печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33263/23-п
24 серпня 2023 року м. Київ
Суддя Печерського районного суду м. Києва Гречана С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, Генерального директора ТОВ «Євроформат Стальконструкція», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 07.07.2023 о 16 год. 10 хв., перебуваючи на посаді Генерального директора ТОВ «Євроформат Стальконструкція», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Менделєєва, 12, офіс 94/1, у порушення вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу» не проводила працівникам виплату заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором. У порушення ч. 1 ст. 116 КзпП, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, не провадилась в день звільнення. Так, відповідно до довідки про стан заборгованості від 07.07.2023, заборгованість перед звільненими працівниками, яка існувала 01.05.2023, була погашена у повному обсязі лише 06.07.2023, що підтверджується, відомостями про виплату коштів. Вказаними діями, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 КупАП.
ОСОБА_1 про місце, день і час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явилась, тому суд на підставі ст. 268 КУпАП визнав можливим розглянути справу за її відсутності.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 41 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Так, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41 КУпАП є посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю.
Згідно витягу з Наказу № 09-К від 23.05.2023, ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків Генерального директора ТОВ «Євроформат Стальконструкція», з 23.05.2023, з окладом згідно штатного розпису.
У письмових поясненнях, доданих до протоколу, ОСОБА_1 не погоджується з обставинами, викладеними у протоколі, відносно вчинення нею адміністративного правопорушення, та зазначає, що правопорушення було скоєне не за її керівництва, оскільки остання приступила до виконання обов'язків Генерального директора ТОВ «Євроформат Стальконструкція» лише з 23.05.2023.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на 01.05.2023 ОСОБА_1 не була посадовою особою - Генеральним директором ТОВ «Євроформат Стальконструкція», та не відповідала за здійснення ТОВ «Євроформат Стальконструкція» виплати заробітної плати.
Водночас, до протоколу про адміністративне правопорушення № Ц/КВ/14813/4/П/ПТ від 07.07.2023, а також до матеріалів справи не додано жодного доказу, який свідчить про порушення ОСОБА_1 встановлених термінів виплати заробітної плати саме у період її перебування на посаді Генерального директора ТОВ «Євроформат Стальконструкція» з 23.05.2023.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, тому суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись, ч. 1 ст. 41, ст.ст. 247, 283-287 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Світлана ГРЕЧАНА