Справа № 752/10806/17
Провадження № 11-кп/824/56/2023 Доповідач у ІІ інстанції ОСОБА_1
25 липня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ,-
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року продовжено дію існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України, до 29.01.2023 року, включно.
Визначено ОСОБА_5 у розмір застави, що становить 18 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 44 658 (сорок чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.
Таке рішення, суд мотивував тим, що клопотання прокурора про продовження дії існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на ризики та обставини визначені ст. 177-178 КПК України. Разом з тим, ОСОБА_5 обвинувачується в ряді тотожних злочинів, раніше неодноразово судимий, що вказує на тенденційність його злочинної поведінки. При продовженні дії найсуворішого виду запобіжного заходу, суд також враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу.
В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що суд першої інстанції виніс незаконну ухвалу, без його участі та без участі його адвоката.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст.4221 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Клопотань про розгляд апеляційний скарг за участю сторін до суду не надходило.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_5 порушене питання про скасування оскаржуваної ухвали. Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвала судом першої інстанції була постановлена 01.12.2022, строк тримання обвинуваченого під вартою був визначений до 29.01.2023. Із 23.01.2023 обвинувачений утримується під вартою на підставі дії іншої ухвали, а оскаржувана ухвала втратила свою чинність. На день розгляду справи судом апеляційної інстанції ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 01.12.2022 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 до 29.01.2023 фактично втратила чинність, висновки, які були зроблені у цій ухвалі, на сьогоднішній час втратили своє юридичне значення, що указує на неможливість скасування цієї ухвали судом апеляційної інстанції.
Необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд першої інстанції мотивував наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
За своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій (поведінки підозрюваного, обвинуваченого), перелік яких визначений ч.1 ст.177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах, про імовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у одним із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому. Проте, існування можливості такої протидії на майбутнє, повинно підтверджуватися доказами станом на момент ухвалення відповідного рішення. Це твердження знайшло своє підтвердження у ряді статей діючого КПК України. Зокрема, аналіз положень ч.2 ст.177, ч.1 ст.194, ч.1 ст.196, ч.3 ст. 199 КПК України дає підстави стверджувати те, що як у випадку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так і у випадку продовження строку дії цього запобіжного заходу, суд вирішує питання про існування ризиків станом на час ухвалення відповідного рішення. У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що перевірка висновків суду першої інстанції про існування того чи іншого ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України, можлива лише під час дії ухвали про застосування запобіжного заходу чи продовження строку тримання під вартою, тобто у час, коли ці ризики дійсні та існує реальна можливість перевірки їх існування. Та обставина, що станом на час розгляду справи оскаржувана ухвала втратила чинність унеможливлює скасування цієї ухвали, що указує на необґрунтованість вимог захисника в частині скасування цієї ухвали. Колегія суддів також зважає на те, що у відповідності із вимогами ст.407 КПК України, до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги відноситься прийняття рішення пов'язаного виключно із втручанням у судове рішення шляхом його зміни чи скасування або невтручання, шляхом залишення цього рішення без змін. Цією нормою закону не передбачено можливості встановлення будь-яких фактів, констатації порушень закону, тощо без прийняття апеляційним судом свого рішення щодо рішення суду першої інстанції. У зв'язку із цим, за відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення, як такого яке втратило чинність, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити будь-яке рішення щодо тих обставин, які наведені апелянтом у апеляційній скарзі.
Колегія судів зважає і на те, що нормами КПК України не передбачається можливості залишення апеляційної скарги без розгляду. Наведені вище обставини не дають також підстав для закриття апеляційного провадження.
Із урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 01.12.2022 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , а тому колегія суддів залишає апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, а зазначену ухвалу - без змін.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3