Ухвала
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 756/5870/22
провадження № 61-12566зно22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Осіяна О. М.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року - без змін, виключивши із мотивувальної частини постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року посилання про те, що Міністерство юстиції України є неналежним відповідачем у справі (касаційне провадження № 61-2074св23).
У серпні 2023 року до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року за нововиявленими обставинами.
Разом із заявою ОСОБА_1 , посилаючись на положення пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, заявляє про необхідність відводу колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., оскільки колегія розглянула справу за відсутності сторін, відмовивши в участі у судовому засіданні. Крім того, колегією суддів, на думку заявника, не надано оцінки рішенням Європейського суду з прав людини, та у порушення частини четвертої статті 10 ЦПК України не застосовано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2017 року у справі № 369/5585/15-ц.
Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів у складі п'яти суддів (Лідовець Р. А. (суддя-доповідач) та суддів, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Гулько Б. І. Коломієць Г. В., Осіян О. М.), оскільки згідно із частиною тринадцятою статті 33, частиною першою статті 427 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається.
У зв'язку із цим до вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами слід розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. і це здійснюється у складі п'яти суддів, які визначено протоколом автоматизованого розподілу.
Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу суддів, а зводиться до незгоди заявника з прийнятою суддями постановою.
Більше того, згідно із частиною тринадцятою статті 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається.
Згідно із частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що колегія суддів виявила особисту заінтересованість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
При цьому наведені заявником доводи не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., питання про відвід колегії суддів, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Дмитра Дмитровича, Гулька Бориса Івановича, Коломієць Ганни Василівни, Лідовця Руслана Анатолійовича у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду: Луспеника Д. Д., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. передати для вирішення зазначеного питання іншому судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець О. М. Осіян