Провадження № 2-др/742/24/23
Єдиний унікальний № 742/2521/22
30 серпня 2023 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Циганка М.О.
при секретарі - Харченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Наталії Миколаївни про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини,
19.06.2023 року рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 14698грн. 07 коп. та судовий збір по справі.
Як зазначає у своїй заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ткаченко Н.М. в ході судового розгляду ним ставилося питання про стягнення витрат на правничу допомогу, проте до проведення судових дебатів 19.06.2023 адвокатом зроблено заяву про те, що на протязі 5 днів після винесення рішення будуть надані документи про повний розрахунок судових витрат за професійну правничу допомогу, що становить 10 000,00грн., і оскільки дана вимога так і залишилися не вирішеною, у зв'язку з чим заявниця звернулася до суду з даною заявою.
Відповідно до ч.1, 2 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 ЦПК України. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.3, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В судове засідання заявник не з'явився, проте попередньо надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримує.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, проте попередньо направив відзив на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якому вказує, що зазначений розмір витрат є абсолютно не співмірний зі складністю справи, тому просить суд відмовити у задоволенні даних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані сторонами докази і наведені доводи і дійшов висновку, що вимоги представника позивача - адвоката Ткаченко Н.М. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Зі змісту ст.58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою ст.62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Так, у відповідності до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача адвокат Ткаченко Н.М. надала суду договір про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року, додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги від 20.09.2022 року, акт приймання передачі виконаних робіт о цивільній справі №742/2521/22, та розрахункові квитанції за надану правничу допомогу в загальному розмірі 10 000,00 грн. Також, додала детальний опис наданої адвокатом правничої допомоги.
Положеннями ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову - на позивача, у разі частково задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).
Представник відповідача у письмовому клопотанні (запереченні) навели свої доводи щодо порушення представником позивача вимог співмірності витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши умови договору про надання правової допомоги і звіт про виконану роботу, суд критично сприймає наданий розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих стороною юридичних послуг, який перевищує рекомендовані і затверджені ставки гонорару, які визначені як базові для визначення вартості згідно умов договору про надання правової допомоги і на які безпосередньо посилається представник позивача адвокат Ткаченко Н.М., а отже не відповідають критерію розумної необхідності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про не співмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг по справі про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитиниі стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.
Керуючись вищевикладеним, на підставі ст. ст.12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ткаченко Наталії Миколаївни про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО