Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9941/23
04 вересня 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування № 42022102070000446 від 16.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, -
До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування № 42022102070000446 від 16.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №42022102070000446 від 16.11.2022, за підозрою ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 358, ч.4 ст.190 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється Подільською окружною прокуратурою м. Києва.
03.02.2022 ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України.
14.06.2022 підозрюваного ОСОБА_4 , та його захисника ОСОБА_6 , було повідомлено про завершення досудового розслідування.
Крім цього 13.08.2023 та 15.08.2023 підозрюваному ОСОБА_4 , та його захисникам ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 , були направлені повідомлення про виконання вимог ст.ст.283, 290 КПК України.
17.08.2023 у зв'язку з необхідністю у зміні раніше повідомленої підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, досудове розслідування було поновлене.
17.08.2023 ОСОБА_4 , разом зі своїм захисником ОСОБА_5 , прибули до Подільського УП ГУНП у м. Києві, де підозрюваному ОСОБА_4 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Крім цього підозрюваному ОСОБА_4 , та захиснику було вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та виконання вимог ст.ст.283, 290 КПК України.
Захиснику ОСОБА_6 , вказане повідомлення було надіслане засобами поштового зв'язку.
Враховуючи викладене підозрюваний ОСОБА_4 , та його захисники будучи належним чином повідомленими, для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з'являються.
На переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_4 , його захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 допускають зволікання при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, чим порушуються вимоги, визначені у ст. 28 КПК України щодо виконання процесуальних дій у розумні строки, у звязку з чим, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотнням, в якому просить встановити підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000446 від 16.11.2022, передбаченому ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, два дні з дати постановлення ухвали.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 , його захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання оскільки вони не зловживають своїм правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання та докази на його обґрунтування, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
При цьому, за змістом ч. 2, 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.
Вказані законодавчі положення покликані гарантувати забезпечення змагальності процесу та реалізації конституційного права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає, що сторонам кримінального провадження, зокрема, підозрюваному та його захиснику, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, а у разі зволікання при здійсненні такого ознайомлення, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них, зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з відповідними матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження, вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Вказане означає, що право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним. Таке право має реалізовуватися без зловживань і без шкоди для досягнення цілей кримінального провадження, у межах розумних строків, що відповідатиме завданням та принципам кримінального провадження. Такий підхід, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від неї відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, інших підозрюваних, потерпілих, тощо) та суспільства в цілому (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 18.01.2012 у справі № 1-4/2012) .
Враховуючи вказане, при розгляді заявленого детективом клопотання, слідчому судді належить встановити:
1)чи повідомив прокурор або детектив за його дорученням сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів кримінального провадження та чи надав такий доступ з дотриманням вимог ч. 1-4 ст. 290 КПК України;
2)чи є підстави вважати, що сторона захисту зволікає при ознайомленні з відкритими їй матеріалами;
3)у разі встановлення факту зволікання, який розумний строк необхідно встановити стороні захисту для здійснення такого ознайомлення;
Надані слідчим матеріали кримінального провадження свідчать про те, що сторона обвинувачення вжила усіх передбачених ч. 1-3 ст. 290 КПК України заходів для виконання обов'язку щодо повідомлення підозрюваного та його захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із роз'ясненням умов, за яких вони можуть реалізувати своє право на ознайомлення із матеріалами, що є в розпорядженні прокурора або слідчого.
Вирішуючи питання про наявність факту зволікання, слідчий суддя враховує, що КПК України не містить чіткого переліку ознак, за наявності яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися «зволіканням» і вказане поняття є оціночною категорією, а тому питання наявності такого зволікання має вирішуватись у світлі обставин кожної конкретної справи та з урахуванням положень ст. 28, 42, ч. 1, 10 ст. 290 КПК України.
З огляду на зміст вказаних законодавчих норм, для встановлення факту зволікання при ознайомленні із матеріалами досудового розслідуванню слідчому судді належить враховувати: обсяг матеріалів досудового розслідування; складність провадження; умови доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною обвинувачення повноважень, передбачених ст. 290 КПК України.
Конституційний Суд України у рішенні від 10.01.2012р. у справі № 1-рп/2012 за конституційними поданнями 47 та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи), яким визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України, зазначив: «Згідно з частиною шостою статті 218 Кодексу обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки. Конституційний Суд України вважає, що такі строки повинні визначатися в кожній справі залежно від обсягу матеріалів справи та їх складності, кількості обвинувачених, дій або бездіяльності (поведінки) обвинуваченого чи його захисника та незалежних від волі обвинуваченого чи його захисника чинників (наприклад, хвороби) тощо».
Таким чином, обмеження в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження має мати місце виключно у разі зволікання особою при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження. При цьому питання адекватності часу і можливостей, наданих підозрюваному чи його захиснику, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи.
Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт „b" пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. У справі «Хусейн та інші (Huseyn and others) проти Азербайджану» (рішення від 26 липня 2011 р.) Суд визнав порушення підпункту «b» п. 3 ст. 6 Конвенції, відмітивши, що матеріали обвинувачення були досить великими і включали, поміж іншого, більше 6200 сторінок документів у 22 томах та відео свідчення, записані на 22 відеокасетах. Вивчення такого великого обсягу матеріалів вимагає значного часу для ознайомлення. А тому, Суд, дійшов висновку про наявність серйозних проблем з адекватністю і відповідністю часу і способів, наданих захисту для ознайомлення (пункти 174-178).
Отже, вищенаведені приклади свідчать, що проблему визначення достатності часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження Європейський суд з прав людини вирішує в контексті обставин кожної конкретної справи. Судом не вироблено єдиних критеріїв визначення достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. А тому, рішення Суду в цьому випадку мають не стільки прецедентний, скільки орієнтаційний характер. Відповідно встановлення для сторони захисту меншого часу для ознайомлення з матеріалами справи вказує на безумовне порушення права на захист.
Отже, в розумінні чинного законодавства України, можливість встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження слідчим суддею пов'язується зі зволіканням сторони захисту в ознайомленні з матеріалами, несумлінним користуванням правами.
За змістом клопотання та наведених у судовому засіданні доводів, сторона обвинувачення вважає, що зволікання сторони захисту виявляється в тому, що ОСОБА_4 та його захисники будучи належним чином повідомленими, для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не з'являються.
При цьому, слідчий не зазначає про наявність зволікання у конкретного представника сторони захисту, оскільки йому відомо, що підозрюваний здійснює ознайомлення через своїх захисників, а вважає, що загалом з боку сторони захисту є зволікання, що призводить до затягування процесуального строку у цьому кримінальному провадженні.
Посилаючись у клопотанні на наявність факту зволікання при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження зі сторони захисту, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не було підтверджено таких обставин.
Оцінка обсягу матеріалів досудового розслідування та визначення на підставі цього строку протягом якого сторона захисту мала б забезпечити ознайомлення із матеріалами не є єдиними критеріями визначення наявності зволікання з боку сторони захисту у ознайомленні із матеріалами досудового розслідування. Ці відомості мають оцінюватися у сукупності із складністю матеріалів.
Посилаючись у клопотанні на наявність факту зволікання при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження зі сторони підозрюваного та його захисників, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не було підтверджено таких обставин.
В судовому засіданні встановлено, про що і не заперечив прокурор, що сторона захисту ознайомилася з одним томом кримінального провадження, тобто сторона захисту отримавши доступ до матеріалів кримінального провадження, здійснює по теперішній час ознайомлення з матеріалами.
Будь-яких доказів, що сторона захисту зволікає з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження під час розгляду клопотання не встановлено.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено обставин зволікання стороною захисту своїми процесуальними правами в частині розумних строків, необхідних на ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 290, 309 КПК України, слідчий суддя, -Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено обставин зволікання стороною захисту своїми процесуальними правами в частині розумних строків, необхідних на ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Клопотання старшого слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування № 42022102070000446 від 16.11.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.4 ст.190 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1