ЄУН 193/1212/23
Провадження 1-в/193/155/23
іменем України
28 серпня 2023 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника Софіївської ВК №45 ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_5
(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка Дніпропетровської області подання в.о. начальника Державної установи «Софіївська виправна колонія (№45)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
З вказаного подання, яке надійшло до Софіївського районного суду 08.08.2023, вбачається, що засуджений ОСОБА_5 відбуваючи призначене судом покарання у Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45) (надалі Софіївська ВК №45) зарекомендував себе позитивно, до праці ставиться сумлінно, вимог режиму утримання не порушує, має заохочення від адміністрації Софіївської ВК № 45, стягнень не має. Посилаючись на те, що засуджений відбув 2/3 призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Представник виправної колонії ОСОБА_4 в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 під час судового розгляду справи не заперечував проти застосування відносно нього умовно-дострокового звільнення, тому подання адміністрації виправної колонії просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даного подання, вважає, що засуджений не довів свого виправлення.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого ОСОБА_5 дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 був засуджений вироком від 15.07.2020 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2 ст. 15 ч.2-185 ч. 2, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Знову засуджений вироком від 03.11.2020 Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі.
Знову засуджений 16 грудня 2020 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185,ч. 1 ст.358, ч.4 ст.358, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.70, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі.
Знову засуджений 11.02.2021 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.70, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців.
Знову засуджений 20 квітня 2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
Знову засуджений 01.06.2021 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 18, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Останній за ліком вирок за яким ОСОБА_7 відбуває нинішнє покарання - вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.05.2022 за яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років і 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку : 27.02.2020. Кінець строку: 27.04.2024.
Станом на 28.08.2023 засуджений відбув, визначені п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України 2/3 призначеного судом строку покарання (2 роки, 09 місяці і 10 днів). Невідбута частина покарання складає 07 місяців і 29 днів позбавлення волі.
При вирішенні даного питання судом враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК).
Згідно вимог чинного законодавства, яке регламентує порядок застосування умовно-дострокового звільнення, даному звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього часу довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Відповідно до наявних у особовій справі матеріалів вбачається, що засуджений з 27.02.2020 утримувався в Державній установі «Криворізька установа виконання покарання (№ 3)», де характеризувався посередньо, зокрема ні стягнень, ні заохочень там не мав.
З 12.07.2022 міру кримінального покарання став відбувати у Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)». За час відбування покарання у ній ОСОБА_5 характеризується позитивно. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, має одне заохочення, отримане ним 10.01.2023 у вигляді подяки за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці. За станом здоров'я є працездатним, працює на благоустрій установи, при виконанні дорученої роботи дбайливо ставиться до майна та предметів якими користується. Роботи із самообслуговування та благоустрою установи виконує згідно графіка, до їх виконання ставиться відповідально.
Зарахований до програми диференційованого впливу «Правова просвіта» та «Підготовка до звільнення». Заходи виховного впливу відвідує регулярно. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними шляхом телефонних переговорів
За вироком суду має позов в розмірі 4120,90 грн., але виконавчий лист до установи не надходив. У стосунках з персоналом установи виконання покарань випадків не тактовної поведінки не допускає. За висновком характеристики засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці, довів своє виправлення.
Одночасно, з матеріалів подання та особової справи засудженого вбачається, що окрім перелічених вище судимостей ОСОБА_5 ще п'ять разів до цього засуджувався за умисні злочини проти власності та у сфері обігу наркотиків.
Як видно з вказаних вироків, до засудженого тричі застосовувалося звільнення від відбування покарання з випробуванням (20.09.2004, 20.07.2012 та 29.10.2018 році) одного разу умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (22.02.2007) та звільнення від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі у зв'язку з амністією (08.08.2014).
Відтак, судами, під час призначення ОСОБА_5 попередніх покарань, вже застосовувалися численні законодавчо встановлені «стимулювання» засудженого до виправлення його поведінки та припинення протиправних діянь, проте ОСОБА_5 на шлях виправлення не ставав і після звільнень з вказаних підстав завжди повертався до вчинення нових умисних злочинів, за такого суд знаходить засудженого особою, яка схильна до скоєння кримінальних правопорушень.
Крім того, суд зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, відтак наявність лише одного заохочення, на переконання суду, ще не свідчить про безумовне виправлення ОСОБА_5 .
Варто зауважити, що після отримання свого єдиного заохочення, як видно з витягів протоколів засідання дисциплінарної комісії колонії, остання, за підсумками роботи у І та ІІ кварталах 2023 року, вважала не доцільним застосування до ОСОБА_5 заходів заохочення.
Таким чином аналізуючи матеріали особової справи та матеріали справи в сукупності не вбачається позитивна динаміка засудженого до виправлення.
Також, з матеріалів провадження вбачається, що засудженим не сплачено процесуальні витрати, визначені вироком суду, при цьому матеріали провадження не містять відомостей щодо вжиття засудженим будь-яких заходів для їх погашення.
З огляду на це, на переконання суду, засуджений справді впевнено стає та продовжує свій шлях до виправлення, однак для досягнення цілей покарання ОСОБА_5 ще потребує нагляду в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі.
Відтак, беручи до уваги, що за вироком суду ОСОБА_5 хоч і відбув більше ніж 2/3 частини строку призначеного покарання, водночас, вивчивши відомості про особу засудженого, його поведінку протягом всього строку відбування покарання та з огляду на численні його судимості і не бажання його, як з'ясувалося, повернутися після попередніх своїх звільнень з в'язниці до правослухняної поведінки та наголошуючи, що умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням усіх даних в сукупності, і є правом, а не обов'язком суду, суд вважає, що у задоволенні подання адміністрації Софіївської ВК-45 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 слід відмовити
Керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання в.о. начальника Державної установи «Софіївська виправна колонія (№45)» ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання повного тексту цієї ухвали.
У зв'язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 01.09.2023 звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.
Суддя ОСОБА_1