04 вересня 2023 року Справа № 160/15420/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового проводжання клопотання відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження в адміністративній справі №160/15420/23,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває вищезазначена адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На адресу суду 23.08.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позову у повному обсязі. Також відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що відповідач входить до складу Збройних Сил України і виконує бойові завдання під час режиму воєнного стану. Пріоритетними завданнями заявника в режимі воєнного стану є інтереси оборони. Крім того зазначає, що нарахування і виплата суми грошового забезпечення, складовою якого є і індексація підпадає під гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України, оскільки вказана гарантія ґрунтується в тому числі на ч.3 ст.9 Закону України "Про гарантії соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей", які відповідно до ст.64 Конституції України можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Оскільки структура Збройних Сил України складається з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій, то на думку відповідача наявні підстави для зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
До суду 30.08.2023 року від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження в справі, які обґрунтовані тим, що зупинення провадження у справі за клопотанням відповідача на підставі пункту 5 частини першої статті 236 КАС України фактично означає зупинення провадження до закінчення військового стану. Однак, на думку позивача, зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення військового стану не відповідає як вимогам адміністративного судочинства, за змістом п.5 ч.1 ст.236 КАС України, а також частини другої статті 64 Конституції України, відповідно до якого право на судовий захист, не може бути обмежене в умовах воєнного стану. Позивач зазначає, що відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що військовослужбовці, які відповідають за правову роботу у ВЧ НОМЕР_1 з 24.02.2022 р. безперервно виконували завдання з протидії збройної агресії російської федерації проти України та брали безпосередню участь у бойових діях, а тому не мають змоги прийняти участь у справі. Крім того, що відповідач є юридичною особою і не обмежується у можливості мати представника для представництва інтересів у суді.
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 236 КАС України визначені підстави зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.
Так, відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, необхідними елементами за змістом цієї норми є:
- перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань (перша ознака);
- переведення таких військових формувань на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції (друга ознака).
При цьому, згідно із ст.3 Закону України "Про Збройні Сили України" (структура Збройних Сил України) організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Статтею 5 Закону України "Про Збройні Сили України" (комплектування Збройних Сил України) визначено, що особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про оборону України" військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Згідно із ст.4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом:
- призову громадян України на військову службу;
- прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідач, посилаючись на те, що він здійснює заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України та інтересів держави, залишає поза увагою, що за змістом ст.5 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.1 Закону України "Про оборону України" та ст.4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" законодавець визначає приналежність до "складу" Збройних Сил України або інших збройних формувань лише військовослужбовців, тобто фізичних осіб, тоді як військова частина, якою є відповідач, є елементом структури Збройних Сил України (ст.3 Закону України "Про Збройні Сили України").
Вказане законодавче розмежування різних одиниць системи Збройних Сил України дозволяє дійти висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі в даному випадку, враховуючи статус відповідача як юридичної особи.
Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2023 року у справі 380/7845/21 вказав, що норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При цьому на органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до організаційної структури Збройних Сил України, норма пункту 5 частини першої статті 236 КАС України не поширюється.
З урахуванням зазначеного, правові підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Виходячи з вищенаведеного, відсутні підстави для зупинення провадження у справі, а тому слід відмовити відповідачу у задоволенні цього клопотання з підстав заявлених в ньому.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження в адміністративній справі №160/15420/23.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма