Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
01 вересня 2023 року Справа №200/4570/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1
до відповідача: Міністерства оборони України, місце знаходження: Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168
про: визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо затягування розгляду заяви та документів від 10.11.2022 року ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини її сина ОСОБА_2 , визнання протиправними дії Міністерства оборони України щодо невиплати в повному обсязі, одним платежем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв'язку із загибеллю в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини її сина ОСОБА_2 , зобов'язання Міністерство оборони України виплатити залишок невиплаченої одноразової грошової допомоги одним платежем, з урахуванням виплачених сум, яка була призначена рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10.02.2023 року № 24/168, ОСОБА_1 - матері загиблого сина ОСОБА_2 в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом визначення з позовними вимогами.
Недоліки позовної заяви усунуті позивачем у встановлений строк, а саме надано уточнену позовну заяву.
Позовна заява після усунення недоліків відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), її належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Адміністративний позов подано у строк, установлений законом. Підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України, немає.
Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження
Розглянувши зазначене клопотання позивача суд зазначає наступне.
Приписами статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Паралізувавши зміст позовної заяви, суд приходить висновку, що справа належить до справ незначної складності, не відноситься до категорій справ, які у встановленому законом порядку зобов'язані розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, а отже відсутні підстави для призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Стосовно доводів позивача проте, що справа має значний суспільний інтерес, суд зазначає, що позивачем не визначено у чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин, скаржником не обґрунтовано.
Крім того, суд зазначає, що вжиття словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.
Суд зазначає, що клопотання позивача не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Крім того, суд наголошує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 12.08.2022 № 573/2022 ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» ще на 90 діб.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г “Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи” запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Ураховуючи активні бойові дії на території Донецької області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи та працівників суду, режим роботи суду встановлений наступним чином:
- прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється судом в підсистемі “Електронний суд” або через офіційну електронну адресу суду;
- розгляд справ у судових засіданнях за участю сторін не здійснюється до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду;
- у визначених законом порядку справи розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Письмове провадження, відповідно до положень пункту 10 частини першої статті 4 КАС України - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи наявну загрозу життю та здоров'ю сторін по справі та інших осіб, з метою уникнення екстрених ситуацій, обумовлених військовим станом, суд вважає за належне відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що вказана справа відносить до справ незначної складності та швидкий розгляд справи є пріоритетним.
З огляду на зазначене суд приходить висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Також позивач у позовній заяві просив суд забезпечити проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить про відмову у його задоволенні, оскільки справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Також позивачем було заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини або його представник під час розгляду справи №200/4570/23 відповідно до ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України зможе нарешті отримати повні відповіді на свої запити до Міністерства оборони України, поставити запитання, зможе брати участь у дослідженні доказів, додати докази, яких не має у позивача, наводити свої доводи, міркування, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, які вплинуть на пряме виконання його обов'язку в межах відкритого провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина від 08.08.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за спільним зверненням. Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР зазначає: Уповноважений має право: з метою захисту прав і свобод людини і громадянина особисто або через свого представника в установленому законом порядку: звертатися до суду про захист прав і свобод осіб, які через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права і свободи; брати участь у судовому розгляді справ, провадження в яких відкрито за його позовами (заявами, клопотаннями (поданнями); вступати у справи, провадження в яких відкрито за позовами (заявами, клопотаннями (поданнями) інших осіб, на будь-якій стадії їх судового розгляду; ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень (п.10 ст. 13 Закону).
Розглянувши клопотання позивача про залучення третьої особи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Аналіз наведених норм КАС України визначає, що позивач при визначенні третьої особи повинен надати обґрунтоване клопотання про залучення сторони до участі у справі у якості третьої особи зазначивши яким саме чином може вплинути на третю особу прийняття рішення в межах справ. Крім того позивач зобов'язаний визначити на якій стороні третя особа має вступити до участі у справі, а також зазначити про наявність самостійних вимог щодо предмету спору.
Суд зазначає, що в клопотання про залучення третьої особи позивач не визначив, як прийняття рішення може вплинути на права та обов'язки, а лише вказує на те, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наголосив, що Уповноважений зможе отримати повні відповіді на свої запити до Міністерства оборони України, поставити запитання, зможе брати участь у дослідженні доказів, додати докази, яких не має у позивача, наводити свої доводи, міркування, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Проте, суд звертає увагу на те, що після прийняття рішення позивач може звернутися до Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та надати йому для ознайомлення рішення прийняте в межах даної справи.
З огляду на зазначені обставини, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних предмет спору на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Керуючись ст.ст. 12, 49, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, відкрити провадження в адміністративній справі № 200/4570/23.
2. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. У задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.
4. У задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних предмет спору на стороні позивача Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відмовити.
5. Відповідачу надати суду усі матеріали за результатами розгляду заяви від 10.11.2022 року ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її сина ОСОБА_2 , згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, рішення прийняте за результатами розгляду заяви від 10.11.2022 року, письмові пояснення стосовно того, які строки розгляду зазначених заяв передбачені чинним законодавством, письмові пояснення стосовно підстав порушення строків розгляду зазначених заяв.
6. Відповідачу в строк п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надіслати копію відзиву та доданих до нього документів усім учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду з відповідними доказами.
7. Позивачу в строк п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву надіслати копію відповіді на відзив та доданих до них документів усім учасникам справи одночасно з надісланням відповіді на відзив до суду з відповідними доказами.
8. Відповідачу в строк п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення на відповідь на відзив та надіслати копію заперечень усім учасникам справи одночасно з надісланням заперечень до суду з відповідними доказами.
9. Витребувані судом документи направити на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або через електронний кабінет в системі «Електронний Суд» у встановлений судом строк.
10. Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Олішевської В.В. одноособово.
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://adm.dn.court.gov.ua/sud200/.
Суддя В.В. Олішевська