA та чинного до 05 жовтня 2027 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у зв'язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 липня 2023 року, відповідно до якого 23 липня 2023 року о 04 год. 15 хв. у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, у зв'язку з чим останнього було направлено на огляд у заклад охорони здоров'я;
- відеозаписами із нагрудних камер працівників поліції №С200806 та №230300313, а також відеореєстратора службового автомобіля поліцейських, які містяться на оптичному носії інформації - DVD-R диску, на яких зафіксовано факт зупинки 23 липня 2023 року о 03 год. 41 хв. в м. Тернопіль по вул. 15 Квітня, транспортного засобу марки «Renault Espace», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (відеозапис під назвою «2023_0723_034103_154»), у зв'язку із порушенням ним комендантської години, про що водія було проінформовано під час спілкування з ним. Також відеозаписи під назвами «00000_00000020230723035115_0007B», «VID230723-035624F-000000-000000-0018» та «VID230723-040625F-000000-000000-0019» містять відомості про те, що водій ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати для проходження такого огляду в заклад охорони здоров'я, прямо не відмовляючись від проходження огляду, протягом тривалого часу чіткої відповіді не надавав та вказаний огляд не проходив, демонструючи поведінку, яка, на думку суду, свідчить про умисне затягування часу, та створення умов за якими він фактично не надавав згоду на проходження такого огляду як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров'я, за передбаченим порядком та у відповідності до Інструкції, зокрема стверджував про своє небажання спілкуватися з поліцейськими, що вірно розцінено працівниками поліції, як його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин даної справи судом із Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/107536287 було досліджено постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року у справі №761/23161/22 (провадження №3/761/7250/2022), яка за інформацією вказаного веб-порталу судової влади України набрала законної сили 29 листопада 2022 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують як послідовність та хронологію подій, які відбувались 23 липня 2023 року за участі водія ОСОБА_1 , так і обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, що, в свою чергу, дає обґрунтовані підстави для висновку про наявність і доведеність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.1 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, яке являється грубим порушенням правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, оскільки становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, а також дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, дані про його особу, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті. Для застосування іншого виду адміністративного стягнення, яке є більш суворим, достатніх підстав не убачається.
Вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Як вбачається із дослідженої судом постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року у справі №761/23161/22 (провадження №3/761/7250/2022), ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч.2 ст.317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Таким чином, невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами станом на день судового розгляду складає 2 (два) місяці 28 (двадцять вісім) днів.
З огляду на викладене, до стягнення, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою у виді позбавлення права керування транспортними засобами, слід приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року, яка набрала законної сили 29 листопада 2022 року за ч.1 ст.130 КУпАП у виді 2 (двох) місяців 28 (двадцять вісім) днів позбавлення права керування транспортними засобами і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці 28 (двадцять вісім) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.
Таке стягнення, на переконання суду, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
При прийнятті вказаного рішення судом враховано, що санкцією ч.2 ст.130 КУпАП передбачено додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, втім, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які офіційні документи (витяги, довідки), які б свідчили про те, що правопорушник є юридичним власником транспортного засобу марки «Renault Espace», номерний знак НОМЕР_1 , підстав для прийняття рішення у даній справі про оплатне вилучення транспортного засобу - немає.
При цьому зазначення у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №004776 від 23 липня 2023 року про належність ОСОБА_1 транспортного засобу марки «Renault Espace», номерний знак НОМЕР_1 , вказаного висновку суду не спростовує, оскільки зазначене не свідчить в повній мірі про те, що останній у відповідності до встановленого законодавством порядку є юридичним власником вказаного транспортного засобу, а тому зазначена інформація не є підставою для прийняття судом рішення у даній справі про оплатне вилучення транспортного засобу.
Також, враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 30, 33-35, 40-1, 130, 245, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуту частину стягнення за постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 17 листопада 2022 року у справі №761/23161/22 (провадження №3/761/7250/2022), яка набрала законної сили 29 листопада 2022 року, у виді 2 (двох) місяців 28 (двадцять вісім) днів позбавлення права керування транспортним засобом і призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці 28 (двадцять вісім) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.
СуддяВ. Є. Ломакін