ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.08.2023Справа № 910/8979/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши скаргу Київської міської ради на дії державного виконавця у справі
за позовом Київської міської ради
до Міністерства юстиції України
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Представники сторін:
від позивача: Трохимчук В.С.;
від відповідача: Васіна І.О.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: Кедик А.В.;
від ДВС: Кушнір Л.В.
Київська міська рада (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач) про витребування нежитлового приміщення № 1, 2, 3 (літ. А) загальною площею 3 351,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 11.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 по справі №910/8979/21 позов задоволено. Витребувано нежитлове приміщення № 1,2,3 (літ. А) загальною площею 3 351,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 11 з чужого незаконного володіння Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141). Стягнуто з Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) 48 019 (сорок вісім тисяч дев'ятнадцять) грн. 35 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 рішення місцевого господарського суду від 04.11.2021 було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25.10.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі № 910/8979/21 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 у цій справі залишено в силі.
01.11.2022 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 року, яке залишено без змін постановою Касаційного господарського суду від 25.10.2022 року, видано накази.
20.07.2023 до Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця.
В обґрунтування поданої скарги представник позивача зазначає, що державним виконавцем протягом п'яти місяців не було вчинено жодних дій спрямованих на виконання рішення у справі № 910/8979/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 призначено розгляд скарги на дії державного виконавця на 03.08.2023.
01.08.2023 до Господарського суду міста Києва від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли копії матеріалів виконавчого провадження та письмові пояснення на скаргу. У поданих поясненнях зазначено, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вважає вимоги, викладені у скарзі безпідставними та необґрунтованими.
03.08.2023 до Господарського суду міста Києва від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги.
У судовому засіданні 03.08.2023 розгляд скарги відкладено на 17.08.2023.
У судовому засіданні 17.08.2023 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав додаткові документи.
Розглянувши у судовому засіданні 17.08.2023 скаргу на дії державного виконавця, суд зазначає таке.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Крім того, в силу приписів частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Вказаним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно з ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Норми Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють порядок примусового виконання рішень, у тому числі визначає обмеження щодо вчинення виконавчих проваджень.
З матеріалів справи вбачається, що 05.01.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/8979/21.
05.01.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.
01.08.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановлено вимогу до Міністерства юстиції України про негайне повідомлення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання наказу Господарського суду міста Києва.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Матеріли справи не містять відомостей про те, що державним виконавцем вчинялися дії, передбачені ч. 1 ст. 60 та ч. 1, 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене, вимоги скаржника про визнання бездіяльності головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича незаконною підлягають задоволенню.
Водночас, 17.08.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Беручи до уваги, що станом на час розгляду справи відсутнє відкрите виконавче провадження, провадження в частині зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича вжити заходи, спрямовані на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 у справі № 910/8979/21.підлягає закриттю.
За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вище наведене, скарга Київської міської ради на дії державного виконавця у справі № 910/8979/2.
Керуючись ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Скаргу Київської міської ради на дії державного виконавця у справі № 910/8979/21 - задовольнити частково.
2.Визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича незаконною.
3.Закрити провадження в частині зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича вжити заходи, спрямовані на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2021 у справі № 910/8979/21.
Ухвала набирає законної сили 17.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст складено та підписано 22.08.2023.
Суддя С. В. Стасюк