Справа № 2а-4406/10/2570
08 вересня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Падій В.В.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -
17.08.2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 13.07.2010 року № 0007132323, № 0007142323, № 0007152323 на загальну суму 5353,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена позапланова виїзна перевірка бутіку № 142 на першому поверсі в торгівельно-розважальному центрі «Мегацентр» за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 49. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 29.06.2010 року на підставі якого прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.07.2010 року № 0007132323, № 0007142323, № 0007152323 на загальну суму 5353,00 грн. З вказаним рішенням позивач не погоджується, виходячи з наступного: по-перше: ДПІ у м. Чернігові не попередило позивача про проведення позапланової перевірки; по-друге: в акті перевірки зазначено, що вона проводилась в присутності продавця ОСОБА_5, яка в ці дні знаходилась за межами м. Чернігова; по-третє: ні позивач, ні продавець ОСОБА_5 акт перевірки не отримували та з висновками акту ознайомлені не були, вчетверте: реалізацію підакцизних товарів позивач не здійснював, а тому не зрозуміло звідки пачка тютюну для кальяну «El Basha Jessamine Flavour» на суму 15 грн. виникла у неї в магазині; вп'яте: товарний чек на товар - пачка тютюну для кальяну «El Basha Jessamine Flavour» на суму 15 грн. ОСОБА_6 не виписувала. Таким чином, порушення позивачем при здійсненні господарської діяльності допущені не були, а тому вважає, що відповідач виніс оскаржувані рішення незаконно, і вони підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 13.07.2010 року № 0007132323, № 0007142323, № 0007152323 на загальну суму 5353,00 грн., оскільки відповідачем в акті перевірки не було встановлено факт реалізації найманим працівником тютюну з порушенням чинного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити в повному обсязі та зазначив, що перевірка проводилась в межах вимог чинного законодавства, а тому штрафні (фінансові) санкції застосовані до ФОП ОСОБА_1 правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу» (далі - Закон № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Судом встановлено, що на підставі направлень відповідача від 17.06.2010 року № 601 головним державним податковим інспектором ДПІ у м. Чернігові Рейком В.М. та державним податковим інспектором ДПІ у м. Чернігові ОСОБА_7. 29.06.2010 року проведена виїзна позапланова перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій бутіку №142, який знаходиться за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 49, який належить ФОП ОСОБА_1 За результатами проведеної перевірки складено акт №0473/25/26/23/2701501626, яким встановлено, що найманим працівником ОСОБА_5 було продано 1 пачку тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» по ціні 15,00 грн. за пачку без застосування реєстраторів розрахункових операцій. При цьому на вказаній пачці була відсутня марка акцизного збору встановленого зразка. Також на перевірку не було надано довідки про внесення місця зберігання тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру, ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та відповідного торгового патенту. Крім цього позивачем не надано документів, які підтверджують факт надходження тютюну на господарську одиницю.
За результатами розгляду матеріалів перевірки 13.07.2010р. ДПІ у м. Чернігові прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007132323 на суму 8,00 грн., №0007142323 на суму 245,00 грн., № 0007152323 на суму 5 100 грн.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 проти факту продажу нею 1 пачки тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» по ціні 15,00 грн. заперечувала та пояснила, що товарний чек на продаж нею вказаної продукції вона не виписувала, оскільки на момент проведення вказаної перевірки, вона перебувала у відпустці та знаходилась на відпочинку на Азовському морі.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ним була зроблена «контрольна закупка» 1 пачки тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» по ціні 15,00 грн. в бутіку, який належить ФОП ОСОБА_1 Продавцем був виписаний товарний чек на вказану продукцію. Після чого перевіряючі представились працівниками ДПІ у м. Чернігові та пред'явили посвідчення та направлення на перевірку. Факт проведення перевірки був ними зафіксований в Журналі реєстрації перевірок, шляхом внесення до нього відповідного запису. Також, додатково пояснив, що тютюнові вироби в магазині на прилавку не знаходились. Документів, які б встановлювали особу продавця не було, тому її прізвище зазначено з її слів, як ОСОБА_5
Також, перевіркою встановлено, що при реалізації однієї пачки тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» по ціні 15,00 грн. реєстратор розрахункових операцій, зареєстрований належним чином в органах Державної податкової служби, не застосовувався та не використовувався. На момент перевірки реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого в органах Державної податкової служби, на господарській одиниці не виявлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
При цьому ст. 9 Закону №265/95-ВР визначено випадки, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються. Так, у п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР йдеться про те, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2 ст. З Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Відповідальність за порушення вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР передбачено п. 1 ст. 17 цього ж Закону. Так, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Як вбачається з матеріалів справи, за вказане порушення до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 75 грн. (15 грн.* 5 = 75 грн.)
Також, згідно акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, виявлено здійснення позивачем підприємницької (торговельної) діяльності без придбання відповідного торгового патенту, що підтверджується реалізацією 29.06.2010р. однієї пачки тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» без придбання відповідного торгового патенту.
Відповідно до ст.6 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок не сплачує за патенти згідно із Законом України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі - Закон № 98/96-ВР).
Разом з цим, відповідно до ст. 7 дія Указу №727/98 не поширюється на суб'єктів підприємницької - фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно - мастильними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону про патентування за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 Закону № 98/96-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
За порушення вимог ст.7 Закону № 98/96-ВР до ФОП ОСОБА_1 рішенням від 13.07.2010 року № 0007132323 була застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 8 грн.
Перевіркою також встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію тютюнових виробів без ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме: 29.06.2010 року згідно товарного чеку від 29.06.2010р. була реалізована одна пачка тютюну для кальяну«EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco», вміст нікотину в якій складає 0,5%, Таr-0,0%, виробництва Nakhla Tobacco ADEL AHMED EL IBIARI co. CHEBIN EL KOM - made in Egypt по ціні 15,00 грн. Накладна на тютюн на перевірку не надана, кількість тютюну на господарській одиниці не встановлено.
Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності - у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Враховуючи вищевикладене, реалізація тютюнових виробів для куріння кальяну ФОП ОСОБА_1 повинна здійснюватись при наявності ліцензії.
Відповідно до абз. 5 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій - в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Також, перевіркою встановлено реалізацію та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразку.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі - Закон №329/95-ВР) марка акцизного збору - це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону №329/95-ВР платниками акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби є юридичні та фізичні особи, міжнародні організації, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів на митній території України, включаючи операції щодо ввезення (імпорту) в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо їх реалізація на території України здійснюється зазначеними суб'єктами через постійні представництва, розташовані на території України.
Ст. 7 Закону №329/95-ВР встановлює, що марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводять маркування кожної пляшки (упаковки) алкогольних напоїв та кожної пачки (упаковки) тютюнових виробів у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Маркування тютюнових виробів здійснюється марками акцизного збору. Кожна марка акцизного збору на тютюнові вироби повинна мати окремий номер.
Ця ж норма встановлює і те, що не підлягають маркуванню марками акцизного збору алкогольні напої та тютюнові вироби, які поставляються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо українськими виробниками цієї продукції за прямими договорами, укладеними між українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.
Отже, реалізована пачка тютюну для кальяну не була маркована маркою акцизного збору встановленого зразка, згідно ст. 7 Закону №329/95-ВР, п. 20 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затверджених Постановою КМУ від 23.04.2003 року №567.
Відповідальність за це порушення встановлено абз. 14 ст. 17 Закону № 481/95-ВР у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Згідно матеріалів перевірки встановлено зберігання тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Відповідно до ст. 15 Закону 481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Відповідно до ст. 17 Закону 481/95-ВР за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів господарювання застосовуються штрафна санкція у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Також, ФОП ОСОБА_1 здійснювалось ведення обліку товарно-матеріальних запасів за місцем їх реалізації з порушенням встановленого порядку, а саме: на момент проведення перевірки на господарській одиниці знаходилась 1 пачка тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» по ціні 15 грн. Накладна, яка підтверджує факт надходження даного тютюну на господарську одиницю відсутня та на перевірку надана не була.
Згідно п.12 ст.3 Закону 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідальність за вказане порушення передбачена ст. 21 Закону 265/95-ВР, у відповідності до якої до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, в судовому засіданні був доведений факт продажу 1 пачки тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» по ціні 15,00 грн.
Позивачем не було надано належних доказів на підтвердження заявлених ним вимог.
Сукупність зафіксованих в акті перевірки порушень позивачем не спростовані, що вказує на наявність підстав для застосування штрафних санкцій та правомірність прийнятих відповідачем рішень з даного питання.
Матеріали справи свідчать про наявність обставин та належних доказів, які дають підстави зробити висновок про те, що відповідач при винесенні спірних рішень діяв у межах наданих йому повноважень, з дотриманням вимог діючого законодавства при наявності вчинених позивачем порушень.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що нею не реалізовувались тютюнові вироби, так як на пачці не написано жодного слова про віднесення даного продукту до категорії «тютюнові вироби» з наступних підстав.
Відповідно. ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон 481/95-ВР) визначає, що тютюнові вироби це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, старили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Подібне визначення міститься і у ст. 1 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР «Про акцизний збір, алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі - Закон № 329/95-ВР), а саме тютюнові вироби - це сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання.
З упаковки тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» наданої в судове засідання для огляду, вбачається, що до її складу входить табак, який містить 0,5% нікотину. Тобто, вказана продукція являється тютюновим виробом як в розумінні Закону № 481/95-ВР, так і в розумінні Закону № 329/95-ВР.
Суд не бере також до уваги посилання позивача на те, що товарний чек в якому зафіксовано продаж 1 пачки тютюну для кальяну «EL Basha JESSAMINE FLAVOUR MOLASSES Tobacco» по ціні 15 грн., не належить ФОП ОСОБА_1, оскільки на вказаному товарному чеку знаходиться відбиток печатки саме ФОП ОСОБА_1
Суд не приймає до уваги також посилання позивача щодо відсутності продавця 29.06.2010 року в м. Чернігові та її перебування на Азовському морі. Оскільки в судове засідання позивач не надав належних та допустимих доказів знаходження ОСОБА_5 у відпустці на Азовському морі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтоване застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій, а тому в задоволенні її позовних вимог до державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування рішень про застосування штрафних санкцій, необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування рішень про застосування штрафних санкцій - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання через суд першої інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 10.09.2010 року
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.