31 серпня 2023 р. Справа № 520/3121/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 (головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В.) по справі № 520/3121/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом , в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача у відмові провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення за вислугу 27 років без обмежень максимальним розміром та з урахуванням індексації і компенсації, у відповідності до ст. 13 Закону України (2262), яка діяла на час звільнення на пенсію; ст. 43; 51; 63; 64 Закону України (2262) Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб; постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції; Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260; Закону України (1283-ХІІ) Про індексацію грошових доходів населення від 07 серпня 1991 року; Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати №2050-III від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159, у відповідності до довідки №100/28157 вихідний №33/41-1285 від 30.06.2021 року починаючи з 01.12.2019 року, нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб з урахуванням вже виплаченої пенсії.
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення за вислугу 27 років без обмежень максимальним розміром та з урахуванням індексації і компенсації, у відповідності до ст. 13 Закону України (2262), яка діяла на час звільнення на пенсію; ст. 43; 51; 63; 64 Закону України (2262) Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб; постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції; Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260; Закону України (1283-ХІІ) Про індексацію грошових доходів населення від 07 серпня 1991 року; Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати №2050-111 від 19.10.2000 року та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159, у відповідності до довідки №100/28157 вихідний №33/41-1285 від 30.06.2021 року починаючи з 01.12.2019 року, нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб з урахуванням вже виплаченої пенсії.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач, на виконання судового рішення від 30.08.2022 по справі № 520/5168/22 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 з обмеженням максимальним розміром, без урахуванням індексації і компенсації, а з 01.07.2021 року не нараховує і не виплачує щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн. передбачену постановою КМУ від 14.07.2021 № 713.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказав, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі № 520/5168/22, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 виходячи з 76% грошового забезпечення за довідкою Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" від 30.06.2021 № 33/41-1285. Основний розмір пенсії позивача після перерахунку з 01.12.2019 склав 14 213,92 грн.
Оскільки розмір пенсії позивача, за наслідками перерахунку пенсії не перевищує десяти прожиткових мінімумів, обмеження максимальним розміром пенсії пенсійним органом не застосовується, у зв'язку з чим спір щодо обмеження пенсії максимальним розміром відсутній , і в такому разі, дана позовна вимога, є передчасною.
Щодо проведення індексації пенсії зазначив, що з 01.03.2022 року проведено масовий перерахунок щодо індексації пенсії, в тому числі позивачу, за наслідками чого розмір нарахованої та виплачуваної позивачу індексації складає 1 989,95 грн.
Таким чином, твердження позивача про не нарахування йому індексації є безпідставним.
Зазначає, що судом не враховано, що пенсія позивачу виплачується у встановленому розмірі, своєчасно, відповідно до чинного законодавства, а тому вимоги про виплату компенсації в зв'язку з порушенням строків виплати пенсії є необґрунтованими.
Щодо припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. зазначив, що оскільки розмір пенсії після перерахунку згідно рішення суду збільшився на понад 2 000,00 грн. - виплата щомісячної доплати правомірно припинена.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію як пенсіонер по лінії МВС України (атестований спеціальним званням міліції співробітник органів внутрішніх справ України у відставці), виходячи з розміру 76% грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Харківського окружного адміністративного у справі № 520/5168/22 від 30.08.2022 року зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з 76% грошового забезпечення за довідкою Державної установи " Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" № 100/28157 від 30.06.2021 року, з урахуванням раніше проведених платежів, провівши виплату однією сумою.
На звернення позивача щодо виконання судового рішення, відповідач листом від 22.11.2022 року № 2000-0203-8/83086 повідомив позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі № 520/5168/22 пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії. З 01.11.2022 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 31.10.2022, буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, до якого надав розрахунок. (а.с.30-31)
25.01.2023 позивач звернувся до пенсійного органу з вимогою провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення за вислугу 27 років без обмежень максимальним розміром та з урахуванням індексації і компенсації починаючи з 01.12.2019 року, нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн.з урахуванням вже виплаченої пенсії. (а.с.34),
Відповідач листом від 31.03.2023 року № 2000-0203-8/12437 повідомив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі № 520/5168/22, пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії. З 01.11.2022 пенсія виплачується з урахуванням рішення суду. Різницю в пенсії, обчислену за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 31.10.2022, буде виплачено в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Оскільки розмір пенсії не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, обмеження максимальним розміром пенсії, не застосовується. Після перерахунку основний розмір пенсії з 01.03.2022 встановлено з урахуванням індексації відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році». Оскільки після перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000 гривень, з 01.07.2021 щомісячну доплату відповідно постанови Кабінету міністрів України № 713 від 14.07.2021, не встановлено.
За матеріалами пенсійної справи позивача нараховані пенсійні виплати здійсновались і здійснюються своєчасно, у відповідності до норм та вимог чинного законодавства. Рішенням суду зобов'язань щодо виплати компенсації втрати частини доходів на пенсійний орган не покладено, а тому підстав для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів немає . (а.с. 35-36)
Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не правомірно, позивач має право на перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки від 30.06.2021 з огляду на скасування окремих положень Постанови № 103.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем безпідставно припинено виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн, передбаченої Постановою № 713 з 01.07.2021, не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2019 по 01.01.2023 та обмежено виплату пенсії граничним розміром, у зв'язку з чим зобов'язав пенсійний орган нарахувати та виплатити йому вказану вище доплату, індексацію грошового забезпечення з компенсацією втрати частини доходу, а також здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.06.2021 без обмеження граничним розміром.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, спірними у справі, що розглядається є питання - обмеження перерахованої пенсії на виконання судового рішення граничним розміром, - не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2019 по 01.01.2023, - не виплати компенсації втрати частини доходу та - припинення виплати доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 грн з 01.07.2021.
Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції помилково вдався до оцінки наявності у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.06.2021.
Колегія суддів зазначає, що вказані правовідносин вже були предметом судового спору між цими сторонами, за наслідками якого прийнято рішення Харківського окружного адміністративного у справі № 520/5168/22 від 30.08.2022, що набрало законної сили.
Таким чином, суд першої інстанції невірно встановив предмет спору та помилково надав оцінку правомірності дій пенсійного органу з приводу не перерахунку пенсії за довідкою від 30.06.2021.
Щодо вимог про обмеження пенсії граничним розміром.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір виходив з того, що відповідачем обмежено виплату ОСОБА_1 пенсії граничним розміром.
Проте, вказані висновки суду не ґрунтуються на доказах наявних в матеріалах справи та суперечать ним.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду, основний розмір його пенсії склав 16 203,87 грн, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії.
Відповідач, в апеляційній скарзі наполягає, що вимога про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром є передчасною, оскільки на цей час розмір пенсії позивача не досягає встановленого законом максимального розміру та, відповідно, не обмежується.
Так, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав законної сили 01.10.2011 (далі - Закон № 3668-VI).
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема закону України «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів доходить висновку, що вони суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 28 листопада 2022 року у справі № 340/5306/21, від 21 квітня 2023 року у справі № 380/8024/21.
З урахуванням наведеного, колегія суддів звертає увагу, що виплата пенсії позивача, призначеної на підставі Закону № 2262-XII не повинна в жодному разі обмежуватись максимальним розміром пенсії, незважаючи на те, чи буде розмір пенсії перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, чи ні.
Разом з тим, враховуючи, що розмір пенсії позивача станом на день подання позову не досягає максимального розміру, тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Проте, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, не надав оцінки розміру пенсії позивача, яка перерахована йому з 01.12.2019, у зв'язку з чим безпідставно зазначив про протиправність дій відповідача з приводу її обмеження максимальним розміром.
Щодо припинення виплати позивачу з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713, колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що станом на 1 березня 2018 року основний розмір пенсії позивача становив 5 485,49 грн., який за наслідками перерахунку пенсії на виконання рішення суду склав 14 213,92 грн, тобто збільшився на понад 2 000,00 грн.
На переконання пенсійного органу, за наведених вище обставин, щомісячна доплата до пенсії була припинена та не виплачувалася позивачу.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 18 ст. 43 Закону № 2262-ХII, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХII, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, пенсія таких осіб підлягає перерахунку.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до Закону без урахування таких даних.
Таким чином, пенсії можуть бути як перераховані, так і переглянуті.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 року.
Колегія суддів зазначає, що обставиною, що виключає обов'язок пенсійного органу виплатити позивачу щомісячну доплату в розмірі 2 000 грн, встановлену Постановою № 713, має бути факт підвищення грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною посадою, внаслідок якого (після проведення перерахунку) розмір пенсії особи збільшиться на 2 000 грн.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для здійснення доплати до пенсії позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», після проведення перерахунку, оскільки розмір його позивача збільшився фактично більше ніж на 2 000 грн. є помилковими, з огляду на наступне.
Так, подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді у складі Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 (п.46) перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Такий же висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 02 березня 2023 року в справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Колегія суддів, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у вказаних вище постановах, які є обов'язковими для врахування при вирішенні подібних правовідносин, зазначає, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення його порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Враховуючи вищезазначене, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 грн., відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що дії пенсійного органу щодо припинення та відмови ОСОБА_1 виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., з 01.07.2021 року, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» є протиправними, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про протиправність дій пенсійного органу з приводу невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2019 по 01.01.2023.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з грудня 2019 року по березень 2022 року, індексація не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою № 10028157. (а.с. 31)
Так, згідно зі ст. 64 Закону України № 2262-XII призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон України №1282-XII) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно із абз.2 ст.1 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Наведені норми у сукупності свідчать про те, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію грошових доходів населення, в тому числі і пенсії, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошових доходів за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів дійшла до висновку, що індексація пенсії є однією із основних державних гарантій задля підтримання купівельної спроможності пенсіонерів, що здійснюється органом Пенсійного фонду. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону № 1282-XII та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
З урахуванням наведеного, позивач має право на отримання індексації пенсії, проте відповідачем безпідставно не нараховано та не виплачено її в період з 01.12.2019 по 28.02.2022.
Щодо періоду з 01.03.2022 по 01.01.2023.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, 01.03.2022 позивачу була перерахована пенсія, в тому числі розрахована індексація з основного розміру пенсії у розмірі 14 213,92 грн., розмір індексації склав 1 989,95 грн., що підтверджується перерахунком пенсії по пенсійній справі № 10028157.
Разом з тим, індексація розрахована з основного розміру пенсії, який визначений без урахування доплати до пенсії 2 000,00 грн, отже є меншою за належну.
Вказане свідчить про те, що індексація пенсії виплачується позивачу у невірному розмірі, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
Щодо компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає таке.
Відповідач у апеляційні скарзі наголошував на тому, що пенсія позивачу виплачується у встановленому розмірі, своєчасно, відповідно до чинного законодавства, а тому на переконання пенсійного органу, доводи позивача про порушення строків виплати пенсії є необґрунтованими, а відповідна вимога виплатити компенсацію втрати частини доходів задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі також - Закон №2050-ІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судовим рішенням у справі № 520/5168/22 від 30.08.2022 не було зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, а за наслідками розгляду цієї справи пенсійним органом ще не проведено нарахування та виплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексації до пенсії.
Враховуючи, що відповідач не здійснював нарахування та виплату зазначених сум на виконання рішення суду, підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого нарахування будуть порушені, відсутні.
Таким чином, позовні вимоги щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу є передчасними, оскільки виплата заборгованості не відбулася, а тому умови для розрахунку компенсації не настали, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Отже, враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі404/6317/16-а, від 18.09.2018 по справі522/535/17, від 25.10.2018 по справі420/1410/17.
Водночас вказані вище висновки суду апеляційної інстанції не є перешкодою для реалізації позивачем свого права на звернення до суду у випадку якщо в день виплати заборгованості з пенсійних виплат на виконання судових рішень у цій справі відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацію втрати частини доходів громадян, як це передбачено статтею 4 Закону № 2050-ІІІ.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1 073,60 грн, що підтверджується квитанцією (а.с. 1).
Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду, позов задоволено частково, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 520/3121/23 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати не правомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо не виплати ОСОБА_1 індексації пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" з 01.12.2019 та припинення виплати з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області з 01.12.2019 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", з урахуванням виплачених сум, поновити з 01.07.2021 виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб".
В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова