Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
04 вересня 2023 року справа № 520/23503/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу включення до складених на ОСОБА_1 довідок від 20.03.2023р. №ФХ-121920/1, №ФХ-121920/2, №ФХ-121920/3 про розмір грошового забезпечення військовослужбовця станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., надбавки за особливості проходження служби на рівні 0%, премії на рівні 10% та щодо відмови у перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 . зазначеного в довідці для перерахунку пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023р.;
- зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р., 01.01.2023р. за штатною військовою посадою, звідки ОСОБА_1 було звільнено з військової служби із обов'язковим зазначенням відомостей про: оклад за військовою посадою; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років у розмірі 50%; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65%; надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, премію у розмірі 35%;
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023р. по справі №520/11795/22 відповідач виготовив та направив до ГУПФУ в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р.
Позивач з порядком виконання рішення суду не погоджується. Вважає протиправними дії відповідача в тому, що останній не зазначив в довідці про розмір грошового забезпечення належні відомості. Зокрема, позивач зазначає, що визначення розміру надбавки за особливості проходження служби відповідачем на рівні 0% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років та обчислення розміру премії на рівні 10% від посадового окладу суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України віл 30.08.2017р. №704, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018р. №260 та Рішень Міністра оборони України у формі телеграми Міністра оборони України від 14.01.2020р. №248/291, телеграми Міністра оборони України від 27.01.2021р., №248/612 та телеграми Міністра оборони України від 14.01.2022р. №248/269.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Приписами ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. В разі встановлення порушень закону суд постановляє окрему ухвалу відповідно до ст. 249 КАС України.
Відповідно до ст. 378 КАС України, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення. Питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Отже, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Так само, відповідно до ст. 378 КАС України, з метою належного виконання судового рішення, передбачено можливість заміну способу його виконання.
Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Зокрема, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ст.382 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Так само, заміна способу виконання рішення суду не може тягнути окреме судове провадження.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18), яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.
Судом встановлено, що позивач фактично не погоджується з діями відповідача під час виконання судового рішення у справі № 520/473/23, яким було зобов'язано відповідача виготовити відповідну довідку з дотриманням вимог нормативно-правових актів з цього питання.
Таким чином, суд, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшов висновку, що позовні вимоги фактично спрямовані на виконання іншого судового рішення, яким зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача. Тобто, з наведеного слідує, що спірні відносини у даній справі виникли у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище рішення Харківського окружного адміністративного суду.
Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі 520/11795/22, а тому вимоги позивача стосовно не зазначення в довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. належних відомостей, заявлені ним в межах цієї справи слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному ст., ст. 378, 383 КАС України.
Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
При цьому суд бере до уваги, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 р. у справі № 806/2143/1517 від 17.04.2019 р. у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019р. у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 р. у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 р. у справі №802/1933/18-а.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного вище, аналізуючи зміст п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України в контексті неможливості розглядати позов в цій справі за правилами адміністративного судочинства саме в порядку позовного провадження, суд доходить висновку про необхідність відмовити позивачу у відкритті провадження у справі стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача підготувати довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 170, 248, 378, 382 КАС України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за його позовом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача підготувати довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. за штатною військовою посадою, звідки ОСОБА_1 було звільнено з військової служби із обов'язковим зазначенням відомостей про: оклад за військовою посадою; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років у розмірі 50%; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65%; надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, премію у розмірі 35%, роз'яснивши право звернення до адміністративного суду з питання позовних вимог в порядку статей 378, 382,383 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров