Справа № 761/16998/22
Провадження № 2-з/761/68/2023
16 січня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л. розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, належних сум при звільненні у розмірі середнього заробітку,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, належних сум при звільненні у розмірі середнього заробітку.
Разом з позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все майно та кошти, що належать Державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, за приписами ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Предметом позову є стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку у зв'язку із звільненням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України..
Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року (справа №183/5864/17-7), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду , викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.
Колегією суддів зазначено, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Так, позивач просить накласти арешт на все майно та кошти, що належать Державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
Разом з тим, ОСОБА_1 не зазначено з яких мотивів він виходить, що не застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту утруднить або зробить неможливим виконання рішення, прийнятого по суті спору.
За таких обставин, оскільки заявником не зазначено обставин, які в розуміннні вимог чинного процесуального законодавства України, передбачають можливість застосування засобів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, належних сум при звільненні у розмірі середнього заробітку залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: