Справа № 496/3669/18
Провадження № 1-кп/496/47/23
31 серпня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження №42018161160000036 від 12.06.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Латівка, Одеського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, на момент скоєння злочину працюючого директором комунального підприємства «Набережне» Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, -
Згідно обвинувального акту, 30.05.2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до директора КП «Набережне» ОСОБА_4 , з метою оренди приміщення та місця у КП «Набережне» для встановлення платіжного терміналу. В подальшому 12.06.2018 року ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_4 , за місцем знаходження КП «Набережне», за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Набережне, вул. Єлісєєва, буд. 16, к. 28. В ході розмови, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 , що для укладення договорів оренди приміщення та місця для встановлення платіжного терміналу, ОСОБА_5 має передати ОСОБА_4 , окрім офіційної оплати за оренду, талони на бензин марки «А-95» в об'ємі 200 л. Крім того, 14.06.2018 року ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_5 на номер його мобільного телефону та запропонував узагальнити плату за договори оренди, а саме: щомісячно оплачувати 400 гривень офіційно на розрахунковий рахунок КП «Набережне» по 200 гривень за кожним договором оренди та 600 гривень передавати особисто ОСОБА_4 щомісячно. ОСОБА_5 , будучи впевненим в тому, що без передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди у вигляді майна, а саме - талонів на бензин марки «А-95» в об'ємі 200 л. та неофіційної щомісячної плати у розмірі 600 гривень щомісячно, його спіткатимуть шкідливі наслідки щодо його прав та законних інтересів, погодився із незаконною умовою ОСОБА_4 та звернувся до правоохоронних органів з метою захисту своїх прав. Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, 19.06.2018 о 10 годині 00 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , знаходячись в будівлі КП «Набережне» за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Набережне, вул. Єлісєєва, буд. 16, к. 28, уклали договір оренди нежитлового приміщення № 19/18 від 19.06.2018 та договір оренди місця надання комунікаційних послуг № 19/18-1 від 19.06.2018. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, одразу після укладення вказаних договорів о 10 годині 23 хвилини, ОСОБА_4 знаходячись у приміщенні будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , одержав від ОСОБА_5 20 талонів на бензин марки «А-95» по 10 літрів кожний в об'ємі 200 л, вартість яких становить 5858,00 гривень, та 600,00 гривень, купюрами по 200,0 гривень у кількості 3 штуки, за вчинення певних дій, а саме за укладення вказаних договорів оренди, з використанням наданого йому службового становища в інтересах ФОП ОСОБА_5 .
В судовому засіданні ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження №42018161160000036 від 12.06.2018 року, у зв'язку з закінченням строку давності. Своє клопотання мотивував тим, що він обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, яке відноситься до ст. 12 КК України до не тяжкого злочину, перебіг давності у провадженні не зупинявся, строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності закінчився у червні місяці 2023 року, то за таких обставин, на думку обвинуваченого, є всі підстави для закриття відносно нього зазначеного кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строку давності.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 не заперечував, та вважав за можливе закрити кримінальне провадження №42018161160000036 від 12.06.2018 року в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Судом було роз'яснено обвинуваченому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючою підставою.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання обвинуваченого, матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Відповідно до ст. 12 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) визначено, що залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Відповідно до санкції ст. 12 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) встановлено, що ч. 1 ст. 368 КК відноситься до злочину середньої тяжкості.
Згідно ч. ч. 3 ст. 12 КК України встановлено, що злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно зі ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне положення містить ст. 285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що санкції ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) передбачає покарання у вигляді штрафом від однієї тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Таким чином, суд вбачає, що, на разі, відповідно до ст. 49 КПК України закінчились строки для притягнення до кримінальної відповідальності.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст. 49 КК України (в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, а саме, одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, яке відбулося 19.06.2018 року.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту 19.06.2018 року і ця обставина сторонами не заперечується.
З огляду на наведене, з часу вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) минуло 5років та 2 місяці, тобто у даному кримінальному провадженні, закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.п.3,4 ч.1 ст. 49 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Разом з тим, судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов'язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності, передбаченого ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що обвинувачений ухилялися від слідства або суду чи вчинив нове кримінальне правопорушення, в період часу з 19.06.2018 року по даний час.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
За частиною 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 566/554/16-к звільнення від кримінальної відповідальності відбувається незалежно від визнання обвинуваченим вини. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Така правова позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується. У вказаній справі Європейський Суд зазначив, що «презумпція невинуватості порушена, якщо посадова особа висловлює думку про винність особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, коли цього не було доведено відповідно до закону. Момент, з якого особа вважається винуватою, є саме той час, коли вина особи доведена в законному порядку, тому альтернативна процедура встановлення винуватості особи є неприпустимою».
Як встановлено ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення мала місце 19.06.2018 року, відтак на даний час сплинув передбачений п.3 ч. 1 ст. 49 КК України п'ятирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, за ч.1 ст. 368 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У ч.2 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За змістом ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта. Оскільки у цьому кримінальному провадженні обвинувальний вирок не ухвалювався, а постановлено ухвалу, якою закрито кримінальне провадження, судові витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
Постановою від 12.09.2022 року Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Кримінального Касаційного Суду у справі №203/241/17 сформував правові висновки до яких, виходячи із положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
У зв'язку з чим суд вважає, що процесуальні витрати по справі необхідно віднести за рахунок держави.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124,283-288,318,368-372 КПК України ст. 49 КК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №42018161160000036 від 12.06.2018 року, у зв'язку з закінченням строку давності задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, на підставі ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України -закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні №42018161160000036 від 12.06.2018 року на загальну суму 5434, 00 гривень. віднести на рахунок держави.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 20.06.2018 року на: ватні тампони зі змивами обох рук ОСОБА_4 , які було поміщено та запаковано у поліетиленовий сейф-пакет № ЕХР 0144137; оригінал договору оренди нежитлового приміщення №19/18 від 19 червня 2018 року на 5 аркушах та оригінал договору оренди місця надання комунікаційних послуг №19/18 від 19 червня 2018 року на 3 аркушах, які були добровільно видані ОСОБА_4 , поміщені та запаковані у поліетиленовий пакет, який було опечатано паперовою стрічкою з печаткою СВ Чорноморського ВП та підписами учасників огляду; три купюри номіналом 200 гривень кожна: УГ 2238743, ЄГ 0689531, АА 4761469; талони у кількості 20 штук, скріплені на 1 аркуші із серійними номерами: 00086104038818, 00086104038918, 00086104039018, 00086104039118, 00086104039218, 00086104039318, 00086104039418, 00086104039518, 00086104039618, 00086104039718, 00086104039818, 00086104039918, 00086104040018, 00086104040118, 00086104040218, 00086104040318, 00086104040418, 00086104040518, 00086104040618, 00086104040718, які було поміщено та запаковано у поліетиленовий сейф-пакет № ЕХР 0201904; наказ № 32/1 від 14 квітня 2018 року на 1 аркуші; наказ № 35 від 01 червня 2018 року на 1 аркуші, копію відомості № 05/1 за першу половину травня 2018 року на 1 аркуші, копію відомості № 04/1 за першу половину квітня 2018 року на 1 аркуші, які було поміщено та запаковано у паперовий конверт, який було опечатано печаткою СВ Чорноморського ВП - скасувати.
Речові докази, а саме грошові кошти номіналом 200 гривень кожна: УГ 2238743, ЄГ 0689531, АА 4761469; талони у кількості 20 штук, скріплені на 1 аркуші із серійними номерами: 00086104038818, 00086104038918, 00086104039018, 00086104039118, 00086104039218, 00086104039318, 00086104039418, 00086104039518, 00086104039618, 00086104039718, 00086104039818, 00086104039918, 00086104040018, 00086104040118, 00086104040218, 00086104040318, 00086104040418, 00086104040518, 00086104040618, 00086104040718- повернути власнику ОСОБА_5 .
Речові докази: ватні тампони зі змивами обох рук ОСОБА_4 , які було поміщено та запаковано у поліетиленовий сейф-пакет № ЕХР 0144137; . додаток до протоколу огляду від 19.06.2018, а саме - електронний носій інформації MicroSD, який містить аудіо-. відеозапис огляду та освідування від 19.06.2018 року який запаковано у паперовий конверт; додаток до протоколу про результати аудіо-. відеоконтролю за особою від 22.06.2018, а саме - електронний носій інформації MicroSD, який містить аудіо- та відеозапис аудіо-, відеоконтролю особи від 19.06.2018 року, який запаковано у паперовий конверт; додаток до протоколу огляду та виготовлення ідентифікованих (помічених) паливних талонів та грошових коштів, для використання їх під час проведення НСРД від 19.06.2018. а саме - зразок спеціального хімічного препарату «Промінь-1», який запаковано у паперовий конверт, оригінал договору оренди нежитлового приміщення №19/18 від 19 червня 2018 року на 5 аркушах та оригінал договору оренди місця надання комунікаційних послуг №19/18 від 19 червня 2018 року на 3 аркушах; наказ № 32/1 від 14 квітня 2018 року на 1 аркуші; наказ № 35 від 01 червня 2018 року на 1 аркуші, копію відомості № 05/1 за першу половину травня 2018 року на 1 аркуші, копію відомості № 04/1 за першу половину квітня 2018 року на 1 аркуші- залишити зберігати при матеріалах кримінальної справи №496/3669/18.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1