Справа № 202/14441/23
Провадження № 1-кс/202/6948/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
30 серпня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12023040000000674, внесеного до ЄРДР 05.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Слідчий відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке погоджено із прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження № 12023040000000674, внесеного до ЄРДР 05.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000674 від 05.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, шахрайським шляхом заволоділи правом власності на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_8 .
В ході досудового розслідування за результатами проведених слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що фігуранти причетні до заволодіння шахрайським шляхом іншими об'єктами нерухомого майна (приватними квартирами), у тому числі і за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 34,9 кв.м, яка відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належала на праві приватної власності померлій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 .
Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що нотаріусом П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 , яка здійснює нотаріальну діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , відкрита спадкова справа на підставі заповіту зареєстрованого в реєстрі за № 47, посвідченого секретарем Котовської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області, на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка не мала близьких родичів, на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 09.05.2023 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на ч. 2 та 3 ст. 170 КПК України та зазначає, що накладання арешту на визначену в клопотанні квартиру, яке є речовим доказом, є необхідним для цілей кримінального провадження, зокрема запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, необхідність його використання під час досудового розслідування в якості речового доказу.
Слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000674 від 05.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також інші невстановлені в ході досудового розслідування особи, шахрайським шляхом заволоділи правом власності на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_8 .
Нотаріусом П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 відкрита спадкова справа на підставі заповіту зареєстрованого в реєстрі за № 47, посвідченого секретарем Котовської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області, на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка не мала близьких родичів, на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 09.05.2023 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07.05.2023 зазначена квартира визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.
Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту на квартиру, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речового доказу. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12023040000000674, внесеного до ЄРДР 05.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 34.9 кв.м., житлова площа 12.5 кв.м., складається: 1-коридор, 2-вбудована шафа, 3-житлова кімната, 4-кухня, 5-санвузол, 6-вбудована шафа, I-балкон, яка на праві власності належить ОСОБА_10 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1