Справа № 500/3185/23
04 вересня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (надалі, відповідач-2), в якому просить визнати протиправним рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 21.11.2022 року №192150004128, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи зазначені у довідці Виробничого пошукового підприємства промислової розвідки та науково-дослідного флоту Південного басейне ВПП «ПІВДЕНРИБПОШУК» від 23.07.2003 року №16/148 та у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 16.12.1987, яка видана на ім'я, ОСОБА_1 , а саме періоди роботи з 16.12.1987 року по 21.04.1995 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.11.2022 звернувся до Монастириського відділу обслуговування громадян №3 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказав, що 14.02.2023 року позивач отримав відповідь з Відділу обслуговування громадян №3 (Сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Тернопільській області про те, що згідно поданої заяви від 11.11.2022 про призначення пенсії відмовлено у призначенні пенсії. До вказаного листа долучено рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 21.11.2022 року №192150004128, з якого вбачається, що в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено, оскільки відсутній необхідний страховий та пільговий стаж. Дане рішення позивач вважає протиправним в частині не зарахування до страхового стажу період роботи зазначений у довідці № 16/148 від 23.07.2003, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 21.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Вказав, що до загального страхового стажу та до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не враховано періоди роботи згідно довідки №16/148 від 23.07.2003, виданої ВПП «Югрибпошук», оскільки всупереч вищенаведеному дана довідка не містить посилання на первинні документи, на основі яких її видано. Просить врахувати, що на момент звернення позивача 11.11.2022 із заявою про призначення пенсії відповідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж позивача складає 21 рік 07 місяців 25 днів, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно наданих документів складає 06 років 05 місяців.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області вказав, що відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно довідок № 16/148 від 23.07.2003 та № 299 від 12.10.2022, оскільки не зазначені підстави прийняття та звільнення з роботи. Зазначив, що за доданими документами страховий стаж роботи складає 21 рік 07 місяців 25 днів, пільговий стаж 06 років 05 місяців 00 днів. Відтак, вважає, що підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” немає, в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.
Судом встановлено, що 11.11.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №192150004128 від 21.11.2022 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 ст.114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи відповідно до довідок №16/148 від 23.07.2003 та №299 від 12.10.2022, оскільки не зазначені підставі прийняття та звільнення з роботи. Відповідач - 2 також зазначив, що відповідно до наданих документів до пільгового стажу зараховані всі періоди.
Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.02.2023 №1900-0206-8/6020.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача- 2, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо правовідносин, які склались між сторонами суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-XII, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-XII).
Також відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування," працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 вказаної Постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу зробити висновок, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
У спірному випадку, позивач, серед іншого, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи зазначені у довідці Виробничого пошукового підприємства промислової розвідки та науково-дослідного флоту Південного басейне ВПП «ПІВДЕНРИБПОШУК» від 23.07.2003 року №16/148 та у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 16.12.1987, яка видана на ім'я, ОСОБА_1 , а саме періоди роботи з 16.12.1987 року по 21.04.1995
Вказаний період роботи позивача з 16.12.1987 по 21.04.1995 підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , а також довідкою Виробничого пошукового підприємства промислової розвідки та науково-дослідного флоту Південного басейну ВПП «ПІВДЕНРИБПОШУК» від 23.07.2003 року №16/148.
Суд враховує те, що до вказаної вище трудової книжки позивача при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, у відповідача-2 зауважень не було.
Натомість, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідач-2 покликається на те, що, серед іншого, в довідці №16/148 від 23.07.2003 не зазначені підставі прийняття та звільнення з роботи.
Проте, з даної довідки вбачається, що позивач в періоди з 29.01.1988 по 13.10.1988, з 16.1.1988 по 28.10.199, з 26.11.1990 по 02.09.1992, 03.12.1992 по 20.02.1995 працював на посаді матроса.
Так, пунктом "д" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
Також, суд зазначає, що згідно розділу 24 пункту 17 Постанови № 1173 від 22.08.1956 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" визначено, що посада матрос передбачена Списком № 2.
При цьому, суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Подібна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Верховний Суд в постанові від 06.03.2018 року по справі №754/14898/15-а, зауважив, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відтак, на думку суду, дії відповідача-2 щодо не зарахування стажу лише з формальних підстав (у довідці не зазначені підставі прийняття та звільнення з роботи), є протиправними.
Водночас, суд зазначає, що в даній довідці зазначено, що така складена на підставі наказів по особовому складу, Статуту служби флоту рибної промисловості, відомостей нарахування заробітної плати, особової карти Т-2, штатного розпису.
Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд звертає увагу на тому, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Тому, на думку суду, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Відтак, у сукупності наведених вище обставин, на переконання суду, з метою захисту порушеного права позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 16.12.1987 по 21.04.1995, зазначені у довідці Виробничого пошукового підприємства промислової розвідки та науково-дослідного флоту Південного басейну ВПП «ПІВДЕНРИБПОШУК» від 23.07.2003 року №16/148 та у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 16.12.1987, яка видана на ім'я, ОСОБА_1 , а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, на переконання суду, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову позивачу у призначенні пенсії №192150004128 від 21.11.2022, не відповідає вимогам чинного законодавства, є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №192150004128 від 21.11.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди роботи з 16.12.1987 по 21.04.1995, зазначені у довідці Виробничого пошукового підприємства промислової розвідки та науково-дослідного флоту Південного басейне ВПП «ПІВДЕНРИБПОШУК» від 23.07.2003 року №16/148 та у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 16.12.1987, яка видана на ім'я, ОСОБА_1
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) грн.80 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 04 вересня 2023 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження:Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769);
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження:вул. Пушкіна,1, м. Суми, Сумська область,40030 код ЄДРПОУ:21108013).
Головуюча суддя Дерех Н.В.