Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 серпня 2023 року Справа№200/4075/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
18 липня 2023 року засобами поштового зв'язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 13.06.2023 про перерахунок пенсії згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахування до страхового та пільгового стажу період навчання з 01.09.1994 по 13.02.1998 у професійно-технічному училищі №105 м. Димитрова «Мирноградський професійно-гірничий ліцей», котрий підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та довідкою №148 від 22.06.2020;
- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання, а саме з 23.11.2021 по 13.06.2023;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу період навчання з 01.09.1994 по 13.02.1998 у професійно-технічному училищі №105 м. Димитров « Мирноградський професійно-гірничий ліцей », оскільки це підтверджується записами в трудовій книжці. Також відповідачем при розгляді заяви від 13.06.2023 не було враховано до пільгового стажу період перебування на інвалідності в наслідок професійного захворювання, а саме з 23.11.2021 по дату подачі заяви (13.06.2023), що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 23.11.2021 про встановлення ІІІ групи інвалідності.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до вимог частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, оскільки відповідач не надав відзив у встановлений строк без поважних причин.
31 липня 2022 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31 липня 2022 року від відповідача витребувані докази.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заяві по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
13 червня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , подав до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про перехід на інший вид пенсії.
20 червня 2023 року рішенням про відмову в перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права на перерахунок.
Згідно з рішенням відповідно до поданих документів страховий стаж заявника становить 23 років 8 місяців 2 дні, в тому числі стаж за Списком №1 - 21 рік 10 місяці 28 днів. Посади заявника не відносять до провідних професій, тому право (зайнятість на зазначених роботах не менше 25 років) на пенсію за нормами частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутнє. Заявник має необхідний страховий стаж на роботах з особливо шкідливими умовами праці, що дає право на пенсію за Списком №1 за нормами частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але не досяг 50 років.
Згідно з довідкою №148, яка 22 червня 2020 року Державним навчальним закладом «Мирноградський професійний гірничий ліцей», ОСОБА_1 дійсно навчався у професійно-технічному училищі №105 м. Димитрова за професією «Електрослюсар підземний, машиніст підземних установок» з 01.09.1994 (наказ №122-к від 31.08.1994) по 13.02.1998 (наказ №10-к від 13.02.1998).
25 жовтня 2021 року складений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), яким виявлено хронічне професійне захворювання у ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №547553 ОСОБА_1 з 23 листопада 2021 року встановлена безстроково ІІІ група інвалідності.
В трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка видана 27 лютого 1998 року на ім'я ОСОБА_1 , містяться наступні записи:
запис №1 - 01.09.1994 - 13.02.1998 навчання в ПТУ №105 за професією електрослюсар ІV розряду підземний, машиніст підземних установок ІІІ розряду.
ДВАТ ш/у «Центральне» ДХК «Селидіввугілля»
запис №2 - 27.02.1998 - прийнятий електрослюсарем ІV розряду, підземним, наказ №209к від 27.02.98;
Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»
(Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» з 13.09.2018)
запис №35 - 27.12.2019 - звільнено у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров'я п. 2 ст. 40 КЗпП України, наказ №3372 вх від 30.12.2019.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).
Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно пункту 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно з постановами Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а після 01 січня 2004 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Щодо вимоги позивача про зарахування до страхового та пільгового стажу період навчання з 01.09.1994 по 13.02.1998 у професійно-технічному училищі №105 м. Димитрова, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту «д» частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Позивачем на підтвердження навчання надана трудова книжка з відповідними записами про навчання у ПТУ №105 м. Димитрова, а також довідка №148 від 22.06.2020 року.
Згідно зі статтею 38 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» (далі - Закон №103/98-ВР) час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.
Відповідно до статті 18 Закону №103/98-ВР до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю […].
Як вбачається з трудової книжки, позивач 13 лютого 1998 року закінчив навчання у професійно-технічному училищі відповідного профілю, а 27 лютого 1998 року влаштувався на роботу електрослюсарем підземним 4-го розряду, тобто період після закінчення навчання та влаштуванням на роботу по спеціальності не перевищує трьох місяців.
Отже, період навчання з 01.09.1994 по 13.02.1998 у професійно-технічному училищі №105 м. Димитрова підлягає зарахуванню в страховий стаж позивача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.
Щодо вимоги позивача зарахувати до пільгового стажу час перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання, а саме з 23.11.2021 по 13.06.2023, суд зазначає наступне.
Абзацом 4 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена частиною 4 статті 9 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до Закону №1058-ІV .
Таким чином, час перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням має зараховуватися до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Щодо вимоги про призначення пенсії.
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Зазначений Порядок №383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
В період з 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
В період з 16 січня 2003 року по 03 серпня 2016 року застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.
З 03 серпня 2016 року застосовується Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.
31 березня 1994 року Кабінет Міністрів України постановою №202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список №202).
Згідно з розділом І Списку №202 право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
З аналізу вказаних положень законодавства можна дійти висновку, що позивач отримає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV за умови, якщо він був зайнятий безпосередньо повний робочий день не менше 25 років на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, або якщо був зайнятий безпосередньо повний робочий день не менше 20 років на провідних професій на таких роботах: робітник очисного вибою, прохідник, вибійник на відбійних молотках, машиніст гірничих виймальних машин.
Обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ; суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта владних повноважень (постанови Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 804/3646/18 та від 21 грудня 2019 року у справі № 663/574/17).
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд враховує вказані висновки Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Як зазначалося раніше, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач має керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а після 01 січня 2004 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В трудовій книжці серії НОМЕР_1 , яка видана 27 лютого 1998 року на ім'я ОСОБА_1 , містяться записи про зайнятість останнього на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, в період з 01 вересня 1994 року по 01 січня 2004 року.
Разом з тим, вказана трудова книжка не є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом для обчислення пільгового стажу позивача за період роботи після 01 січня 2014 року.
Даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку за період після 01 січня 2004 року, матеріали справи також не містять.
Отже, під час судового розгляду даної справи не встановлено необхідних умов, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому вимога про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволенню не підлягає.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, пред'явлені до відповідача, слід задовольнити частково.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що рішення про відмову в перерахунку пенсії, прийняте 20 червня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю права на перерахунок, є протиправними та підлягає скасуванню.
Оскільки права позивача порушені, але прийняття рішення на користь останнього, в тому числі щодо зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень територіального органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перехід на інший вид пенсії, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.
Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовує. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Зважаючи на те, що у спірних правовідносинах відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не використав надані йому повноваження для вирішення питання про переведення на інший вид пенсії, про які було зазначено в рішенні, що змусило позивача звернутися до суду із даним позовом, судовий збір, сплачений останнім, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статі 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 48, 72-77, 90, 132, 133, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (юридична адреса: 14005, м. Чернігів, вул. П'ятницька, буд. 83а, код ЄРДПОУ 21390940, e-mail: main@cn.pfu.gov.ua) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії, прийняте 20 червня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перехід на інший вид пенсії від 13 червня 2023 року, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Повний текст рішення складений 31 серпня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя А.І. Циганенко