Справа № 758/9840/23
04 вересня 2023 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника власника майна ТОВ «Селенг Інкам» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023102070000086 від 17.01.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-
Представник власника майна ТОВ «Селенг Інкам» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.03.2023, справа №758/2669/23, на грошові кошти ТОВ «Селенг Інкам» (код ЄДРПОУ 39402217), що знаходяться на рахунках в АТ « КБ «АКОРДБАНК» (МФО 380634).
В обґрунтування клопотання вказує, що арешт накладено необґрунтовано, тобто, без урахування дійсних фактичних обставин справи та належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Вказує, що органом досудового розслідування не надано доказів того, що внаслідок укладення договорів підприємством-фігурантом кримінального провадження «УКРМОНТАЖСПЕЦКОМПЛЕКТ» та ТОВ «Селенг Інкам», останнім отримано незаконний прибуток із подальшим розміщенням на банківських рахунках. Також вказує, що посадових осіб ТОВ «Селенг Інкам'не допитано, про підозру жодній особі не повідомлено, подія інкримінованих правопорушень відсутня. Вказує, що грошові кошти необґрунтовано визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, та такі не відповідають ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, у зв'язку із чим, просить накладений слідчим суддею арешт, скасувати.
Представник власника майна в судовому засіданні просив клопотання задовольнити з підстав, у ньому наведених.
Прокурор щодо задоволення клопотання заперечив, вказав, що зазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та мають всі родові ознаки, перелічені у ст. 98 КПК України, а тому зняття арешту з таких може призвести до непоправних наслідків для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, зауважив, що на даний час у кримінальному провадження проводиться експертиза.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.
Таким чином, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту, а тому доводи представника власника майна щодо процесуальних рішень, прийнятих слідчим суддею в ході розгляду клопотання про арешт майна не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.03.2023, задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023102070000086 від 17.01.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Селенг Інкам», що перебувають на банківському рахунку у АТ « КБ «АКОРДБАНК» (МФО 380634).
Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів, а також з метою недопущення можливого приховування або використання.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
Слідчим суддею встановлено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, враховуючи стадію кримінального провадження та те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні тримає, слідчим суддею наразі не вбачається підстав для зняття арешту із такого майна.
Крім того, слідчий суддя також бере до уваги те, що у кримінальному провадженні призначено будівельно-технічну експертизу та на даний час її проведення триває, а скасування заходу забезпечення кримінального провадження може зашкодити успішному її завершенню, а відтак, і цілям досудового розслідування в цілому.
З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, щодо саме такий ступінь втручання у права та свободи особи у цьому кримінальному провадженні виправдовує потреби досудового розслідування. Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За таких обставин, вбачається, що заявником не було доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, відсутні підстави для визнання накладеного арешту таким, в якому відпала потреба, не доведено необґрунтованість накладеного арешту, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 98, 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «Селенг Інкам» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023102070000086 від 17.01.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1