Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/6551/23
Провадження № 1-кс/644/1232/23
31.08.2023
31 серпня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача СД ВП№1 ХРУП№2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226210000362 від 28.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. З ст. 357 КК України,
До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 30 серпня 2023 року надійшло клопотання дізнавача СД ВП№1 ХРУП№2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на вилучене слідчим у ОСОБА_5 27.08.2023 р. в період часу з 08:53 до 09:31 біля будинку АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії «В», видане 14.06.1995 ДАІ МВС-УВС, на ім'я ОСОБА_6 , посвідчення водія НОМЕР_1 , категорії «В», «С», видане 25.03.2004 5 ДАІ ГУ-УМВС України, на ім'я ОСОБА_7 ; посвідчення водія НОМЕР_2 , категорії «А», «В», «СІ», «С», видане 19.06.2014 центром ДАІ 5901, на ім'я ОСОБА_8 ; посвідчення водія НОМЕР_3 , категорії «В», видане 04.07.1972 ДАІ ГУ-МВС, на ім'я ОСОБА_9 .
Вищезазначене вилучене майно відповідає вимогам ст. 98 КПК України, підставою і метою арешту майна є позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вилученим під час огляду майном, оскільки щодо нього існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом правопорушення.
Таким чином арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.
Клопотання направлено до суду шляхом поштового відправлення 29.08.2023 року.
Прокурор в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій клопотання підтримав, просив задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та слідчого у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, і тому суд вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності прокурора.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази встановив, що в провадженні СД ВП № 1 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2023226210000362 від 28.08.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 357 КК України.
Постановою дізнавача СВ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 від 28.08.2023 р. посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії «В», видане 14.06.1995 ДАІ МВС-УВС, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; посвідчення водія НОМЕР_1 , категорії «В», «С», видане 25.03.2004 5 ДАІ ГУ-УМВС України, на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчення водія НОМЕР_2 , категорії «А», «В», «СІ», «С», видане 19.06.2014 центром ДАІ 5901, на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідчення водія НОМЕР_3 , категорії «В», видане 04.07.1972 ДАІ ГУ-МВС, на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 117, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, -
Клопотання дізнавача СД ВП№1 ХРУП№2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226210000362 від 28.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. З ст. 357 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 27.08.2023 р. у ОСОБА_5 посвідчення водія серії НОМЕР_1 , категорії «В», видане 14.06.1995 ДАІ МВС-УВС, на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; посвідчення водія НОМЕР_1 , категорії «В», «С», видане 25.03.2004 5 ДАІ ГУ-УМВС України, на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідчення водія НОМЕР_2 , категорії «А», «В», «СІ», «С», видане 19.06.2014 центром ДАІ 5901, на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідчення водія НОМЕР_3 , категорії «В», видане 04.07.1972 ДАІ ГУ-МВС, на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які опечатано у сейф-пакеті НП України ЕХРО303962, з підписами учасників слідчої дії.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: