31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 440/1180/20
адміністративне провадження № К/9901/1461/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року (суддя Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (колегія у складі суддів Русанової В.Б., Жигилія С.П., Перцової Т.С.)
у справі № 440/1180/20
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо відмови у видачі довідки, з урахуванням усіх складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, станом на 18.02.2020, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - неправомірними;
- зобов'язати відповідача видати довідку встановленого зразка про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, станом на 18.02.2020, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що складає 117 922,20 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди, у тому числі: посадового окладу - 69 366,00 грн; доплати за вислугу років - 48 556,20 гривень.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.02.2005 по 10.05.2005 ОСОБА_1 обіймав посаду судді Військового місцевого суду Полтавського гарнізону, а з 11.05.2005 по 21.08.2019 - Ленінського районного суду м. Полтави. Станом на 21.08.2019 стаж його роботи на посаді судді склав 32 роки 00 місяців 21 день, що підтверджується розрахунком стажу роботи ОСОБА_1 .
3. Рішенням Вищої ради правосуддя № 1867/0/15-19 від 16.07.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Ленінського районного суду м. Полтави у зв'язку з поданням заяви про відставку, а Наказом Голови Ленінського районного суду м. Полтави № 18-ОС від 21.08.2019 відраховано зі штату суду.
4. Станом на 21.08.2019 розмір місячної заробітної плати позивача складав 28 815,00 грн (посадовий оклад), що підтверджується довідкою ТУ ДСА України в Полтавській області від 21.08.2019.
5. 21.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до ТУ ДСА України в Полтавській області із заявою, в якій просив видати довідку встановленого зразка з урахуванням складових суддівської винагороди (посадового окладу - 69 366,00 грн та доплати за вислугу років - 48 556,20 грн) для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, станом на 18.02.2020.
6. 02.03.2020 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області листом повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для надання довідки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років. Також відповідач надав позивачу Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 63 060 гривень.
7. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
8. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на положення ч. 4 ст. 12 Закону № 1402-VІІІ, згідно яких, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Законодавством не передбачено зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (або його виплата у меншому розмірі ніж передбачено законом) у зв'язку з тим, що суддя під час перебування його на посаді, з тих чи інших причин, був тимчасово відсторонений від посади та тимчасово не отримував доплату до посадового окладу за вислугу років.
Тому відповідач повинен видати довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із зазначенням посадового окладу та доплати за вислугу років, розмір яких передбачений ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.
9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що на день звільнення з посади судді суддівська винагорода позивачу виплачувалася лише у розмірі посадового окладу, без урахування доплат, а тому правомірними є дії відповідача щодо видачі довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із зазначенням лише посадового окладу без урахування регіонального коефіцієнту та оплати за вислугу років.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020, позов задоволено.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що довічне грошове утримання судді у відставці залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Таким чином, законодавець пов'язує розмір суддівської винагороди судді у відставці із суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді, а не із суддівською винагородою яку отримував суддя до його звільнення у відставку.
При цьому визначальне значення для визначення щомісячного довічного грошового утримання має саме займана посада з якої звільнено суддю у відставку.
12. За висновком суду апеляційної інстанції Закон №1402-VIII передбачає обмеження щодо нарахування та виплати доплат до посадового окладу лише працюючого судді (який здійснює правосуддя), що є тимчасовим заходом, пов'язаним із його відстороненням від посади. Однак будь-яких заборон щодо включення таких доплат при нарахуванні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Закон №1402-VIII не містить.
Посилання відповідача на те, що закон пов'язує розмір суддівської винагороди судді у відставці із суддівською винагородою, яку отримував суддя до його звільнення у відставку, є помилковими, оскільки таких застережень положення ст.142 Закону №1402-VIII не встановлюють. До заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, на яку відбулося підвищення розміру суддівської винагороди.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
14. Як на підставу касаційного оскарження відповідач покликається на те, що при ухваленні рішень суди попередніх інстанцій невірно застосували ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Тобто при зміні розміру складових суддівської винагороди, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Підставою видачі довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 стало збільшення посадового окладу працюючого судді (на підставі Рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020).
Довідка позивачу для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання була видана із зазначенням тих складових, які були враховані при призначенні щомісячного довічного грошового утримання - посадового окладу, оскільки на час звільнення з посади судді позивач був позбавлений права на отримання доплат до посадового окладу (відсторонений від посади).
Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», право на застосування до базового посадового окладу регіонального коефіцієнту мають право судді, які здійснюють правосуддя у населеному пункті, із вказаною передбаченим показником кількості населення у ньому.
Враховуючи, що на день виходу у відставку позивач не здійснював правосуддя, оскільки був відсторонений від посади, були відсутні підстави для застосування такого регіонального коефіцієнту для базового посадового окладу.
15. У відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Зазначає, що Конституційний Суд України у Рішенні № 2-р/2020 від 18.02.2020 зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
17. У касаційній скарзі відповідач зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 135, 142 Закону №1402-VIII.
18. Згідно з ч. 4 статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
19. Відповідно до ч. 4 статті 132 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
20. Згідно з ч. 1 - 2, 5 статті 135 Закону № 1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
21. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
22. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
23. Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
24. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 28.02.2023 у справі № 440/729/20, Верховний Суд дійшов наступного висновку:
« Закон № 1402 передбачає обмеження щодо нарахування та виплати доплат до посадового окладу лише працюючого судді (який здійснює правосуддя), що є тимчасовим заходом, пов'язаним із його відстороненням від посади, однак будь-яких заборон щодо включення таких доплат при нарахуванні та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Закон № 1402 не містить. Відповідач зазначений висновок жодним чином не спростовує.
24. Крім того, колегія суддів зазначає, що доплата за вислугу років встановлюється судді у зв'язку з наявністю певного стажу роботи та змінюється лише в сторону збільшення (у відсотковому значенні). Внаслідок відсторонення судді від посади виплата такої доплати тимчасово припиняється (відповідно до ч. 10 статті 135 Закону № 1402), проте сама доплата не скасовується. Набутий стаж судді внаслідок відсторонення не зменшується, а відтак і право на зазначену доплату за вислугу років (за відсутності умов для її тимчасової невиплати) суддя отримує на постійній основі.
25. Посилання відповідача на те, що чинне законодавство чітко визначає, що розмір та склад суддівської винагороди, яка зазначається у довідці для призначення щомісячного довічного грошового утримання, насамперед, залежить від суддівської винагороди (її складових), яку суддя отримував на день звільнення, є безпідставним, оскільки жодна з норм Закону № 1402 таких положень не містить.»
25. Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається, та який спростовує доводи скаржника.
26. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
27. Отже, статтею 135 Закону №1402-VIII передбачена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів, передбачених частиною четвертою вказаної статті, які є складовою частиною окладу судді, а не доплатою.
28. Безпідставними є доводи скаржника про відсутність підстав для застосування такого регіонального коефіцієнту для базового посадового окладу, оскільки на день виходу у відставку позивач не здійснював правосуддя, оскільки був відсторонений від посади.
Закон не передбачає застереження про те, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке виплачується у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, не включає регіональний коефіцієнт, передбачений частиною четвертою статті 135 вказаного Закону.
29. Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 135, 142 Закону №1402-VIII, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
30. Враховуючи зазначене вище, доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
31. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
32. Судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Верховний Суд -
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №440/1180/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання , є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб