Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
Іменем України
07.08.2006
Справа №2-23/8390-2006А
Запозовом Приватного підприємства «ВКХ+», 97000, АР Крим, смт.Красногвардійське, вул.Шевченко,4
До відповідача Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі, 97000, АР Крим, смт.Красногвардійське, вул. Радянська, 11
Про скасування вимоги
Суддя Г.М.Іщенко
При секретарі Єменджієвої А.М.
представники:
Від позивача Николаєва Л.Л. - представник, дов. від 14.04.2006р. №32, Андрєєва А.М. - представник, дов. від 07.06.2006р. №46
Від відповідача Солдатова О.Ю. - представник, дов. від 22.05.2006р. №2
Сутність спору: Приватне підприємство «ВКХ+» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі про скасування вимоги про сплату боргу від 23.11.2005р. №Ю-371 в сумі 45801,60грн., визнавши дії органа Пенсійного фонду неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству. При цьому позивач вважає, що вимога про сплату боргу №Ю-371 від 23.11.2005р. є неправомірною, оскільки підприємство сплачувало страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно діючого Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» та декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».
11.05.2006р. позивач надав уточнення до адміністративного позову, якими позовні вимоги, викладені у адміністративному позові, підтримує у повному обсязі та просить визнати вимогу про сплату боргу від 23.11.2005р. №Ю-371 протиправною та скасувати її.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на позов та вважає, що Указ Президента України від 03.07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» є нормативним актом, сфера дії якого розповсюджується на податкові відносини, таким чином, доводи позивача про те, що він має бути звільнений від нарахування та сплати страхових внесків, у зв'язку з тим, що підприємство працює по спрощеній системі оподаткування, є безпідставними. Крім того, вказує, що Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі згідно акту перевірки донараховані страхові внески за період з 01.04.2005р. по 01.08.2005р. на суму 45801,60грн. У вимогу про сплату боргу від 23.11.2005р. №Ю-371 включена ця сума згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2005р. №58-р, відповідно якому за період з 01.01.2004р. по 01.04.2005р. зі страхувальників, які обрали спрощену систему оподаткування, не стягуються страхові внески та не застосовуються фінансові санкції.
Згідно з п.6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» №2953-1У від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Позивач 01.10.2003р. зареєстрований Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі під №19030304.
11.11.2005р. був складений акт №99-ю перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Приватним підприємством «ВКХ+» за період з 18.06.2003р. по 20.10.2005р.
Відповідно до акту документальної перевірки встановлене порушення позивачем ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, донараховані страхові внески за ставкою 32% за період з 01.04.2005р. - 46211,80грн. та зменшені страхові внески за ставкою 32% - 410,20грн.
23.11.2005р. відносно Приватного підприємства «ВКХ+» була винесена вимога про сплату боргу №Ю-371 на суму 45801,60грн.
Позовні вимоги Приватного підприємства «ВКХ+» є необґрунтованими і не підлягають задоволенню через наступне.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін щодо застосування пенсійного законодавства у цьому випадку виниклі після введення в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р. страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону №1058-IV від 09.07.2003р. страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до пунктів 3, 4, 6 статті 18 Закону №1058-IV від 09.07.2003р. страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство.
Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати внесків або звільнення від їх сплати.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на Указ Президента України от 03.07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», оскільки відповідно до статті 15 Прикінцевих Положень Закону України №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, відсутні правові підстави щодо звільнення суб'єкту підприємницької діяльності - платника єдиного податку від сплати страхових внесків.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Для органів пенсійного фонду таким доказом є акт документальної перевірки.
Актом перевірки від 11.11.2005р. №99-ю встановлене порушення позивачем ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.4.1 ст.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, донараховані страхові внески за ставкою 32% за період з 01.04.2005р. на суму 45801,60грн.
Відповідно до п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
23.11.2005р. відносно Приватного підприємства «ВКХ+» була винесена вимога про сплату боргу №Ю-371 на суму 45801,60грн.
Частиною 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, вимога Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі про сплату боргу від 23.11.2005р. №Ю-371 на суму 45801,60грн. є такою, що видана на законних підставах.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні 07.08.2006р. Постанова складена у повному обсязі та підписана 10.08.2006р.
На підставі викладеного та керуючись статтями 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.