Справа №295/7246/23
1-в/295/434/23
31.08.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника установи ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, відбуваючого покарання в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)», -
Начальник ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» звернувся до суду з поданням про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_7 , обґрунтовуючи, що останній фактично відбув 21 рік 11 місяців 05 днів, за аналізом критеріїв оцінки виправлення, характеристики за час відбування покарання, психологічної характеристики, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи за підсумком засуджений ОСОБА_7 має загальний бал 68, тому останній став на шлях виправлення та до нього доцільно застосувати заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Представник установи в судовому засіданні подання підтримав із зазначених підстав.
Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні подання підтримав, просив замінити йому покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк з врахуванням наданих документів які надавалися суду. Зазначив, що займається науковою роботою та став на шлях виправлення.
Захисник ОСОБА_8 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , у судовому засіданні подання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_7 підтримала та просила його задовольнити. Зазначила, що довічне позбавлення волі не відповідає міжнародним стандартам та практиці Європейського суду з прав людини, а тому строк його покарання має бути змінений на підставі ст. 3 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод. На переконання засудженого, практика Європейського Суду з прав людини та Європейська конвенція з прав людини та основоположних свобод є джерелом права, і, відповідно до Конституції України, являється частиною національного законодавства, а отже наявні усі законні підстави для вирішення подання. Просила врахувати характеризуючі матеріали, розробку корисних технічних винаходів, отримані патенти на корисні моделі, співпрацю з іншими організаціями, працює добровільно в ГО "Союз Золотий Вік України" для надання волонтерської допомоги, а саме для участі в проєкті "Біржа працевлаштування засуджених", звернення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини клопотання від 26.12.19 до Президента України про помилування ОСОБА_7 та протокол №2 від 04.02.20 засідання комісії при Президентові України у питаннях помилування з розгляду клопотань про помилування осіб, засуджених судами України згідно якого ухвалили внести на розгляд Президентові України пропозицію помилувати ОСОБА_7 та пояснювальну записку від 04.02.20 про пропозицію Президентові України видати Указ про помилування, рішення Європейського суду з прав людини від 22.07.21 (справа "Лебедєв та інші проти України")
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання. Зазначив, що ОСОБА_7 за час відбування покарання не постійно позитивно щорічно характеризувався. Вину по вироку суду не визнав. Схильний до насильства.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, оглянувши в судовому засіданні матеріали особової справи засудженого, суд дійшов до наступного.
ОСОБА_7 засуджений 14.06.2001 Харківським обласним судом за ст.ст. 190 ч. 2, 358 ч. 1 КК України-01, ст.ст. 93 п.п. «а», «ж», «з», «і»; 222 ч. 1; 208; 42 КК України-60 до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Початок строку: 07.06.2001.
Вирок набрав чинності: 25.12.2001.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.12.2017 засудженому ОСОБА_9 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 16.02.1997 по 06.03.2000 та з 07.06.2001 по 25.12.2001 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
15 років призначеного покарання із зарахуванням відбув - 29.10.2012.
Згідно матеріалів справи та характеристики засудженого, на даний час, останній відбуває покарання в ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)». За час відбування покарання характеризується наступним чином: допустив чотири порушення вимог режиму тримання, які були погашені у встановленому законом порядку. Має 4 заохочення. На даний час на виробництві установи не працевлаштований із незалежних від нього обставин, але приймає активну участь в роботах з благоустрою та поліпшенню житлово-побутових умов відділення та сектору довічного позбавлення волі. В середовищі засуджених не завжди вживчивий. Дружні стосунки підтримує з засудженими позитивної спрямованості, намагається будувати безконфліктні стосунки із оточуючими. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до представників адміністрації установи. До виконання законних вимог адміністрації установи ставиться відповідально. На заходи виховного характеру реагує вірно, належні висновки робить своєчасно. Вирок суду та призначене покарання вважає суворим. Вину у скоєному злочині не визнає. Позов за виконавчими листами погасив в повній мірі. Приймає участь в програмі виховного диференційованого впливу «Фізкультура і спорт». До виконання даної програми відноситься добре. Займається фізичними вправами під час прогулянки. Підвищує свій освітній та професійний рівень. Вивчає наукову літературу. Має подяки та грамоти від громадських об'єднань та організацій за соціально-корисну взаємодію соціально-побутового та наукового характеру. Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 набрав 126 балів, що відповідає середньому рівню ризику вчинення повторного кримінального правопорушення. За характером: сангвінік, самооцінка адекватна, вміє контролювати свої почуття та емоції, рівень контактної спроможності достатній, процеси мислення в нормі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України).
Відповідно до положень ч. 5 цієї статі покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п'ятнадцяти років призначеного судом покарання.
Отже, можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким обумовлена наявністю двох складових: засуджений став на шлях виправлення та відбув певну частину строку покарання в залежності від ступеня його тяжкості. Перша умова вважається головною для прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, про що вказано і в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким».
Тобто, умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є те, що засуджений став на шлях виправлення, та він фактично відбув певну частину призначеного судом покарання.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засудженого до довічного позбавлення волі від 12.05.23 року, засуджений ОСОБА_7 має 4 заохочення та 5 стягнень.
Крім того, згідно зі змістом характеристики засудженого, засуджений ОСОБА_7 на виробництві установи не працевлаштований із незалежних від нього обставин, але приймає активну участь в роботах з благоустрою та поліпшенню житлово-побутових умов відділення та сектору довічного позбавлення волі. Вирок суду та призначене покарання вважає суворим. Вину у скоєному злочині не визнає.
При вирішенні даного подання судом враховуються положення пунктів 2, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким». В них передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення. Слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_7 набрав 126 балів, що відповідає середньому рівню ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов'язком відповідно до ст. 9 КВК України.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 6 цього Кодексу виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
ОСОБА_7 не характеризується як особа, яка за весь час відбування покарання сумлінною поведінкою довела своє виправлення, оскільки мав порушення режиму тримання.
Разом з тим, відповідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_7 по критерію оцінки виправлення засудженого, ставлення до скоєнного кримінального правопорушення та до праці оцінено в 0 балів. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оценено як середній та результати реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи виконані частково. Відповідно критерію оцінки щодо активної участі в інших заходів соціально-виховного характеру і сумлінного дотримання трудової дисципліни набрав 0 балів. По психологічному критерію схильності до насильства наявні обставини, що спонукають ОСОБА_7 до них.
Крім того, в судовому засіданні не встановлено факт критичної оцінки засудженим своїх протиправнх дій, негативного ставлення до них, а головне, - усвідомлення недопустимості вчинення таких дій в майбутньому.
Суд констатує наявність позитивних змін в особистості засудженого та його поведінці, однак, вони (зміни) ще не досягнули того рівня серйозності та тривалості, щоб вважати їх такими, що свідчать про те, що засуджений став на шлях виправлення. Також суд бере до уваги, що засуджений не працевлаштований у вказаній установі. Заяв про те, що ОСОБА_7 писав заяви до установи де відбуває покарання про те, що він бажає працювати особова справа не містить. Хоча працює індивідуально та має розробку корисних технічних винаходів, отримані патенти на корисні моделі, співпрацює з іншими організаціями.
Слід також зазначити, що прийняття рішення про заміну покарання більш м'яким не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, і що засуджений дійсно став на шлях виправлення.
Проаналізувавши зміст наведених документів, особової справи ОСОБА_7 та надіні суду документи, доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку про відсутність доказів того, що засуджений став на шлях виправлення.
І тому, зважаючи на аргументи та мотиви, викладені вище, суд не погоджується з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, за яким останній став на шлях виправлення. Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного подання.
Враховуючи викладене, інші доводи представника установи, захисника та засудженого враховуючи викладене не є такими які суд може покласти в основу свого рішення та такими які дають підстави для задоволення подання.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що відмова у задоволенні вказаного подання не позбавляє права повторного звернення, оскільки згідно з ч. 7 ст. 154 КВК України у разі відмови суду щодо заміни покарання або невідбутої частини покарання більш м'яким повторне подання в цьому питанні стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, може бути внесено не раніше ніж через один рік з дня винесення рішення про таку відмову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 9 КВК України, ст. 82 КК України, ст. ст. 336, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні подання начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк засудженому ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3