Справа № 199/3761/23
(2/199/1720/23)
Іменем України
31.08.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Божко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, в обґрунтування якого зазначив, що проживав з відповідачем однією родиною без реєстрації шлюбу, сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне проживання з відповідачем припинено, донька проживає з позивачем. Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає, у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 гривен, але не менше, ніж 50 % від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення нею повноліття, починаючи з дня пред'явлення позову із щорічним проведенням індексації згідно із законом для дитини відповідного віку.
05 серпня 2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було прийнято до провадження та призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з позивачем та знаходиться на його утриманні. Відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Відповідач має можливість працювати, має задовільний стан здоров'я, тому має реальну можливість надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримання дітей до досягнення ними повноліття, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до частини першої статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, проте такої домовленості сторони, як встановлено в ході дослідження матеріалів справи, не досягли.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням віку та потреб неповнолітньої дитини суд вважає за доцільне позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 4000,00 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 180-183 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000 гривен, але не менше, ніж 50 % від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які підлягають індексації відповідно до вимог закону, починаючи стягнення з 04 травня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко