Справа № 756/6072/23
Провадження № 2/756/3337/23
08 серпня 2023 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Позивач Акціонерне товариство «Юнекс Банк» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості та судових витрат. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 36.264.0821.ФО_К від 17.08.2021 відповідно до умов укладеного договору позивач надав відповідачу суму кредиту у розмірі 215732,56 грн, що була перерахована відповідачу шляхом переказу на поточний рахунок, що відкритий в АТ «ЮНЕКС БАНК» зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 49% річних, терміном сплати до 17.05.2027. Підписання кредитного договору є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання споживчого кредиту АТ «Юнекс Банк», з якими він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Позивач вказує, що відповідач не виконує свої зобов'язання належним чином, не сплачує щомісячні платежі за кредитом, проценти за користування кредитом, допускаючи порушення умов кредитного договору та правил. У зв'язку з цим, станом на 01.06.2022 має заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 205078,61 грн., з яких: 170408,50 грн. - сума заборгованості за кредитом, 34670,11 грн. - сума заборгованості за процентами, а тому позивач просить стягнути із відповідача на користь позивача вказану заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 3076,18 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1260,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25.05.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся. При цьому, представник позивача у позовній заяві просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, 16.08.2021 ОСОБА_1 підписала з АТ «Юнекс Банк» кредитний договір № 36.264.0821.ФО_К, на підставі чого отримала кредит у розмірі 200 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних та комісією за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 3,49 % від суми кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила своє розуміння, згоду та приєднання до Правил, які є невід'ємною частиною цього договору, що оприлюднені на офіційному сайті банку за електронною адресою : www.unexbank.ua.
Відповідно до п. 2.1 Правил позичальник зобов'язується повернути отримані кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, строки та на умовах передбачених договором та цими правилами.
Згідно із п.2.3-2.6 договору та п.3.3-3.9 Правил позичальник зобов'язався повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісію за обслуговування кредиту щомісячно шляхом сплати чергових платежів зі строком погашення кредиту не пізніше 17.08.2024.
АТ «Юнекс Банк» належно виконало умови кредитного договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується випискою за особовим рахунком позичальника та платіжною інструкцією банку №8469 від 17.08.2021.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 01.06.2022 становить 205078,61, яка складається з: 170408,50 грн. - сума заборгованості за кредитом, 34670,11 грн. - заборгованість за процентами та комісією.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитного договору належним чином не виконуються, доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду надано не було.
Згідно зі статей 509, 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобо'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
З аналізу норм ст. ст. 1048, ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається, що пред'явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред'явлення до нього позову.
Судом встановлено, що відповідач прострочив сплату частини кредиту, процентів за користування ним, що надає право кредитодавцю вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним та інших платежів.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 36.264.0821.ФО_К від 16.08.2021 у розмірі 205078,61 грн., яка складається з: 170408,50 грн. - сума заборгованості за кредитом, 34670,11 грн. - заборгованість за процентами та комісією.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим, доведеним та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про відшкодування відповідачем на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1260,00 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Справа за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи особливості розгляду справи у спрощеному провадженні, відповідна заява стороною про понесення витрат на правничу допомогу має бути подана до виходу суду в нарадчу кімнату. Як убачається із матеріалів справи, адвокатом Руденко К.В. зазначено про понесені витрати у позовній заяві.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У обґрунтування заяви про понесені позивачем витрат на правничу допомогу, адвокат Руденко К.В. подав договір про надання правової допомоги № 04/04/2023-1 від 04.04.2023, укладений між ФОП Руденко К.В. та АТ «Юнекс-Банк», додатковий договір № 1 до договору № 04/04/2023-1 від 04.04.2023, акт про надання правової допомоги до додаткового договору № 142 від 03.05.2023, платіжну інструкцію № 225 від 04.05.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність.
У пункті 5 Додаткового договору № 1 до договору № 04/04/2023-1 від 04.04.2023, сторонами договору погоджено, що вартість послуги за одну складену та направлену до суду позовну заяву становить 1260,00 грн.
Відповідно до акта про надання правової допомоги до додаткового договору № 142 від 03.05.2023, укладеного між ФОП Руденко К.В. та АТ «Юнекс-Банк», зазначено, що виконавець надав, а замовник прийняв зазначений у акті вид правової допомоги. Загальна вартість послуг складає 1260,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано платіжну інструкцію про перерахування позивачем на користь ФОП Руденко К.В. коштів за надану правову допомогу.
Крім того, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, досвід адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №2412 від 23.10.2018), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1260,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3076,18 грн.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; код ЄДРПОУ - 20023569) заборгованість за кредитним договором № 36.264.0821.ФО_К від 16.08.2021 на загальну суму 205078 (двісті п'ять тисяч сімдесят вісім) гривень 61 копійку; витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок; витрати по сплаті судового збору у сумі 3076 (три тисячі сімдесят шість) гривень 18 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
1. Позивач: Акціонерне товариство «Юнекс Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; код ЄДРПОУ - 20023569);
2. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Суддя М.М. Ткач