73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"21" серпня 2010 р. Справа № 2-а-9974/09/217
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченка К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м.Херсоні
до приватного підприємства «Транспортна компанія «Зернотранс»
про визнання недійсними установчих, реєстраційних, первинних бухгалтерських, фінансово-господарських документів та скасування держаної реєстрації юридичної особи,
встановив:
У квітні 2009 року державна податкова інспекція у м.Херсоні (надалі-ДПІ) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати недійсними реєстраційні, первинні бухгалтерські, фінансово-господарські документи приватного підприємства «Транспортна компанія «Зернотранс» (надалі - Підприємство) та скасувати (припинити) державну реєстрацію цього підприємства з моменту перереєстрації на громадянина ОСОБА_1 тобто з 02.10.2008р..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пояснень ОСОБА_1, які були відібрані у нього оперуповноваженим податкової міліції, він (ОСОБА_1.) погодився на перереєстрацію Підприємства на своє ім'я за грошову винагороду на пропозицію незнайомих йому осіб; в реєстраційній палаті не був, змін не вносив; рахунки в банках не відкривав, печатку не замовляв, фінансово-господарською діяльністю Підприємства не займався.
ДПІ зазначає, що у ОСОБА_1 на момент реєстрації Підприємства була відсутня воля на набуття прав та обов'язків засновника підприємства, а також відсутній намір на здійснення підприємницької діяльності. З цих підстав ДПІ вважає, що перереєстрація Підприємства на ОСОБА_1 відбулась з порушеннями діючого законодавства, це підприємство не набуло цивільної право- та дієздатності, і його подальша діяльність має ознаки фіктивності, що відповідно до ст.. 247 ГК України є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування державної реєстрації цього підприємства. ДПІ також зазначає, що господарська діяльність Підприємства здійснювалась без відома особи, яка юридично є засновником та керівником цього підприємства, а особи, які фактично проводили псевдодіяльність від імені цього підприємства, таким чином намагаються ухилитися від відповідальності за «відмивання» доходів, отриманих нелегальним шляхом, або за ухилення від сплати податків.
Представник ДПІ в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач повідомлявся судом про час та місце судового розгляду за юридичною адресою, але в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.
Порядок реєстрації юридичних осіб регламентується Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Приватне підприємство «Транспортна компанія «Зернотранс»» зареєстровано виконкомом Херсонської міської ради 14.11.2005р. з видачею свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1. Засновником і керівником даного підприємства з дня реєстрації був ОСОБА_2, а з 02.10.2008р. - ОСОБА_1. Місцезнаходженням підприємства є м.Херсон, пр.. 200 річчя Херсона, 26, корп..1 кв. 65.
Судом вживались заходи, направлені на виклик в судові засідання в якості свідків засновників та керівників Підприємства - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проте ці заходи результатів не дали, фактичне місцезнаходження вказаних осіб не встановлено.
З наданих суду відділом державної реєстрації Херсонського міськвиконкому документів вбачається, що нова редакція статуту підприємства була підписана ОСОБА_1 у присутності приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Ведмідської М.О.. Державна реєстрація змін до установчих документів Підприємства здійснена державним реєстратором згідно поданої та підписаної ОСОБА_1 реєстраційної картки. Заява ОСОБА_2 про складання повноважень засновника та передачу їх ОСОБА_1 була посвідчена 24.09.08р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ведмідською М.О..
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий 15.08.2003р. Роздольненським РВ ГУМВС України в Криму.
З матеріалів справи також вбачається, що Підприємство було зареєстровано в ДПІ м.Херсона як платник податків та платник ПДВ.
ДПІ не заперечує проти того факту, що на момент включення ОСОБА_1 до складу засновників Підприємства та призначення його керівником, ОСОБА_1 як фізична особа мав для цього необхідну цивільну право - та дієздатність.
Факту підроблення підписів ОСОБА_1 на установчих та реєстраційних документах Підприємства не встановлено.
З наведеного вбачається, що державна реєстрація змін до установчих документів Підприємства відбулась з дотриманням вимог законодавства, яке регламентує проведення такої реєстрації.
Щодо посилань ДПІ на відсутність у ОСОБА_1 волі на набуття прав та обов'язків засновника Підприємства, та відсутності у нього наміру на здійснення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
В обґрунтування наведеного твердження ДПІ посилається лише на пояснення ОСОБА_1, які були відібрані у нього оперуповноваженими податкової міліції, копії яких долучені до матеріалів справи.
ДПІ вважає ці пояснення достатнім та належним доказом на підтвердження обставин, наведених у позовній заяві.
Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (п.4).
Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи (п.1 ст.79 КАС України).
Долучені до справи ксерокопії пояснень ОСОБА_1 не є належним доказом тих обставин, які наведені в позовній заяві, оскільки, по-перше - ці пояснення не є показами свідка, даними суду з дотриманням вимог процесуального закону з попередження свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а по-друге - ці ксерокопії пояснень не можуть вважатися письмовими доказами наведених у позові обставин, так як відомості, які містяться в цих поясненнях, записані оперуповноваженими зі слів ОСОБА_1, а тому підтверджуватися такі обставини повинні ніякими іншими засобами доказування, ніж допит цієї особи в якості свідка в судовому засіданні.
Крім того, ДПІ не довело, що копії пояснень ОСОБА_1 долучені до матеріалів даної адміністративної справи з дотриманням законодавства, оскільки залишається невідомим, у зв'язку з якою справою, оперативно-розшуковою чи кримінальною були відібрані ці пояснення, і на підставі якого процесуального документа копії цих пояснень були вилучені зі справи, у зв'язку з якою ці пояснення давались, та передані до матеріалів даної справи.
Згідно з п.3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Навіть якщо припустити, що такі пояснення ОСОБА_1 і давались, то суд критично ставиться до їх правдивості, оскільки ОСОБА_1 не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а дача ним таких пояснень оперуповноваженому податкової міліції може бути обумовлена як його наміром ухилитися від відповідальності за ту незаконну діяльність, яка здійснювалась через ПП «Транспортна компанія «Зернотранс»», і про яку зазначає ДПІ у позовній заяві - «відмивання» доходів та ухилення від сплати податків.
Доказом того, що ОСОБА_1 мав намір на здійснення тих видів підприємницької діяльності, які перелічені в статуті ПП «Транспортна компанія «Зернотранс»», є підписана ним особисто у присутності нотаріуса нова редакція статуту цього підприємства, а також підписані ним документи до відділу державної реєстрації виконкомом Херсонської міськради.
Дані про те, що підписання ОСОБА_1 нової редакції статуту ПП «Транспортна компанія «Зернотранс»» та подальші дії по державній реєстрації змін до установчих документів цього підприємства здійснені ним під впливом помилки, обману, насильства або з інших причин, визначених у ст.. 229-235 Цивільного кодексу України як підстави для визнання правочинів недійсними, відсутні.
Виходячи з того, що ОСОБА_1 є дієздатною особою, то він як засновник та керівник ПП «Транспортна компанія «Зернотранс»» відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів та інших законодавчих актів України отримав не тільки права на здійснення підприємницької діяльності, а також прийняв на себе і обов'язки по дотриманню вимог законодавства, що врегульовують таку діяльність, а тому несе і визначену законодавством відповідальність у випадку порушення цим підприємством правил здійснення господарської діяльності, у тому числі і за здійснення тої діяльності, про яку зазначає ДПІ в позовній заяві - «відмивання» доходів, отриманих нелегальним шляхом, та ухилення від сплати податків.
Таким чином, твердження ДПІ про те, що реєстрація ПП «Транспортна компанія «Зернотранс»» відбулась з порушеннями законодавства, а статут цього товариства є недійсним, не підтверджені належними доказами.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 17 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (в редакції Закону від 24.12.1993р. №3813-ХІІ) органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
З 01.07.2004р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», статтею 38 якого передбачена процедура припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, за наявності підстав, наведених у п. 2 цієї статті.
З прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» випливає, що закони, нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.07.2004р., діють у частині, що не суперечать цьому Закону.
Таким чином, положення пункту 17 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також положення пункту 2 частини першої статі 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, та частини шостої і сьомої статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання та позбавлення його статусу юридичної особи у зв'язку з прийняттям Закону про державну реєстрацію слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Заявивши вимогу про припинення ПП «Транспортна компанія «Зернотранс», ДПІ не посилається на жодну з передбачених п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, вказуючи лише на наявність підстав для застосування до Підприємства адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування державної реєстрації, передбаченої ст.. 247 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.. 247 ГК у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
З метою встановлення передбачених п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, суд звернувся до ДПІ з відповідним запитом від 18.06.2010р.,
ДПІ не надало суду доказів на підтвердження факту здійснення Підприємством діяльності, що суперечить закону чи установчим документам.
Разом з тим, суд вважає за необхідне припинити юридичну особу - ПП «Транспортна компанія «Зернотранс», оскільки з наданого ДПІ акту від 09.07.2010р. №413/15-1/33824384 про результати перевірки надання податкових звітів про результати фінансово-господарської діяльності Підприємства з 10.11.2008р. по 09.07.2010р. підтверджується факт неподання цією юридичною особою податкової звітності протягом року, що є самостійною підставою для винесення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством, відповідно до пункту 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
При вирішенні позовних вимог щодо визнати недійсними установчих та реєстраційних документів Підприємства, первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів, складених від імені ПП «Транспортна компанія «Зернотранс» з моменту перереєстрації на гр..ОСОБА_1, суд виходить з того, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу ст.. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» статут, свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ, первинні бухгалтерські та фінансово-господарські документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.
Таким чином, позовні вимоги ДПІ про визнання недійсними установчих, реєстраційних первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів Підприємства розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають, а тому провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Припинити юридичну особу - приватне підприємство «Транспортна компанія «Зернотранс» (73000, м.Херсон, пр.. 200 річчя Херсона, 26, корп..1 кв. 65, код 33824384).
Провадження у справі частині визнання недійсними установчих, реєстраційних первинних бухгалтерських та фінансово-господарських документів ПП «Транспортна компанія «Зернотранс» - закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 серпня 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 6.6.2