73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
20 серпня 2010 р. Справа № 2-а-13186/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м.Херсоні
про скасування та визнання нечинним рішення, актів перевірки та відмови від підписання матеріалів перевірки, направлення на перевірку,-
встановив:
В вересні 2009р. приватний підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі-відповідач), в якому просив визнати нечинним рішення відповідача від 22.07.2009 р. № 0007522307 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 1292,00 грн. за порушення законодавства з питань використання реєстраторів розрахункових операцій, акту перевірки від 09.07.2009 р. №574/21/03/23/1984427816, акту відмови від підписання матеріалів перевірки №29 від 09.07.2009 р. та направлення №905/237 від 01.07.2009 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка проведена з порушенням чинного законодавства, а саме: без згоди на це позивача, без його присутності, що позбавило позивача можливості реалізувати свої права, порушено організацію перевірки, відсутні повноваження у відповідача на винесення рішення, порушенні правила визначені ст..11-1 Закону України «Про державну податкову службу», згідно яких позивача мали повідомити не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки, порушені вимоги п.4 п.п.4.7 Наказу №327 від 11.08.2009 р., згідно якого у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки трьома службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, в даному випадку акт відмови від підписання складений двома службовими особами.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність порушень вимог законодавства при проведенні перевірки позивача та законність прийнятого за результатами перевірки рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.
Суд перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
09.07.2009р. ревізорами ДПІ у м. Херсоні на підставі направлення за №905/237 від 01.07.2009 року проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунку за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині «Смак», що розташоване в м. Херсоні по вул.Суворова,31, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач.
За результатами перевірки складений акт від 09.07.2009 р. №574/21/03/23/1984427816.
На підставі даного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2009 р. № 0007522307 на загальну суму 1292,00 грн. за порушення п.6, 8, 10, 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; реалізація товарів без наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; не друкування на реєстраторах розрахункових операцій контрольних стрічок і не забезпечення їх зберігання протягом трьох років; порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
При вирішені питання щодо законності дій відповідача, пов'язаних з проведенням вищевказаної перевірки позивача, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Статтями 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ) передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.
Проте, як слідує з назви статті 11-1 - «Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)», а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР, вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу статті 11-1 Закону №509-ХІІ, слідує висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону №509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
У межах повноважень, визначених Законом № 265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.
Частиною 8 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року N 355( далі Наказ №355), передбачено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій, стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку
Згідно Наказу 355, - при складанні планів-графіків проведення перевірок суб'єктів господарювання необхідно керуватися вимогами ст. 11-1 Закону України від 04.12.90р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями), який визначає, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.
До матеріалів справи надано копію направлення №905/237 від 01.07.2009 р. видане Начальником Державної податкової інспекції у м.Херсоні про здійснення планової перевірки ПП ОСОБА_2 з 01.07.2009 р. по 10.07.2009 р., а також графік перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на липень 2009 року, в якому передбачена і перевірка позивача.
Визначені ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що дії відповідача, які пов'язані із проведенням 09.07.2009 р. перевірки позивача, вчинені відповідачем в межах їх компетенції, з дотриманням вимог законодавства, і без порушень охоронюваних законом прав позивача.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Вимоги позивача щодо скасування акту перевірки та акту про відмову від підпису суд вважає безпідставними, оскільки, по-перше, акт перевірки це фактично службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки додержання вимог за здійсненням розрахункових операцій у сфері безготівкового обігу підприємства, наявністю свідоцтв, торгових патентів і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, а акт відмови від підписі є службовим документом, що засвідчує факт відмови від підпису по-друге, акт перевірки та акт відмови від підпису лише фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання перевірку якого проведено породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.
Обов'язковим для виконання та відповідно рішенням органу владних повноважень по відношенню до позивача є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, винесені на підставі акту перевірки або ж на підставі рішення податкової адміністрації (інспекції) вищого рівня прийнятого за результатами розгляду скарги на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України слід закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки № 574/21/03/23/1984427816 від 09.07.2009 р. та акту відмови від підпису матеріалів перевірки від 09.07.2009 р.
Щодо правомірності рішення відповідача від 22.07.2009 р. про застосування до позивача штрафних санкцій суд зазначає наступне.
З акту перевірки вбачається, що підставою для винесення відповідачем рішення №0007522307 від 22.07.2009 р.. стали відображені в акті перевірки факти не зберігання контрольних стрічок, не зберігання книг обліку розрахункових операцій, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та реалізація товарів без наявності цінників.
Відповідно до пунктів 6, 8, 10, 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
- забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення;
- реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;
- друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;
-вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Пунктом 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.
Пунктом 3 ст. 17 цього Закону передбачена відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Згідно зі ст. 20 цього Закону за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.. 23 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник.
З акту перевірки вбачається, що у вказаному магазині контрольні стрічки, книги обліку розрахункових операцій інспекторам ДПІ не були надані в порушення п.6, 10 ст.3 Закону № 265/95-ВР. Також порушено порядок ведення обліку товарних запасів, та здійснено реалізацію товарів без наявності цінників в порушення п. 12, 8 ст. 3 Закону № 265/95-ВР .
Згідно акту перевірки продавець відмовилась надати будь-які пояснення, підписати та одержати другий примірник акту, про що складено акт відмови від підпису. Другий примірник акту направлено підприємцю поштою. Листом ДПІ у м.Херсоні від 14.07.09 р. № 13259/10/23/707 підприємця запрошено до ДПІ та вказано на необхідність мати контрольні стрічки, книгу обліку розрахункових операцій, попереджено про застосування фінансових санкцій відповідно до вимог чинного законодавства у разі ненадання вказаних документів яке одержано позивачем 16.07.2009 р.. Позивач до ДПІ не з'явився.
Таким чином, порушення вимог Закону № 265/95-ВР, що стали підставою для винесення відповідачем рішення №0007522307 від 22.07.2009р. знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи і підтверджуються належними доказами.
Розміри штрафних санкцій, застосованих рішенням №0007522307 від 22.07.2009р., відповідають положенням Закону № 265/95-ВР.
Всі дії та рішення відповідача, які стосуються проведеної 09.07.2009р. перевірки позивача, були зафіксовані та оформлені у визначений законодавством спосіб.
Підстави для визнання дій відповідачів неправомірними та для скасування рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій від 22.07.2009р. відсутні.
Оскільки судом не встановлено порушень відповідачем вимог законодавства та прав позивача при проведені перевірки позивача та при винесені за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій, підстави для судового захисту прав позивача відсутні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки № 574/21/03/23/1984427816 від 09.07.2009 р. та акту відмови від підпису матеріалів перевірки від 09.07.2009 р. Державної податкової інспекції у м.Херсоні - закрити.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко К.В.
кат. 2.11.9