17.08.2023 Справа № 756/6769/23
Справа № 756/6769/23
Провадження № 2-о/756/362/23
17 серпня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участі секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів належності правовстановлюючого документу та родинних відносин, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій просила встановити факт належності їй свідоцтва про право власності на житло, а саме: будинок АДРЕСА_1 , виданого Органом по приватизації Заставнівської міської ради; факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як доньки та батька.
В обґрунтування заяви зазначила, що 06.05.1994 її батько - ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на житло, а саме: будинок АДРЕСА_1 , видане Органом по приватизації Заставнівської міської ради, згідно якого вищевказане житло на праві приватної сумісної власності належить останньому, а також членам його родини, а саме: дружині ОСОБА_3 , донькам: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У січні 2022 року заявник звернулась до приватного нотаріуса Заставнівського нотаріального округу Чернівецької області з питанням щодо відчуження своєї частки на користь її батька ОСОБА_2 , разом з тим, її було відмовлено у зв'язку з наявністю орфографічних помилок у свідоцтві про право власності на житло. Так, в графі власників вказано скорочені ініціали імені та по батькові, а саме: ОСОБА_6 замість ОСОБА_6 ; ОСОБА_3 замість заміст ОСОБА_3 ; ОСОБА_7 замість ОСОБА_8 .
18.04.2022 заявник звернулась до Центру надання адміністративних послуг Чернівецького району Чернівецької області Вікнянської сільської ради з запитом щодо можливості внесення змін у вищевказане свідоцтво про право власності на житло.
Листом Центру надання адміністративних послуг Чернівецького району Чернівецької області Вікнянської сільської ради № 5 від 20.04.2022 заявнику повідомлено, що з метою внесення змін у свідоцтво про право власності на житло, їй необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
З урахуванням наведеного, внаслідок помилок, допущених у свідоцтві про право власності на житло від 06.05.1994, ОСОБА_1 позбавлена можливості розпоряджатись належним їй майном - часткою будинку АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на житло, виданого Органом по приватизації Заставнівської міської ради.
Крім того, у свідоцтві про народження заявника дані про батька зазначені російською мовою " ОСОБА_9 ", у той час як по батькові української мовою її батька у паспорті громадянина України записано як " ОСОБА_10 ". Враховуючи вказані розбіжності в неї виникають труднощі із підтвердженням родинних відносин з батьком, у зв'язку з чим просила також встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як доньки та батька.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.06.2023 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник заявника не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявника, заявлені вимоги підтримала, просив задовольнити.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких зазначили, що не заперечують проти задоволення вимог заявника.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом встановлено, що 06.05.1994 Органом по приватизації Заставнівської міськради ОСОБА_2 та членам його родини: ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 та ОСОБА_7 видано свідоцтво від 06.05.1994 про право власності на житло - одноквартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки Заставнівської міської ради Чернівецької області № 1148 від 18.04.2022 вбачається, що у свідоцтві про право власності на житло від 06.05.1994, виданого Органом по приватизації Заставнівської міської ради, зазначено наступних членів родини ОСОБА_2 : ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_3 , доньок ОСОБА_6 - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - ОСОБА_8 .
При цьому, відповідно до Листа Комунального підприємства Кадубовецької сільської ради «Заставнівське бюро технічної інвентаризації» № 80 від 20.04.2022, згідно реєстрової книги № 9 реєстровий запис № 2649 сторінка 81 право власності на одноквартирний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в рівних частинах за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 06.05.1994 Органом по приватизації Заставнівської міської ради.
Як зазначає заявник у своїй заяві, у січні 2022 року вона звернулась до приватного нотаріуса Заставнівського нотаріального округу Чернівецької області з питанням щодо відчуження своєї частки на користь батька ОСОБА_2 , проте їй було відмовлено у зв'язку з наявністю орфографічних помилок у свідоцтві про право власності на житло, в якому не зазначено повні ім'я та по батькові осіб, на чиє ім'я воно видане, зокрема, заявника.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.12.1978 ім'я заявника російською зазначено як " ОСОБА_11 ", у той час як у паспорті заявника серії НОМЕР_2 , виданого Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області 21.10.2002, ім'я заявника українською зазначено як " ОСОБА_11 ", російською - " ОСОБА_11 ".
Тобто, наявні розбіжності у написанні імені заявника у свідоцтві про народження та паспорті громадянина України.
29.09.2002 між заявником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану Заставнівського районного управління юстиції Чернівецької області, про що було зроблено актовий запис № 63, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 29.09.2003. Після одруження заявнику присвоєно прізвище « ОСОБА_13 ».
Крім того, по батькові українською мовою батька заявника ОСОБА_2 у паспорті громадянина України записано як " ОСОБА_10 ", а у свідоцтві про народження заявника російською як " ОСОБА_14 ".
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справу про встановлення факту, що має юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші (крім наведених у ч.1 ст.315 ЦПК України) факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
З урахуванням наявних розбіжностей у написанні імені та по батькові заявника у свідоцтві про народження останньої та паспорті громадянина України у зв'язку з перекладом з російської мови на українську суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пунктом 6 частини 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.95 при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали документи не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.
З урахуванням наданих заявником доказів, оскільки неповне написання імені та по батькові заявника у правовстановлюючому документі - свідоцтві про право власності на житло, перешкоджає реалізації заявником права розпорядитись належною їй часткою у нерухомому майні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та встановлення факту належності їй свідоцтва про право власності на житло від 06.05.1994 - будинок АДРЕСА_1 , виданого Органом по приватизації Заставнівської міської ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 258-259, 265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів належності документу та родинних відносин, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа, а саме: свідоцтва про право власності на житло від 06.05.1994 - будинок АДРЕСА_1 , виданого Органом по приватизації Заставнівської міської ради.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Тиха