"30" березня 2010 р.справа № 2а-2720/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю представників:
позивача -не з'явився
відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2009 року
у справі № 2а-2720/09/0870
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бердянську
про зобов'язання прийняти до заліку заборгованість по відшкодуванню сум виплаченої щомісячної державної допомоги до пенсії та стягнення у сумі 83 451, 27 грн.,-
встановила:
Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі звернулось до адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бердянську, в якому просив зобов'язати відповідача прийняти до заліку державну адресну допомогу 83451,27 грн.; зобов'язати відповідача відшкодувати на користь позивача заборгованість з адресної допомоги в сумі 83451,27 грн.
Заявою від 27.05.09 позивач збільшив позовні вимоги. У відповідності до наданого розрахунку сума боргу, що підлягає відшкодуванню станом на 02.06.09, становить 93292,82 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.09 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права суд вважає частково таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про прийняття до заліку відповідних сум.
Щомісячна державна адресна допомога до пенсії, призначена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»до переліку сум, які підлягають відшкодуванню, не включена.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій позивач просить скасувати постанову суду, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення та виплати Пенсійним фондом пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які в силу Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за рахунок коштів цього Фонду. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 №265 виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Судом першої інстанції не враховано, що лише на підставі даних особових справ інвалідів, занесених до актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню в централізованому порядку. Відповідач в добровільному порядку відмовляється від включення до акту звірки і прийняття до заліку суми пенсій.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, пр час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.
Від відповідача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій відповідач зазначає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що віднесення державної адресної допомоги до пенсійних виплат є необгрунтованим та не відповідає чинному законодавству.
Розглянувши матеріали та обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, за період з травня 2008 року по квітень 2009 року включно позивачем здійснені виплати адресної державної допомоги до пенсії особам, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в загальному розмірі 93292,82 грн. з урахуванням понесених витрат на доставку такої адресної допомоги.
При складені щомісячних актів звірки відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.03 (надалі - Порядок), вказані суми витрат не прийняті відповідачем з тих підстав, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як є самостійним видом пенсійних виплат і виплачується пенсіонеру з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08 № 265, у зв'язку з чим відсутні правові підстави і порядок відшкодування відповідачем адресної допомоги.
Виходячи з норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає такі дії відповідача правомірними.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.01, цей закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до п.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.08 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
За правилами, встановленим п.4 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, встановлений наведеним вище Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до п.3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» ст.26, ст.ст.37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до ст.ст.91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1094 від 21.01.01 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, у зв'язку з чим, виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, приймаючи до уваги, що серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку відсутній, колегія суддів вважає, що правових підстав для відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених Управленням Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку немає.
Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, законодавством не передбачений обов?язок відповідача приймати до заліку будь-які суми, оскільки наведеним вище Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, передбачений іншій порядок відшкодування.
Таким чином, відповідач у справі, не прийнявши до заліку виплати державної адресної допомоги та витрати на її виплати та доставку, понесені позивачем за період травень 2008 року -квітень 2009 року включно, діяв у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є безпідставними, висновок суду першої інстанції з цього приводу є правильним.
З наведених вище підстав колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про зобов'язання відповідача сплатити заборгованість перед позивачем в сумі 93292,82 грн. суперечать законодавчо встановленому Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, механізму, відповідно до якому таке відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України здійснюється виключно на централізованому рівні.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2009р. у справі № 2а-2720/09/0870 без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Судді: Н.А. Бишевська
А.О. Коршун