Справа № 369/6392/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3796/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
26 липня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2023 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який має середньо-спеціальну освіту, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Цим же вироком вирішено цивільний позов.
Згідно вироку, 08 травня 2022 близько о 16 години ОСОБА_9 , перебуваючи поряд з будинком по АДРЕСА_3 , маючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров?я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті тривалих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_7 , стоячи напроти неї, своєю головою наніс їй один удар в область перенісся.
Згідно з висновком експерта у ОСОБА_7 малося садно перенісся, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник в апеляційній скарзі просить скасувати його та закрити кримінальне провадження.
В обґрунтуванні вказує, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не доведена належним чином.
Захисник вказує, що обвинувачення ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_7 та висновку судово-медичної експертизи №90/Д від 14.07.2022, згідно якого садно на переніссі потерпілого могло утворитися від удару лобом нападника в область перенісся з положення стоячи обличчям один до одного, як показала потерпіла на слідчому експерименті 28.06.2022.
Щодо показань потерпілої, то обвинувачений вважає, що вона його обмовляє, оскільки між ними існують неприязні стосунки з приводу порушення потерпілою правил утримання розплідника собак та вигулу собак бійцівських порід без намордників.
Щодо вищезазначеного висновку судово-медичної експертизи, то апелянт вважає, що він не може бути належним доказом, оскільки ґрунтується на хибних вихідних даних. Допитані в судовому засіданні потерпіла та обвинувачений показали, що їх зріст складає відповідно 170 см і 200 см, тобто різниця в зрості складає 30 см. При взаємному розташуванні потерпілої і обвинуваченого, так як вказала потерпіла на слідчому експерименті і як це видно з фото таблиці до слідчого експерименту з потерпілою та при різниці в зрості 30 см неможливо нанести удар головою в область перенісся.
Крім того, з фото таблиці до слідчого експерименту вбачається, що статист присідає, щоб бути приблизно одного зросту з потерпілою.
Зазначені обставини не були враховані експертом при проведенні судово-медичної експертизи.
Суд також безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_10 , який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив факт існування неприязних відносин між потерпілою і обвинуваченим та іншими мешканцями вулиці і показав, що чув сварку між потерпілою та обвинуваченим та бачив потерпілу в день сварки і наступного дня. Видимі тілесні ушкодження на потерпілій були відсутні.
Також на думку захисника, судом безпідставно задоволено частково цивільний позов потерпілої, оскільки нею не надано доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та її розміру.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора та потерпілої, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
За змістом ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права , з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінально-процесуальним кодексом України. Вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є вирок, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах.
Так, в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що з сусідкою ОСОБА_7 та її родиною у нього давній конфлікт, оскільки ОСОБА_7 утримує розплідник собак великих порід, цих собак вигулюють на сусідній незабудованій ділянці, через що ця ділянка загажена фекаліями, стоїть сморід, особливо в теплу пору року, крім того цих великих собак ОСОБА_7 вигуляє без намордників, також без намордників проводить їх повз будинку ОСОБА_9 , де проживає маленька дитина. 08.05.2022 року ОСОБА_9 на пустій ділянці вирішив підпалити сухостій, щоб запах згорілої трави перебив запах фекалій, проте полум'я швидко охопило значну територію, тому він став гасити пожежу водою зі шлангу. В цей час сусідка ОСОБА_7 вийшла зі свого двору та почала кричати та знімати все на мобільний телефон, що розізлило ОСОБА_9 , тому він став сваритися на ОСОБА_7 , використовуючи ненормативну лексику, проте ОСОБА_7 не бив, де вона отримала тілесні ушкодження не знає, в той день і наступного дня ОСОБА_7 бачив і він, і його донька, і сусіди, пошкоджень у неї не було. У пред'явленому обвинуваченні просив виправдати.
Однак, незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_9 , його вина повністю доводиться зібраними та дослідженими доказами.
Потерпіла ОСОБА_7 суду першої інстанції пояснила, що вона проживає в АДРЕСА_3 . В другій половині дня 08.05.2022 року через вікно на другому поверсі будинку вона побачила, що на пустій ділянці, яка розташована поруч, сусід ОСОБА_9 запалив суху траву, що призвело до пожежі, полум'я впритул підходило до її ділянки, тому вона швидко вийшла на вулицю, підійшла до цієї ділянки та побачила, що ОСОБА_9 вже гасив полум'я водою зі шлангу. Переконавшись, що загрози пожежі немає, ОСОБА_7 повернулась до будинку, проте ОСОБА_9 почав кидати на її подвір'я через паркан палиці та каміння, тому вона знову вийшла і запитала ОСОБА_9 навіщо він це робить, у відповідь почула нецензурну лайку та погрози. Почувши образи на свою адресу, ОСОБА_7 вирішила повернутися до будинку, проте ОСОБА_9 швидко направився в її сторону, а коли наблизився у притул, то своїм чолом вдарив її у перенісся. ОСОБА_7 відчула різкий біль та сказала, що викликає поліцію. Почувши це, ОСОБА_9 пішов до себе додому. Коли вона повернулась до будинку, знайомий ОСОБА_16 зателефонував на «102». По приїзду працівників поліції ОСОБА_7 написала заяву. Оскільки вже був вечір та 08.05.2022 року - це була неділя, наступного дня - 09.05.2022 року зранку вона звернулась в травмпункт Київської міської лікарні № 7, розташований в м. Києві по вул. Котельникова, де її оглянули, надали медичну допомогу та встановили діагноз.
Потерпіла зазначила, що дії ОСОБА_9 для неї дуже принизливі, тривалий час у неї боліла голова, в районі перенісся був синець, обличчя довго було набряклим, вона вимушена була терпіти такий дискомфорт, прикривати обличчя, тому потерпіла звернулась з позовом про стягнення з обвинуваченого 20000 грн. моральної шкоди.
Свідок ОСОБА_17 - матір потерпілої, суду першої інстанції повідомила, що 08.05.2022 року вона була вдома, відчула дим в будинку. Цю ситуацію повідомила доньці ОСОБА_7 і та вийшла на вулицю, а коли повернулась, то сказала, що сусід сам впорається з пожежею і викликати пожежну службу немає потреби. Проте потім ОСОБА_7 знову вийшла на вулицю, оскільки сусід почав кидати на їхню ділянку палки та каміння. Донька пішла, а ОСОБА_20 залишилась біля хвіртки та спостерігала за нею. ОСОБА_7 підійшла до сусіда та спитала, що він робить та щоб більше не було пожеж. Сусід відповів нецензурною лайкою, а потім озирнувся по сторонам та вдарив доньку головою в обличчя.
Свідок ОСОБА_21 - донька обвинуваченого, суду першої інстанції повідомила, що 18.05.2022 року батько палив суху траву на сусідній ділянці, проте у нього відбувся конфлікт з сусідкою ОСОБА_7 , яка почала все знімати на мобільний телефон. Ситуацію вона спостерігала зі свого подвір'я по АДРЕСА_2 через шпарини паркану. ОСОБА_23 стверджувала, що була тільки лайка, батько не бив сусідку. ОСОБА_7 вона бачила і наступного дня, на обличчі синців не було. Також свідок повідомила, що її батько має неприязні відносини з сусідкою ОСОБА_7 та її родиною, оскільки останні займаються розведенням собак великої породи, проте цих собак неналежно утримують, не прибирають за ними, вигулюють без намордників.
Свідок ОСОБА_10 - мешканець АДРЕСА_3 , в суді першої інстанції повідомив, що 18.05.2022 року він чув сварку та нецензурну лайку, оскільки працював на своєму подвір'ї, що відбувалось між сусідами не бачив.
Крім того, вина ОСОБА_9 у вчиненому підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження та належним чином дослідженими судом першої інстанції.
Так, з досліджених судом документів слідує, що відомості до ЄРДР були внесені 09.05.2022 року за заявою ОСОБА_7 від 08.05.2022 року, в якій вона повідомила про заподіяння їй тілесних ушкоджень сусідом ОСОБА_9 .
08.05.2022 року поліцейський патруль прибув в АДРЕСА_3 за викликом, який надійшов на спецлінію «102» від ОСОБА_26 про погрози розправою та побиття сусідом (а.с.77).
Медична допомога ОСОБА_7 з приводу травмування о 16 годині 08.05.2022 року була надана 09.05.2022 року в травмпункті КНП «КМКЛ № 7», де було діагностовано забійне садно перенісся, діагнози: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку та перелом кісток носа залишились під питанням.
Відповідно до висновку експерта № 43/Д від 17-20.05.2022 року тілесне ушкодження у ОСОБА_7 у вигляді садна перенісся утворилось від дії тупого предмету, можливо 08.05.2022 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Під час досудового розслідування за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_17 були проведені слідчі експерименти, під час яких вони відтворили обставини нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_9 , та відповідно до висновків експерта № 90/Д та 91/Д від 08-14.07.2022 року садно перенісся у ОСОБА_7 могло утворитися за механізмом, вказаним під час слідчих експериментів, - від одного удару лобом нападника в ділянку перенісся потерпілої в положенні потерпілого та нападника стоячи обличчям один до одного.
Твердження захисника в апеляційній скарзі, що висновок експерта № 90/Д від 14.07.2022 року та протокол слідчого експерименту, який був проведений за участю потерпілої ОСОБА_7 , є неналежними доказами, оскільки вони ґрунтуються на хибних вихідних даних, на думку колегії суддів є безпідставними.
Адже, як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 28.06.2022 року та фото таблиці до нього, саме потерпілою ОСОБА_7 демонстувалося на статисті механізм спричинення їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_9 . А тому, той факт, що статист присідав під час слідчого експерименту, фактично виконуючи роль потерпілої під час відтворення обставин вчинення кримінального правопорушення, жодним чином не свідчить про хибність даних зафіксованих у вказаному протоколі. За таких обставин, також відсутні підстави вважати неналежним доказом висновок експерта № 90/Д від 14.07.2022 року.
Отже, допитавши обвинуваченого, потерпілу та свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши надані докази з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 доведена в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, оскільки дійсно між ним та потерпілою існують тривали неприязні сусідські відносини - з приводу способу догляду ОСОБА_7 за тваринами. Проте, як вірно зазначив суд, така неприязнь не виправдовує агресивну поведінку ОСОБА_9 щодо ОСОБА_7 08.05.2022 року та нанесення їй удару, що доведено показаннями потерпілої, довідкою про надання їй медичної допомоги та експертним висновком.
Крім того суд обґрунтовано не прийняв до уваги показання свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_21 , оскільки ці свідки є близькими родичами відповідно потерпілої та обвинуваченого, тому саме в силу родинних відносин їхні показання позбавленні об'єктивізму. З цих же підстав суд не бере до уваги слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_17 .
Таким чином, суд першої інстанції встановивши фактичні дані, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у своїй сукупності, та з точки зору їх належності та допустимості, надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_9 зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст.125 КК України, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.
У ході аналізу доводів апеляційної скарги захисника підстав для виправдання обвинуваченого судом апеляційної інстанції встановлено не було, адже його винуватість підтверджується належними, допустимими, достовірними доказами, безпосередньо дослідженими та оціненими на основі власного переконання судом першої інстанції.
За таких обставин, невизнання вини ОСОБА_9 апеляційний суд розцінює, як обрану лінію захисту із метою уникнення ним відповідальності за вчинене, а тому оцінює його показання критично.
Також, у межах цього кримінального провадження потерпілою ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_9 про стягнення заподіяної моральної шкоди - 20000 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Як вбачається з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Виходячи з вимог розумності та справедливості, місцевий суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що понесені потерпілою ОСОБА_7 моральні страждання внаслідок отриманих нею легких тілесних ушкоджень, які стали причиною душевних хвилювань та дискомфорту, та будуть компенсовані шляхом стягнення з обвинуваченого грошових коштів у розмірі 10 000 гривень.
Згідно з ст.65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував обставини вчинення та суспільну небезпеку злочину, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини справи, дані про особу обвинуваченого.
Зокрема судом першої інстанції враховано, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має сталі соціальні зв'язки. Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання судом не встановлено.
Відтак, врахувавши вказані обставини, суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, яке відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень і домірне скоєному.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставою для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог апеляційної скарги, і не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2023 року щодо ОСОБА_9 - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: