Справа № 359/10607/19 Провадження № 11-кп/824/1296/2023 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
01 серпня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 62019100000001574 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_10
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано.
Цивільний позов прокурора відділу управління прокуратури Київської області ОСОБА_11 в інтересах держави про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що наказом № 111-О від 17 лютого 2014 року його було призначено на посаду головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів. Пунктами 1.2, 1.5 Розділу 1 посадової інструкції визначено, що основною метою діяльності головного державного інспектора митного поста є виконання завдань та функцій, визначених Положенням про Київську митницю Міндоходів та про митний пост «Східний термінал» та посадовою інструкцією. Пунктом 1.5 посадової інструкції визначено, що у своїй діяльності головний державний інспектор керується Конституцією України, Митним Кодексом України положеннями інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів з питань оподаткування.
Згідно вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Крім того, на підставі ст. 69 п. 2 Митного Кодексу України представник органів доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з Українською класифікацією зовнішньо економічної діяльності. Також, постанова КМУ № 950 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2014 рік» передбачає, що митне оформлення товарів зазначений у додатку № 6 до постанови передбачає наявність відповідної ліцензії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі Мінекономіки). На підставі Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» при експорті товарів зазначених у ст. 1 зазначеного закону суб'єкт повинен сплатити мито у розмирі 15 % митної вартості товарів.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3, 2.5, 2.17, 2.22, 2.23, 2.25, 2.26 Розділу 2 посадової інструкції зазначено, що головний-державний інспектор: здійснює митні формальності щодо окремих видів товарів та транспортних засобів. Під час проведення митних формальностей визначає форми та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, контроль за дотримання яких прокладено на Міндоходів; бере участь у проведенні митного оформлення та митного контролю з додержанням установленого порядку при переміщені через митний кордон України товарів та транспортних засобів; контролює належне заповнення митної декларації; контролює належне нарахування митних платежів; здійснює митний огляд окремих видів товарів та визначає необхідність додаткових форм контролю; здійснює митний контроль та митне оформлення, що підлягають ліцензуванню (квотуванню); використовує інші форми митного контролю передбачені Митним кодексом України та іншими законами України з питань митної справи; перевіряє правильністю класифікації та/або визначення митної вартості окремих видів товарів, своєчасність і повноту та сплати податків і зборів; у разі необхідності вирішення спірних і складних питань класифікації та/або визначення митної вартості окремих видів товарів формує та направляє запит в підрозділ до компетенції якого віднесено контроль за виконанням вимог Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення або контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Пунктом 4.5 Розділу 4 посадової інструкції передбачено відповідальність головного державного інспектора за допущення порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань державної митної справи.
Таким чином, ОСОБА_7 перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів, був службовою особою органів доходів і зборів, оскільки відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України постійно здійснював функції представника влади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій.
Статтею 9 Податкового кодексу України визначено, що мито належить до загальнодержавних податків.
Статтею 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).
Згідно положень ст. 319 Митного кодексу України митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після проведення встановлених законами України для кожного товару видів контролю.
Відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок) (в редакції станом на 30 травня 2012 року) при здійсненні митного оформлення митної декларації посадовими особами митниць в обов'язковому порядку виконуються митні формальності, зокрема щодо перевірки правильності класифікації товарів, правильності визначення митної вартості, дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання, контролю із застосуванням системи управління ризиками, в том числі за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризикам (далі - АС АУР).
Відповідно до п. 4.5.7 вищевказаного Порядку, перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний митний режим задекларованих товарів; наявність відповідних документів, наявність в митній декларації відомостей про відповідні документи або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах) є обов'язковою вимогою для інспектора митниці під час здійснення ним митних формальностей.
Так, 05 червня 2014 року та 07 червня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів, отримав митні документи для здійснення митного оформлення товарів на підставі митних декларацій № 1251100002014/044581, № 1251100002014/044639, № 1251100002014/044640, № 1251100002014/044641 щодо експорту товару «Феросплав у вигляді гранул середньої та дрібної фракції» ТОВ «Гарантія плюс» загальною митною вартістю 253 855, 59 грн (667 417, 12 грн, 65 398, 26 грн, 65 398, 26 грн, 55 641, 95 грн по кожній МД), на адресу компанії «Entsorgungszentrum GmbH Launchhaummer» (Німеччина).
Відповідно до своєї посадової інструкції та вимог порядку ОСОБА_7 будучи головним державним інспектором митного посту зобов'язаний був здійснювати перевірку правильності класифікації товарів поданих до митного оформлення, правильність визначення митної вартості товару, дотримання заходів нетарифного регулювання та самостійну оцінку ризиків в частині порушення митного законодавства за митними деклараціями, оформлення яких йому було доручено.
В ході здійснення митного оформлення та перевірки митних декларацій поданих ТОВ «Гарантія плюс» у ОСОБА_7 виник умисел на використання свого службового становища, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Гарантія плюс», яке виражалась у неналежному контролі класифікації товару, визначення митної вартості товару, дотримання вимог нетарифного регулювання, що призвело до того, що ТОВ «Гарантія плюс» отримало можливість сплачувати вивізне (експортне) мито у неповному розмірі.
З метою реалізації свого злочинного умислу 05 червня 2014 року, 07 червня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів, будучи уповноваженим на здійснення контролю правильності визначення класифікації та митної вартості товарів, дотримання заходів нетарифного регулювання, знаючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно шляхом зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби та порушуючи вимоги ст. ст. 54, 69 Митного кодексу України, не виконуючи при цьому вимоги п. 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 в порушення встановленого порядку, здійснив митне оформлення товарів на підставі МД № 1251100002014/044581, № 1251100002014/044639,№ 1251100002014/044640, № 1251100002014/044641 поданих суб'єктом ЗЕД до митного оформлення.
Зокрема ОСОБА_7 було здійснено митне оформлення за вказаними МД за відсутності обов'язкової ліцензії Мінекономіки (передбачена ПКМУ № 950 від 25 грудня 2013 року) на експорт товарів внесених до МД. За даними проведеного формато-логічного контролю ОСОБА_7 як головний державний інспектор митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів, завершив митне оформлення за вказаним МД, що підтвердив своїм підписом та відтиском печатки.
Таким чином, внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , як головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів, ТОВ «Гарантія плюс» отримало можливість сплатити вивізне (експортне) мито не в повному обсязі.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 10151/17/45 від 31 жовтня 2017 року, складеному Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, різниця митних платежів за МД № 1251100002014/044581, № 1251100002014/044639, № 1251100002014/044640, № 1251100002014/044641 між сумою сплаченого мита та розрахованої суми становить 253 855, 59 грн (667 417, 12 грн, 65 398, 26 грн, 65 398, 26 грн, 55 641, 95 грн по кожній МД).
Отже, ОСОБА_7 перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів, 05 та 07 червня 2014 року, будучи уповноваженим на виконання функцій держави шляхом здійснення контролю правильності визначення класифікації та митної вартості товарів, перевірки дотримання суб'єктами ЗЕД заходів нетарифного регулювання, знаючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно ляхом зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби та порушуючи вимоги ст. 54, ст. 69 Митного кодексу України, Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів а напівфабрикати з їх використанням», Постанови КМУ № 950 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2014 рік» не виконуючи при цьому, вимоги п. 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 - здійснив неповну перевірку наданих до митного оформлення документів та даних, внесених до митних декларацій № 1251100002014/044581, № 1251100002014/044639, № 1251100002014/044640, № 1251100002014/044641 внаслідок чого ТОВ «Гарантія плюс» отримували можливість сплачувати вивізне мито не в повному обсязі.
Відтак, внаслідок протиправних дій головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів ОСОБА_7 держава не отримала вивізне мито на загальну суму 253 855, 59 грн, що відповідно до примітки 4 ст. 364 КК України у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відноситься до тяжких наслідків.
Отже, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних дій, що виразились в умисному використанні свого службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави, які спричинили тяжкі наслідки. Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України.
Суд першої інстанції, ухвалюючи виправдувальний вирок відносно ОСОБА_7 мотивував його тим, що стороною обвинувачення не надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме його об'єктивної сторони.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2022 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на три роки, зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також просить задовольнити цивільний позов прокурора відділу управління прокуратури Київської області в інтересах держави про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
За доводами апеляційної скарги прокурор вважає вирок суду незаконним, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Вважає, що суд у вироку, в порушення вимог ст. 86 КПК України, необґрунтовано визнав частину письмових доказів недопустимими.
Апелянт зазначає, що суд не надав належної оцінки доказам в їх сукупності та необґрунтовано дійшов до висновку про невинуватість ОСОБА_7 .
Прокурор вважає, що під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_7 05 червня 2014 року та 07 червня 2014 року перебуваючи на посаді головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці Міндоходів, будучи уповноваженим на здійснення контролю правильності визначення класифікації та митної вартості товарів, дотримання заходів нетарифного регулювання, знаючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно шляхом зловживання своїм службовим становищем, в супереч інтересам служби та порушуючи вимоги ст. ст. 54, 69 МК України, не виконуючи при цьому, вимоги п. 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631 в порушення встановленого порядку, здійснив митне оформлення товарів на підставі МД № 1251100002014/044581, № 1251100002014/044639, № 1251100002014/044640 та № 1251100002014/044641 поданих суб'єктом ЗЕД до митного оформлення.
Таким чином, апелянт вказує на те, що стороною обвинувачення втановлено та доведено до суду положенння норм законів та підзаконних актів, які були не в повній мірі враховані та виконані ОСОБА_7 , та в чому саме полягала умисна недостатня та неповна перевірка ним наданих до митного оформлення документів по деклараціях.
Під час апеляційного розгляду прокурори підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_10 щодо задоволення апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог, викладених в апеляційній скарзі прокурора, він просить скасувати вирок суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Водночас, відповідно до змісту апеляційної скарги, прокурор вказує про допущення судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Він вважає істотними порушеннями те, що суд не дав належної оцінки доказам сторони обвинувачення на предмет належності та допустимості.
Наведені доводи колегія судів вважає такими, що не відповідають вимогам закону, а саме положенням ст. 412 КПК України.
Неналежна оцінка судом доказів, яка призвела до хибних висновків, може свідчити про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що є іншою, передбаченою пунктом 2 частини 1 статті 409 КПК України, підставою для скасування вироку суду.
Також необґрунтованими є доводи про скасування вироку у зв'язку з неповнотою судового розгляду, оскільки апеляційна не місить жодних доводів про те, що судом не досліджені обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Прокурором не наведено доводів про те, що судом було відхилене клопотання про дослідження доказів, або вчинення процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, які підлягають доказуванню.
Більше того, клопотання прокурора про дослідження доказів судом апеляційної інстанції мотивоване не тим, що судом першої інстанції вони не досліджені, а тим, що суд не дав їм належної оцінки.
Підсумовуючи, апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Повторно дослідивши всі докази, які сторона обвинувачення надала суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що вирок суду, яким ОСОБА_7 виправдано з підстав не доведення, що в його діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до висунутого ОСОБА_7 обвинувачення йому інкримінується вчинення умисних дій, що виразилися в умисному використанні свого службового становища всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.
Як правильно зазначив у вироку суд, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у редакції, станом на час вчинення інкримінованих діянь характеризується: діянням - використанням влади або службового становища всупереч інтересам служби; тяжкими наслідками, завданими охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним та громадським інтересам; та причинним зв'язком між наведеним діянням та його наслідками.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, йому інкримінується вчинення кримінально карних діянь 05 червня 2014 року та 07 червня 2014 року.
Отже, правозастосуванню підлягає редакція ч. 2 ст. 364 КК України, яка була чинною на той час.
Законом України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (далі - Закон № 1261-VII), який набув чинності 04 червня 2014 року, внесено зміни до пунктів 3 і 4 примітки до ст. 364 КК України.
Цим Законом пункти 3 і 4 примітки до ст. 364 КК України було викладено в новій редакції, у яких містяться нормативні визначення для складів злочинів у сфері службової діяльності ознак «істотна шкода» та «тяжкі наслідки», тобто сталася часткова декриміналізація злочинного діяння за ознакою немайнової шкоди.
Так «тяжкими наслідками» у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України вважається шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».
Відповідно до обвинувального акту, сторона обвинувачення вважала, що діяння ОСОБА_7 , як головного державного інспектора митного посту «Східний термінал» Київської митниці під час митного оформлення за митними деклараціями № 1251100002014\044581, № 1251100002014/044639, № 1251100002014\044640, № 1251100002014\044641 спричинило тяжкі наслідки, які полягали у тому, що держава не отримала вивізне мито на загальну суму 253 855, 59 грн.
Отже, як правильно зазначив суд, ОСОБА_7 висунуте обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України, якою передбачена відповідальність за злочин з матеріальним складом. Закінченим він вважається, якщо діяння винного спричинило тяжкі наслідки. Суд дійшов висновку про те, що у кримінальному провадженні відсутні належні та допустимі докази спричинення державі матеріальних збитків на суму 253 855, 59 грн.
Повторно дослідивши докази під час апеляційного перегляду провадження, колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції.
Так, відповідно до наведених митних декларацій, для виконання митних формальностей було призначено інспектора митниці ОСОБА_7 . Проте, за митною декларацією № 1251100002014\044581 у подальшому для виконання митних формальностей було призначено іншого інспектора митниці, який завершував митне оформлення товарів, які перетнули митний кордон України.
Отже, як під час розгляду провадження судом першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду на встановлено, що ОСОБА_7 вчиняв за даним епізодом кримінального карні діяння, які потягли за собою тяжкі наслідки.
Водночас, відповідно до наявної в матеріалах кримінального провадження відповіді Державної митної служби від 01 вересня 2020 року, митні декларації № 1251100002014/044639, № 1251100002014\044640, № 1251100002014\04464 були анульовані 21 квітня 2015 року за заявою ТОВ «Гарантія Плюс», перетин державного кордону України товару за даними деклараціями не здійснено.
Тобто, як правильно зазначив суд, ще задовго до внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення митні декларації, за якими ОСОБА_7 здійснював митне оформлення, були анульовані, товар, який вказаний у них, митний кордон України не перетинав, а суб'єкту господарювання було повернуто надмірне сплачене вивізне мито.
Тому, суд обґрунтовано визнав висновок судово-економічної експертизи № 19151\17-45 від 31 жовтня 2017 року, яким визначений розмір шкоди, неналежним доказом у даному провадженні, оскільки він зроблений без урахування наведених обставин щодо анулювання декларацій.
Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, як під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанції не доведено спричинення діями ОСОБА_7 державі тяжких наслідків, які полягали у не отриманні вивізного мита на загальну суму 253 855, 59 грн.
За відсутності наведеної складової об'єктивної сторони кримінального правопорушення, суд прийняв законне рішення про визнання ОСОБА_7 невинуватим у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалене судом рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2022 року, яким ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4