ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 червня 2010 року 08:52 № 6/236
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
Судді Добрянської Я.І.,
Секретаря судового засідання Пономарьов Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів
про скасування постанови
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 (нотаріальна довіреність від 17.12.2009 р. ВМС № 566953)
від відповідача: не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду України м. Києва з позовною заявою до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів (далі - відповідач) про скасування постанови про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України „Про захист прав споживачів" від 09 листопада 2007 р. № 002113/п.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем протиправно встановлено відносно позивача переліку порушень, за які ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачена відповідальність, та застосовано до позивача штраф у розмірі 11552,70 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що ним правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 11552,70 грн. на підставі порушення останнім вимог ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»за які ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачена відповідальність.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позивач, ОСОБА_1 (до розірвання шлюбу - Симоненко), зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність з медичної практики за спеціальністю «стоматологія»в стоматологічному кабінеті АДРЕСА_1, на підставі ліцензій Міністерства охорони здоров'я України.
На підставі проведеної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з дотримання законодавства про захист прав споживачів, Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18.09.2007 р. № 000418, яким встановлено порушення позивачем ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12 травня 1991 року № 1024-XII із змінами і доповненнями (далі - Закон України «Про захист прав споживачів»).
На підставі Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 18.09.2007 р. № 000418, відповідачем (Заступником начальника Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів Нескромним Ю.В.) винесено постанову від 09.11.2007 р. № 002113/п про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»та застосовано до позивача штраф у розмірі 11552,70 грн.
Позивач вважає Постанову про накладення стягнень № 002113/п від 09.11.2007 року такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (та відповідача в попередніх судових засіданнях), суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, під час проведення позапланової перевірки від 18.09.2007 р, позивач був відсутній за місцем провадження своєї діяльності, оскільки знаходився у відпустці, що підтверджується наказом про відпустку № 12-К від 07.09.2007 р.
Зазначений факт встановлений також в Акті перевірки від 18.09.2007 р. № 000418, відповідно до чого відповідачем зроблено запис, що перевірку проведено в присутності адміністратора-реєстратора ОСОБА_6.
Згідно вимог п. 2.1. Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 року №311 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг»(далі -Порядок), перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, представляються, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або особі, яка здійснює реалізацію продукції посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 6 ст. 128 Господарського кодексу України та ст.ст. 8, 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», фізична особа-підприємець здійснює свою господарську діяльність з медичної практики безпосередньо та за умови одержання ліцензії, яка є індивідуальною та не підлягає передачі іншій особі.
Листом Міністерства охорони здоровя України № 21.40.41-10-58/3027 від 16.11.2007 року дано роз'яснення, де зазначено, що ліцензія, видана Фізичній особі-підприємцю, дає право здійснювати медичну практику тільки ліцензіату, а робота за цією ліцензією інших фізичних осіб-спеціалістів за вказаною у ліцензії спеціальністю розцінюється як передача ліцензії іншим особам, встановлення такого факту дає відповідно до статті 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»підстави для її анулювання.
Таким чином, виключно Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має право надавати стоматологічні послуги на підставі ліцензії, виданої Міністерством охорони здоровя України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, господарська діяльність з надання стоматологічних послуг за адресою: АДРЕСА_2, крім як позивачем, не ведеться.
Таким чином, відсутність керівника суб'єкта господарювання при проведенні перевірки суб'єкта господарювання в сфері торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі -є порушенням відповідачем вимог п. 2.1. Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 року №311 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг».
Також, в Акті перевірки від 18.09.2007 р. № 000418 зазначено, що підставою для проведення зазначеної позапланової перевірки стала заява гр. ОСОБА_7 щодо неякісного надання їй стоматологічних послуг.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, гр. ОСОБА_7 стоматологічних послуг від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не отримувала, що підтверджується відсутністю записів відносно зазначеної громадянки в Книзі обліку осіб, що звернулися за стоматологічними послугами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відсутністю відповідної медичної документації гр. ОСОБА_7, а також не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та п. 2.4., 2.8. 2.4. вищезазначеного Порядку, під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення позапланової перевірки.
Таким чином, відповідачем була проведена позапланова перевірка позивача від 18.09.2007 р. без обґрунтованих на те підстав, що визначені чинним законодавством України.
Також, відповідно до Акту перевірки від 18.09.2007 р. № 000418 відповідачем було встановлено наступні порушення:
- відсутність ліцензії на здійснення медичної практики;
- відсутність сертифікатів відповідності на засоби, що застосовуються при наданні послуг;
- відсутність у підприємства рівня акредитації;
- відсутність інформації про перелік стоматологічних послуг та їх ціну.
В повній мірі дослідивши надані сторонами докази у справі та заслухавши пояснення представника позивача (та відповідача в попередніх судових засіданнях), судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 16 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може проводити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії.
Зазначена довідка та належним чином завірена копія попередньої ліцензії були надані відповідачу під час перевірки 18.09.2007 р, проте, як зазначено відповідачем, не були враховані в якості належних документів, що підтверджують провадження господарської діяльності, що потребує ліцензування.
Відповідно до вимог п. 2 Порядку акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 р. № 765, державній акредитації підлягають заклади охорони здоров'я, якими відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України „Основи законодавства України про охорону здоров'я", є підприємства, установи та організації.
Таким чином, встановлення відповідачем в Акті перевірки від 18.09.2007 р. № 000418 порушення щодо відсутності у підприємства рівня акредитації, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивач не є підприємством, установою чи організацією, а зареєстрований, як Фізична особа-підприємець, що не вимагає отримання рівня акредитації, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Щодо порушень, встановлених відповідачем в Акті перевірки від 18.09.2007 р. № 000418 стосовно відсутності у позивача на момент перевірки сертифікатів відповідності на засоби, що застосовуються при наданні послуг, позивачем зазначено, що вказані документи в повному обсязі були в наявності у позивача на момент проведення перевірки, проте зазначені документи разом з гігієнічними висновками, документи щодо постачання матеріалів, контрактами, статутними та бухгалтерськими документами зберігаються в кабінеті у ОСОБА_1, що на момент проведення позапланової перевірки 18.09.2007 р. знаходилась у відпустці відповідно до наказу про відпустку № 12-К від 07.09.2007 р.
Крім того, як вже було встановлено судом, на час проведення відповідачем позапланової перевірки 18.09.2007 р., господарська діяльність з надання стоматологічних послуг Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не провадилась, відповідно до чого в стоматологічному кабінеті АДРЕСА_1 на час проведення відповідачем позапланової перевірки 18.09.2007 р. знаходився тільки адміністратор-реєстратор ОСОБА_6, функціональними обов'язками якого є реєстрація клієнтів позивача та вирішення поточних питань щодо запису, виключення, перенесення клієнтів з робочого графіку позивача, та як зазначено позивачем, адміністратор-реєстратор не наділений іншими функціями та правами, зокрема правом доступу до документації, що зберігається безпосередньо в робочому кабінеті позивача.
Також, як було зазначено позивачем відносно встановленого відповідачем в Акті перевірки від 18.09.2007 р. № 000418 порушення щодо відсутності інформації про перелік стоматологічних послуг та їх ціну, вся необхідна інформація про послуги, їх вартість та споживчі властивості для споживачів стоматологічних послуг були розмішені у Куточку споживача та біля столика адміністратора, проте не були враховані відповідачем та визначені в Акті перевірки як ненаявні.
На підтвердження наявності у позивача інформації про перелік стоматологічних послуг та їх ціну, в якості доказів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, та протиправності винесення відповідачем постанови про застосування штрафних санкцій з цих підстав, до матеріалів справи позивачем надані належним чином завірені копії наступних документів:
- затверджений та скріплений печаткою прейскурант цін на стоматологічні послуги;
- перелік споживчих властивостей стоматологічних послуг;
- інформаційний листок пацієнта;
- гарантійний термін та термін служби на стоматологічні послуги;
- положення про виконання гарантійних зобов'язань;
- графік роботи стоматологічної клініки;
- перелік стоматологічних послуг та цін на стоматологічні послуги.
Пунктом 4 Положення „Про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.08.2002 р., передбачено, що питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач не повідомляв позивача про час та місце розгляду питання про накладення штрафу, чим позбавив останнього права надавати свої пояснення та докази з приводу результатів проведеної перевірки.
Відповідно до вимог п.7 Постанови Кабінету міністрів України №1177 від 17 серпня 2002 р. «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», розмір штрафу за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу -визначається у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, відповідачем не надано правових обґрунтувань щодо розрахунку розміру штрафу, встановленого відповідачем позивачу внаслідок порушень останнім ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки бухгалтерська та касова документація під час перевірки 18.09.2007 р. відповідачем не перевірялася.
Таким чином, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача (та представника відповідача в попередніх судових засіданнях), суд приходить висновку щодо неправомірного встановлення відповідачем порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до чого відповідачем протиправно застосовано до позивача штраф у розмірі 11552,70 грн. на підставі ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності винесеної постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів»від 09.11.2007 р. № 002113/п, згідно якої до позивача застосовано штраф у розмірі 11552,70 грн.
Згідно з п.2 ст.100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до п.1 ст.99 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач на пропущені позивачем строку звернення до адміністративного суду не наполягав, тому при вирішені справи судом не було застосовано вимоги п.2 ст.100 КАС України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 100, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати постанову Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про накладання стягнень від 09 листопада 2007 р. № 002113/п.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя
Я.І.Добрянська
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -25.06.2010 р.