Справа № 629/156/22
(2/199/227/23)
Іменем України
19.06.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Хамула А.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представників відповідачів - Заводчикова В.С., Собко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал», Комісії по трудовим спорам Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу Комунального підприємства «Харківводоканал» про визнання незаконними та скасування наказу, рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
17 січня 2022 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що він займає посаду слюсаря-ремонтника 6 розряду з ремонту технічного обслуговування устаткування Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремлений підрозділ комунального підприємства «Харківводоканал», а 12 жовтня 2021 року директором вказаного роботодавця наказом №163-к «Про оголошення догани» застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Із цим наказом позивач не погоджується та просить визнати його незаконним та скасувати з тих підстав, що позивач не замахувався сокирою на токаря 6 розряду ОСОБА_3 та не висловлювався нецензурною лайкою на його адресу, оскільки насправді 16 вересня 2021 року позивач, проходячи до наждачного верстата, перечепився через кабель електрообігрівача біля токарного верстата ОСОБА_3 , а тому з метою збереження рівноваги мимоволі здійснив невеликий змах руки з сокирою, яку йшов точити в ході виконання своїх професійних обов'язків. Крім того, постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2021 року по справі №629/6115/21 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, порушене за вищевказаним фактом події від 16 вересня 2021 року, у зв'язку із відсутністю події та складу правопорушення. На підставі викладеного позивач вважає відсутнім в його діянні склад дисциплінарного проступку. Послався позивач і на те, що після поновлення його на роботі за рішенням суду у жовтні 2019 року трудовий колектив з метою позбутися позивача почав вчиняти щодо нього дії та маніпуляції, однією з яких є колективне звернення, зазначене у спірному наказі, яке є фабрикуванням підстав для притягнення позивача до дисциплінарної та адміністративної відповідальності задля подальшого звільнення позивача з цих підстав. Вказане колективне звернення не підкріплене жодними доказами. Зазначає позивач, що при видачі спірного наказу не було дотримано процедурних вимог, зокрема у резолютивній частині наказу відсутнє роз'яснення щодо порядку оскарження цього наказу, не викладено у наказі суть дисциплінарного проступку. Оскільки комісія по трудовим спорам, створена у роботодавця, за законом є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, позивач наприкінці грудня 2021 року звернувся до такої комісії, яка також є відповідачем по справі, із заявою про вирішення трудового спору з приводу оскарження вищевказаного наказу про оголошення догани. 06 січня 2022 року комісія здійснила розгляд заяви позивача, за наслідками чого своїм рішенням визнала вимоги позивача необґрунтованими. Із даним рішенням комісії по трудовим спорам позивач не погоджується та просить визнати його незаконним і скасувати, оскільки таке рішення фактично не мотивоване, комісією відмовлено у відводі її члена ОСОБА_4 , яка знаходиться у близьких стосунках із начальником цеху, який тісно спілкується із директором, який і видавав вищевказаний спірний наказ про оголошення догани, а також здійснювала службову перевірку, а тому не могла бути об'єктивною при розгляді комісією заяви позивача. Послався позивач і на те, що його не було ознайомлено з протоколом засідання комісії по трудових спорам. Просив позивач, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог в цій частині, стягнути з відповідача (роботодавця) матеріальну шкоду в розмірі 391,3 гривень, яку становить сукупний розмір (за чотири місяці) щомісячної премії (за виконання виробничих завдань), якої позивач був позбавлений внаслідок оголошення йому догани. Послався позивач і на завдання йому моральної шкоди, яка полягала у сильних душевних та моральних стражданнях позивача, зумовлених: виданням оспорюваного наказу про оголошення догани та його розміщенням для публічного ознайомлення в цеху, де працює позивач, в адміністративній будівлі та на прохідній; не отриманням позивачем через догану жодних заохочень та завданням йому матеріальної шкоди у вищевказаному розмірі. Розмір завданої йому моральної шкоди позивач оцінив в 10000 гривень, які і просив стягнути з відповідача (роботодавця), на якого просив покласти судові витрати по справі.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 січня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усуненні недоліків його позову.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» належним чином засвідчену копію матеріалів службової перевірки щодо позивача, на підставі якої видано спірний наказ про оголошення догани.
На підставі розпорядження голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької, Харківської областей)» від 06 квітня 2022 року №16/0/9-22 та у відповідності до ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» матеріали даної цивільної справи надійшли до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, де 24 червня 2022 року у відповідності до ст.ст.14, 33, 34 ЦПК України були розподілені та передані для розгляду по суті судді Авраменко А.М.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2022 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Авраменко А.М. та вирішено здійснити її розгляд в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2022 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2023 року задоволено клопотання представника відповідача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2023 року задоволено клопотання представника позивача про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі з викладених у позові підстав та обставин.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
У своєму відзиві відповідач Комплекс водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» (далі - відповідач-1, роботодавець) просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, пославшись на відсутність підстав для визнання недійсним та скасування спірного наказу про оголошення догани. Так, на підставі доповідної записки токаря 6-го розряду з ремонту технічного обслуговування устаткування відповідача-1 було проведено службове розслідування виниклої конфліктної ситуації з позивачем, за наслідками чого встановлено, що позивач дійсно у вересні 2021 року вчинив дисциплінарний проступок - порушення трудової дисципліни, а саме розмахував сокирою у бік токаря ОСОБА_3 та нецензурно висловлювався в його сторону, що підтвердив і ряд свідків. Крім того, у вересні 2021 року трудовий колектив відповідача-1 направив на ім'я директора відповідача-1 колективне звернення з проханням перевести позивача до іншого підрозділу через його неввічливу, аморальну поведінку, яка створює негативну атмосферу, принижує працівників цеху, провокує конфлікті ситуації у колективі. Дані обставини підтверджені і в ході проведення 24 вересня 2021 року загальних зборів трудового колективу. За наслідками такого колективного звернення також проведено службове розслідування, матеріали якого додані до матеріалів службового розслідування за фактом конфліктної ситуації з токарем 6-го розряду. Вказав відповідач-1 і на те, що 12 жовтня 2022 року минув рік з дня видання спірного наказу про оголошення догани, а отже позивач із вказаної дати вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Не погодився відповідач-1 із тим, що підстави для видання спірного наказу про оголошення догани вже були предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення №629/6115/21, оскільки у постанові судді, винесеної за наслідками розгляду вказаної справи, мова йшла про відсутність в діянні позивача ознак складу саме адміністративного правопорушення через не підтвердження ознаки «громадське місце», а спірним наказом позивача було притягнуто до відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення трудової дисципліни. Обставини ж вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшли своє повне підтвердження в ході службового розслідування конфлікту, підтверджуються змістом постанови судді у справі про адміністративне правопорушення №629/6115/21, результатами загальних зборів колективу ЦРТОУ, а тому визначені законом процедура та підстави для прийняття спірного наказу про оголошення догани позивачу дотримані в повній мірі. Безпідставним вважає відповідач-1 і твердження позивача про те, що: колективне звернення працівників ЦРТОУ КВ «Дніпро» не підтверджене жодними доказами; позивача не ознайомили із матеріалами службової перевірки; у спірному наказі про оголошення догани не викладено зміст порушення трудової дисципліни. Безпідставними та необґрунтованими, з огляду на доведення факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відповідач-1 вважає позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
У відзиві відповідач Комісії по трудовим спорам Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу Комунального підприємства «Харківводоканал» (далі - відповідач-2) просив суд також відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що вказаним відповідачем трудовий спір було розглянуто у відповідності та із дотримання всіх вимог законодавства, зокрема належним чином було розглянуто заявлений позивачем відвід одному із членів комісії по трудовим спорам, оформлено рішення комісії за наслідками розгляду трудового спору.
Позивачем було подано суду відповідь на відзиви відповідачів, в якій позивач просив суд не приймати такі відзиви, оскільки вони подані із порушенням строків їх подання.
Відповідачем-1 подано суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказаний відповідач просив суд не приймати до уваги подану позивачем відповідь на відзив, оскільки відповідач-1 подав відзив у передбачений процесуальним законом строк як тільки отримав позов з додатками.
За таких обставин, керуючись положеннями ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за наведеної явки учасників розгляду справи та на підставі наявних матеріалів справи та поданих сторонами доказами.
Вислухавши позивача, представників сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах із відповідачем-1, обіймаючи посаду слюсаря ремонтника 6-го розгляду цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал», що підтверджується копією трудової книжки, а також встановлено судом у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України.
12 жовтня 2021 року директором Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» було видано наказ №163-к «Про оголошення догани», яким за порушення правил трудової дисципліни підприємства, а саме: порушення п.1 розділу ІІІ «Основні обов'язки працівників» Колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом комунального підприємства «Харківводоканал» на 2019-2022 роки та п.2.12 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» робочої інструкції слюсаря-ремонтника 6 розряду ЦРТОУ, що підтверджується матеріалами службового розслідування, позивачу на підставі ст.ст.139, 147 КЗпП України оголошено догану. З наказом в той же день ознайомлено позивача, що підтверджується копією вказаного наказу, а також матеріалами службової перевірки.
Описова та мотивувальна частини вищевказаного наказу складаються з п'яти абзаців наступного змісту:
«Службовою перевіркою встановлено, що 16 вересня 2021 року слюсар-ремонтник 6 розряду цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування ОСОБА_1 порушив 1 пункт ІІІ розділу «Основні обов'язки працівників» Колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом комунального підприємства «Харківводоканал» на 2019-2022 р.р. та 2.12 пункт ІІ розділу «Завдання та обов'язки» робочої інструкції слюсаря-ремонтника 6 розряду ЦРТОУ, що підтверджують матеріали службового розслідування.
Під час службової перевірки було виявлено, що 16 вересня 2021 року ОСОБА_1 після словесної сварки з токарем 6 розряду ЦРТОУ ОСОБА_3 , став загрозливо розмахувати сокирою у бік ОСОБА_3 та нецензурно висловлюватися в його сторону. Вищезазначені факти підтвердженні у матеріалах службової перевірки.
ОСОБА_3 звернувся з заявою до відділу поліції з приводу даного інциденту.
Також 17 вересня 2021 року працівниками цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування було написано колективне звернення щодо неввічливого та зверхнього ставлення ОСОБА_1 до працівників колективу, його звинувачень у професійній непридатності членів колективу.
Враховуючи вищевикладене, з метою укріплення трудової та виконавчої дисципліни та недопущення подібних ситуацій».
29 грудня 2021 року позивач звернувся до відповідача-2 із заявою від 28 грудня 2021 року про розгляд трудового спору, в якій просив скасувати вищевказаний наказ відповдіача-1, що підтверджується копією відповідної заяви позивача.
06 січня 2022 року комісією по трудовим спорам Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу Комунального підприємства «Харківводоканал» за наслідками розгляду вищевказаної заяви позивача від 28 грудня 2021 року (зареєстрована 29 грудня 2021 року) було ухвалено рішення, п.1 якого вирішено направити рішення комісії директору КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» про внесення змін до наказу - виключити абзаци 2 та 3, а п.2 рішення вирішено вимоги позивача про скасування наказу КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» від 12 жовтня 2021 року №163-к «Про оголошення догани» визнати необґрунтованими. Викладені обставини підтверджуються копією означеного рішення комісії та протоколу №2 засідання комісії по трудовим спорам.
28 січня 2022 року директором Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» було видано наказ №16-к «Про внесення змін до наказу №163-к від 12 жовтня 2021 року», яким з описової та мотивувальної частини спірного наказу виключено згідно рішення комісії по трудовим спорам абзаци 2 та 3. Відтак, описова та мотивувальна частина спірного наказу №163-к «Про оголошення догани» від 12 жовтня 2021 року стала мати наступний вигляд (редакцію):
«Службовою перевіркою встановлено, що 16 вересня 2021 року слюсар-ремонтник 6 розряду цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування ОСОБА_1 порушив 1 пункт ІІІ розділу «Основні обов'язки працівників» Колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом комунального підприємства «Харківводоканал» на 2019-2022 р.р. та 2.12 пункт ІІ розділу «Завдання та обов'язки» робочої інструкції слюсаря-ремонтника 6 розряду ЦРТОУ, що підтверджують матеріали службового розслідування.
Також 17 вересня 2021 року працівниками цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування було написано колективне звернення щодо неввічливого та зверхнього ставлення ОСОБА_1 до працівників колективу, його звинувачень у професійній непридатності членів колективу.
Враховуючи вищевикладене, з метою укріплення трудової та виконавчої дисципліни та недопущення подібних ситуацій».
Наведені вище обставини підтверджуються копією наказу №16-к від 28 січня 2022 року.
Таким чином, з викладеного слідує, що єдиною чинною підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі спірного наказу №163-к «Про оголошення догани» від 12 жовтня 2021 року фактично залишилось тільки колективне звернення працівників цеху від 17 вересня 2021 року. В той же час, відповідно до змісту копії тексту такого колективного звернення, а також матеріалів службового розслідування, проведеного за наслідками такого звернення, слідує, що працівники цеху звернулись 17 вересня 2021 року до директора КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» з письмовим проханням вплинути на поведінку позивача та перевести його до іншого підрозділу через неможливість працювати разом із ним, що зумовлено наявністю між позивачем та трудовим колективом цеху тривалого міжособистісного конфлікту, неприязні, невдоволенням колективом поведінкою та ставленням позивача. При цьому ані колективне звернення, ані інші матеріали службового розслідування, проведеного за таким зверненням, при наведенні працівниками трудового колективу, в якому працює позивач, прикладів неналежної поведінки позивача не містять всіх необхідних обставин для конкретизації та встановлення дійсності фактів такої поведінки та вчинків позивача, зокрема їх дати та місця вчинення тощо.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», ЦК України.
Так, відповідно до ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Згідно ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Нормою ст.142 КЗпП України визначено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях економіки України для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.
Пунктом 1 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку КП «Харківводоканал», затверджених генеральним директором КП «Харківводоканал» та погоджених головою первинної профспілкової організації КП «Харківводоканал» 24 квітня 2019 року, передбачено перелік обов'язків працівників підприємства, який складається не менші ніж із дванадцяти підпунктів (різновидів обов'язків).
Пунктом 2.12 розділу ІІ робочої інструкції слюсаря-ремонтника 6 розряду цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» визначено, що завданням та обов'язком за відповідною посадою є покращувати якість роботи, не допускати упущень і браку в роботі, дотримуватися технологічної дисципліни, ввічливо ставитися до колег по роботі, сприяти створенню нормального мікроклімату в трудовому колективі.
Положеннями ст.147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Положеннями ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Нормою ст.150 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
В свою чергу, за змістом ст.ст.221, 224 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) місцевими загальними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, застосовується незалежно від форми трудового договору. Комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у ст.ст.222, 232 цього Кодексу. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем.
Згідно ст.226 КЗпП України комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від роботодавця необхідні розрахунки та документи. Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Працівник і роботодавець мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.
Відповідно до ст.227 КЗпП України комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії. Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому ним органу.
Статтею 228 КЗпП України передбачено, що у разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст.ст.2, 221, 231 КЗпП України працівник має право звернутися до суду для вирішення трудового спору, захисту свого порушеного права, зокрема у місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівника чи роботодавця, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу).
Нормою ст.151 КЗпП України передбачено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Відповідно до ст.43 ч.7 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною 1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
За змістом ст.2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Разом з тим, зі змісту норми ст.ст.143, 144, 146 КЗпП України слідує, що застосування заохочення є правом, а не обов'язком роботодавця, застосовується із дотриманням певного порядку та за певні досягнення/результати у роботі/професійній діяльності працівника.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Нормою ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених вище норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Разом з тим саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків - для накладення дисциплінарного стягнення цілком достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни суду необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Наведена вище правова позиція суду узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 липня 2019 року по справі №359/4316/17, від 30 березня 2020 року по справі №489/7807/18, від 20 травня 2020 року по справі №754/4355/17, від 12 жовтня 2022 року по справі №541/600/21, від 21 грудня 2022 року по справі №347/2024/21.
Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування оспорюваних наказу про оголошення догани та рішення комісії по трудовим спорам, суд виходив з того, що п.1 означеного рішення комісії по трудовим спорам від 06 січня 2022 року було вирішено виключити з описової та мотивувальної частини оспорюваного позивачем наказу про оголошення догани від 12 жовтня 2021 року №163-к абзаци два та три, що фактично і було зроблено відповідачем-1 у своєму наказі №16-к від 28 січня 2022 року. Цей наказ (№16-к від 28 січня 2022 року) не оспорюється позивачем, а тому за таких обставин за змістом вже зміненого спірного наказу від 12 жовтня 2021 року №163-к вбачається, що єдиною фактичною підставою для винесення означеного наказу залишилось колективне звернення працівників цеху до роботодавця позивача щодо неввічливого та зверхнього ставлення позивача до працівників колективу, його звинувачень у професійній непридатності членів колективу тощо. Разом з тим, ані зміст спірного наказу №163-к, ані текст колективного звернення та матеріалів службової перевірки, проведеної за фактом такого колективного звернення, не містять всіх необхідних вичерпних даних для кваліфікації діяння позивача як дисциплінарного проступку, а саме дати/часу, місця вчинення наведених у колективному зверненні діянь позивача та безпосередніх учасників таких подій. Необхідність таких даних зумовлена не тільки потребою перевірки дійсності та всіх ознак поставлених позивачу у вину діянь, а й для можливості перевірки дотримання роботодавцем передбаченого ст.148 КЗпП України строку для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Оскільки, вочевидь, відповдіачем-1, як роботодавцем, такі обставини встановлені не були, дійсність заявлених діянь позивача та можливість накладення на нього дисциплінарного стягнення з огляду на визначені законом строки не перевірена належним чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем наказ про оголошення догани від 12 жовтня 2021 року №163-к є незаконним та підлягає скасуванню, а отже задоволенню підлягає в повному обсязі позовна вимога про визнання незаконним та скасування такого наказу. При цьому, не може вважатись належною підставою для винесення такого спірного наказу викладене у його тексті формальне, не конкретизоване та не прив'язане до певних діянь позивача посилання на порушення ним положень колективного договору та робочої інструкції.
В свою чергу, оскільки наведені абзацом вище обставини не отримали належної оцінки та не були враховані при прийнятті рішення комісією по трудовим спорам (відповдіач-2) від 06 січня 2022 року, внаслідок чого пунктом 2 такого рішення КТС вимоги позивача про скасування спірного наказу про оголошення догани, окрім абзаців 2 та 3, визнано необґрунтованими, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги про визнання не законним та скасування спірного рішення комісії лише в частині п.2 цього рішення. Частковість задоволення цієї позовної вимоги зумовлена тим, що решта положень цього наказу, а саме п.1, фактично не оспорюється позивачем, виходячи зі змісту мотивування та обґрунтування позову, а навпаки підтверджує позовні вимоги в частині оспорювання наказу про оголошення догани.
Не погоджується суд із твердженнями сторони відповідача-1, як із підставою для відмови у задоволенні позову, про сплив 12 жовтня 2022 року річного строку, у зв'язку із чим позивач вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Критично оцінюючи такі твердження сторони відповідача-1, суд враховує сталу практику суду касаційної інстанції, зокрема правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 жовтня 2022 року по справі №487/1491/21 та від 03 травня 2023 року по справі №297/2470/22, відповідно до яких навіть дострокове зняття дисциплінарного стягнення відповідачем після звернення позивача до суду не позбавляє позивача права доводити, що догана була оголошена неправомірно. Зняття догани на підставі ст.151 КЗпП України не вказує на відсутність спору між сторонами у цій справі.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у вигляді невиплаченої позивачу через оголошення догани щомісячної преміальної виплати за виконання виробничих завдань, суд виходить із того, що хоча премія за змістом наведених вище норм законодавства і входить до структури заробітної плати працівника, однак не є її обов'язковою частиною. Так, за змістом норм ст.ст.143, 144, 146 КЗпП України, ст.ст.2, 15 Закону України «Про оплату праці» застосування преміювання, як різновиду заохочення за успіхи в роботі, є правом, а не обов'язком роботодавця, для преміювання необхідною умовою є встановлення фактів досягнення працівником певних успіхів/результатів в роботі, а також передбачення умов, порядку та розміру преміювання не тільки законом, а й умовами колективного трудового договору, угодами тощо. Всі ці обставини становлять предмет доказування за даною позовною вимогою. Разом з тим, стороною позивача не було подано суду жодних доказів наявності умов та підстав, за яких відповідач КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал», як роботодавець позивача, зобов'язаний був нарахувати та виплатити позивачу премію за вказаний позивачем період та у вказаному в позові розмірі, однак не зробив цього виключно через існування спірного наказу про оголошення догани. Факти ж виплати позивачу раніше аналогічної до заявленої до стягнення премії не є самодостатньою та безумовною підставою для задоволення даної позовної вимоги з огляду на викладені обставини та складові предмету доказування за даною позовною вимогою.
Разом з тим, не викликає в суду сумнівів заподіяння відповідачем КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» позивачу моральної шкоди, яка виразилась у його моральних стражданнях та переживаннях, зумовлених неправомірним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення йому догани шляхом видачі оспорюваного позивачем та визнаного незаконним і скасованого судом даним рішенням наказу КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» від 12 жовтня 2021 року №163-к «Про оголошення догани». Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів, що об'єктивно б свідчили саме про істотність заподіяної йому моральної шкоди і настання суттєвих негативних наслідків для його психологічного та/або фізичного стану тощо. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди такими, що з урахуванням вимог розумності та справедливості підлягають частковому задоволенню - шляхом стягнення із вказаного відповідача в якості компенсації моральної шкоди 1000 гривень. Задовольняючи лише частково позовну вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди, суд також в тому числі і в контексті ст.1193 ч.2 ЦК України керувався тією обставиною, що відповідно до наявних матеріалів цивільної справи, зокрема поданих сторонами доказів - матеріалів службових перевірок стосовно підстав для винесення спірного наказу про оголошення догани, подання колективного звернення працівників цеху, а також історії взаємовідносин позивача та трудового колективу, в якому він працює (копія наказу №112-к від 09 серпня 2016 року, колективний лист від 01 серпня 2016 року), між позивачем та трудовим колективом цеху тривалий час існує міжособистісний конфлікт, неприязні відносини, які є взаємними та обопільними. І у відповідності до ст.ст.140, 141 КЗпП України відповдіач-1, як роботодавець, зобов'язаний відповідним чином на цей конфлікт реагувати, усувати його наслідки та причини, попереджати подальше виникнення, однак із дотриманням встановлених законом підстав та порядку. Таким чином, суд позбавлений можливості всю вину щодо завдання позивачу моральних страждань покладати виключно на відповідача КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» без урахування поведінки самого позивача та обставин, які зумовили виникненню ситуації, що склалась у трудовому колективі, де працює позивач.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги суд не приймає до уваги як належний доказів по справі та підставу для задоволення чи відмови у задоволенні позовних вимог копію постанови судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення №629/6115/21 (провадження №3/629/1268/21), оскільки у відповідності до ст.82 ч.6 ЦПК України така постанова має преюдиційне значення лише в частині доведення вчинення/не вчинення позивачем діяння, що має ознаки саме адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а не дисциплінарного проступку.
Спираючись на вищевикладені результати розгляду позовних вимог, їх мотивування та правові висновки, наведені норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини сторін, суд не критично оцінює та не приймає до уваги твердження сторін по справі, які суперечать означеному результату розгляду справи, як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та/або не стосуються предмета доказування у справі.
Складаючи повний текст даного рішення суду за наслідками розгляду по суті спору сторін, та наводячи у ньому мотивовану оцінку аргументів учасників справи, заявлених як підстави для задоволення та відмови у задоволенні позову, суд у відповідності до норм ст.10 ч.4 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права, відповідно до якої Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово посилався на те, що згідно ст.6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, ст.6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. (див. Ruiz Torija v. Spain, рішення від 9 грудня 1994 року, Серії А №303-А, с.12, §29; Hirvisaari v. Finland, рішення від 27 вересня 2001 року, заява №49684/99, §30; Van de Hurk v. the Netherlands (Ван де Гурк проти Нідерландів), §61; Garcia Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії), §26; Jahnke and Lenoble v. France (Янке і Ленболь проти Франції) (dec.); Perez v. France (Перез проти Франції), §81; Салов проти України, рішення від 06 вересня 2005 року, заява №65518/01, п.89)
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі, кількість та характер заявлених позовних вимог, норму ст.5 Закону України «Про судовий збір», яка передбачає випадки звільнення позивача від сплати судового збору за певними категоріями справ/позовних вимог, а також результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-1 на користь позивача пропорційно до кількості та розміру задоволених позовних вимог судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1736,8 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.47, 124 Конституції України, ст.ст.2, 94, 139, 140, 142-144, 146-151, 221, 224, 226, 227, 228, 231, 237-1 КЗпП України, ст.ст.1, 2, 21 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» (ЄДРПОУ 37878386; адреса місцезнаходження: 64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вул. Кільцева, 2), Комісії по трудовим спорам Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу Комунального підприємства «Харківводоканал» (адреса місцезнаходження: 64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вул. Кільцева, 2) про визнання незаконними та скасування наказу, рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення комісії по трудовим спорам Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу Комунального підприємства «Харківводоканал» від 06 січня 2022 року в частині п.2 цього рішення, яким вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу КВ «Дніпро» ВП КП «Харківводоканал» визнано необґрунтованими.
Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» Панченка М.В. №163-к від 12 жовтня 2021 року, яким слюсаря-ремонтника 6-го розряду цеху з ремонту та технічного обслуговування устаткування ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування заходу стягнення у вигляді догани.
Стягнути з Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» (ЄДРПОУ 37878386; адреса місцезнаходження: 64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вул. Кільцева, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) в якості відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з Комплексу водопідготовки «Дніпро» відокремленого підрозділу комунального підприємства «Харківводоканал» (ЄДРПОУ 37878386; адреса місцезнаходження: 64621, Харківська область, Лозівський район, смт. Краснопавлівка, вул. Кільцева, 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1736,8 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко