Справа № 185/7546/21
Провадження № 1-в/185/177/23
28 серпня 2023 року м. Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши під час запровадженого воєнного стану в Україні у відкритому судовому засіданні матеріали за поданням Павлоградського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт стосовно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року ОСОБА_4 визнано винним та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2022 року встановлено ОСОБА_4 , розстрочку виплати несплаченої суми штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на строк 10 (десять) місяців, зі щомісячним платежем у розмірі 1700 гривень, починаючи з липня 2022 року.
У березня 2023 року відділ пробації звернувся до Павлоградскої окружної прокуратури з проханням, щодо звернення до суду з клопотанням про скасування вироку Павлоградського міськрайонного суду від 01.07.2021 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, та внесення до ЄРДР відомостей за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбачено ст. 389-1 КК України. Разом з тим Павлоградська окружна прокуратура відмовила у зверненні до суду з даним клопотанням та скерувала його копію до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області для встановлення підстав для внесення відомостей до ЄРДР за ч. 1 ст. 389 КК України.
16 травня 2023 року відділ пробації отримав повідомлення з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до якого ОСОБА_4 притягався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України, проте дане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, як випливає з подання Павлоградського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області та доданих до подання матеріалів, на теперішній час вирок суду невиконаний, штраф засудженим не сплачено.
Прокурор заперечувала проти задоволення вказаного подання.
Представник Павлоградського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи без участі представника суду не надав.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та розгляд подання був повідомлений належним чином.
Суд вислухавши прокурора, дослідивши подання та додані до нього матеріали, вважає, що зазначене подання Павлоградського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , засуджено вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року ОСОБА_4 визнано винним та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 249 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
У відповідності із ч.ч. 1, 3ст. 26 КВК України, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом предявлення документа про сплату штрафу.
У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2022 року встановлено ОСОБА_4 , розстрочку виплати несплаченої суми штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на строк 10 (десять) місяців, зі щомісячним платежем у розмірі 1700 гривень, починаючи з липня 2022 року.
Однак, засуджений ОСОБА_4 у визначений ст. 26 КВК України строк, без будь яких поважних причин, не сплатив визначену вироком суду суму штрафу.
Згідно приписів п. 10 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст.53, ч. 1 ст.58, ч. 1 ст.62 КК України.
Між тим, як встановлено у судовому засіданні, вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2021 року ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної 15 вересня 2021 року між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Згідно з ч.1 ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Згідно частини 3 даної статті, суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що обвинувачений погоджується з розглядом справи в порядку, передбаченому ст. 474 КПК України, та ухваленням вироку на підставі угоди про визнання винуватості лише за умови призначення йому узгодженої сторонами міри покарання, передбаченою угодою. При цьому у разі невиконання засудженим умов угоди про визнання винуватості прокурор вправі звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та, у разі задоволення такого клопотання, кримінальне провадження підлягає розгляду в загальному порядку, передбаченому КПК України, з наданням стороні захисту усіх передбачених прав.
При цьому, виходячи з положень ст. 476 КПК України право ініціювання скасування вироку на підставі угоди про визнання винуватості у зв'язку з порушенням умов угоди, зокрема й порушення умов сплати штрафу, наділений прокурор, з яким була укладена угода.
Тому невиконання засудженим ОСОБА_4 умов укладеної угоди про визнання винуватості з прокурором, якою сторонами було узгоджено призначене йому покарання, яке ним належним чином не виконується, є підставою для скасування такого вироку, відповідно до ст. 476 КПК України.
Таким чином, питання про скасування міри кримінального покарання, визначеного вироком суду на підставі угоди КПК України врегульовано спеціальними нормами.
Такий висновок узгоджується з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 « Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод », де п. 23 зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 476 КПК Україниу разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право в межах встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Суд здійснюючи розгляд таких клопотань, має чітко відмежовувати невиконання угоди (ч. 1ст. 476 КПК), яке тягне за собою скасування вироку, постановленого на підставі угоди, від умисного невиконання угоди (ч. 5 ст. 476 КПК), яке, окрім скасування вироку, є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Тобто, у цьому випадку, при порушенні засудженим умов укладеної угоди про визнання винуватості, в силу положень ст. 476 КПК України, має бути застосований спеціальний порядок, який полягає не у заміні засудженому міри кримінального покарання у виді штрафу на міру кримінального покарання у виді громадських, виправних робіт, або позбавлення волі, а ґрунтується на зверненні визначених КПК України осіб до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
І лише після відмови суду у скасуванні угоди є можливим направлення звернення у загальному порядку.
Оскільки за наслідками розгляду клопотання про скасування затвердженої угоди є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування, тож звернення безпосередньо до суду з питанням передбаченим ст. 537 КПК України, порушує право особи на захист, що є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, оскільки діючим КПК України передбачено інший порядок вирішення питання невиконання угоди про визнання винуватості з прокурором, суд вважає, що в задоволенні зазначеного подання слід відмовити.
На підставі викладеного,ст. 26 КВК України, керуючись ст.ст.369-372,395,472-476,537,539 КПК України, суд
У задоволенні подання Павлоградського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт стосовно засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_6