Справа №345/3749/23
Провадження № 2-о/345/124/2023
04.09.2023 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання - Слободян Т.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою. Заяву мотивує тим, що у березні він звернувся до відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр м. Калуша) за призначенням пенсії по інвалідності. Проте в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 , в якій перший запис здійснено 23.06.1992 року, відсутня дата заповнення.
У зв'язку із цим у ОСОБА_1 виникли ускладнення при оформленні пенсії по інвалідності, оскільки вказане недопрацювання працівників відділу кадрів підприємства, які заводили трудову книжку серії НОМЕР_1 - відсутність дати заповнення в трудовй книжці були виявлені працівниками управління Пенсійного фонду України та по цій причині недораховано стаж для призначення пенсії за період роботи у відділенні пожежної охорони з 10.09.1992 року по 24.01.1996 року.
Заявнику було рекомендовано надати уточнюючу довідку. ОСОБА_1 звернувся з відповідним запитом в архівний відділ для отримання кадрових документів, які б свідчили про період його роботи у відділенні пожежної охорони з 10.09.1992 року по 24.01.1996 року. Проте ОСОБА_1 отримав довідку про відсутність відповідних відомостей за цей період. заявник змушений звернутися до суду. За таких обставин заявник змушений звернутися до суду та просить встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 без належного запису про дату заповнення належить саме йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник ОСОБА_1 подав до суду додаткові письмові пояснення (а.с. 22-25). Зокрема, просить врахувати, що встановлення факту приналежності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка фактично була заповнена 23.06.1992р. (в день здійснення запису про прийняття на роботу вперше згідно запису в трудовій книжці № 2 від 23.06.1992р.), дасть йому право на розгляд Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області звернення стосовно зарахування трудового стажу згідно із записами в трудовій книжці.
Представник заінтересована особа подав до суду письмові пояснення (а.с.27-28), які просить врахувати при розгляді даної справи.
В судове засідання ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, заяву про встановлення факту підтримує та просить суд задоволити подану заяву.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задоволити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачені випадки, у яких суд розглядає справи про встановлення факту.
Згідно із п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 1, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі узв'язку зпораненням, повідомленнявійськових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Як встановлено в судовому засіданні, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка видана на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зазначена дата її заповнення, а саме в рядку «Дата заповнення» не зазначено «число місяць, рік» (а.с.8).
З матеріалів справи вбачається, що листом від 06.07.2023р. Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області повідомило заявника про те, що стаж роботи у відділенні пожежної охорони УВС в Івано-Франківській області з 10.09.1992 по 24.01.1996р. згідно записів № 4,5 трудової книжки сер НОМЕР_1 , яка видана на його ім'я не враховано, оскільки в трудовій книжці відсутня дата її заповнення (а.с.7).
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту також Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п. 2.10. та 2.11. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 за №162, в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державного комітету СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 за №412:
Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному листі) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Відомості про освіту, професію. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.
Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (чи печатка відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.
Проаналізувати записи, зроблені на титульному листі трудової книжки серії НОМЕР_1 та записи в трудовій книжці №№ 1, 2,3, встановлено, що:
- згідно запису в трудовій книжці за №1: навчання в СПТУ-2 м. Івано-Франківська;
-перед записом №2 проставлено штамп «Івано-Франківське виробниче швейне об'єднання»;
- згідно запису в трудовій книжці за №2 від 23.06.1992р.: прийнято на роботу в цех 2 швейником 3 (третього) розряду згідно наказу№189-к від 16.06.1992р.;
- згідно запису в трудовій книжці за №3 від 03.08.1992р.: звільнений з роботи по власному бажанню ст.38 КЗпП України згідно наказу№253 від 03.08.1992р. Також зазначено прізвище та ініціали начальника відділу кадрів його підпис та поставлено печатка. На відтиску печатки зазначено російською: «Министерство легкой промышленности УССР Укршвейпром Ивано-Франковское производственное швейное объединение».
При цьому на титульному листі підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок та печатка ті ж самі, що підпис начальника відділу кадрів та печатка зроблені після запису в трудовій книжці за №3 від 03.08.1992р. На відтиску печатки теж зазначено російською « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вказане підтверджує, що дату заповнення трудової книжки серії НОМЕР_1 фактично можна вважати 23.06.1992р. - дату внесення відомостей про прийняття на роботу в Івано-Франківське виробниче швейне об'єднання» згідно запису в трудовій за №2 від 23.06.1992р. та наказу №189-К від 16.06.1992р., де вперше заповнювалась трудова книжка.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу, згідно пункту 18 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 за №656 "Про трудові книжки робітників та службовців» №656, несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Аналогічні норми встановлені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, відповідно до пункту 1 якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Окрім того такі приписи містяться в пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за №301 "Про трудові книжки працівників", зокрема, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань зарахування трудового стажу на підставі записів у трудовій книжці.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018р. по справі №677/277/17.
За таких обставин суд приходить до висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_1 без належного запису про дату заповнення належить заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлення вказаного факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його цивільні права. Іншої можливості встановити цей факт заявник немає, а тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, п.п.1,6 ч.1 ст.315 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 України,
Заяву задоволити.
Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , у якій відсутній запис про дату заповнення, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 04.09.2023 року.
Головуючий