-
Справа № 371/53/22 Провадження № 11-кп/824/3240/2023 Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2
24 липня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021111220000304 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Македони Миронівського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 152, ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2023 року скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.
Вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2023 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 152, ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання:
- за ч. 5 ст. 152 КК України у виді тринадцяти років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України у виді семи років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді тринадцяти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 28 вересня 2021 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Стягнено з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 500 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Вироком також вирішене питання про стягнення процесуальних витрат та щодо речових доказів.
За доводами апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 вважає ухвалений щодо ОСОБА_6 вирок незаконним та необґрунтованим.
Апелянт вважає, що суд належним чином не оцінив показання обвинуваченого ОСОБА_6 , який вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав суду, що статеві відносини з потерпілою відбувались за її згодою, при цьому вдарив він її лише 3 чи 4 рази долонею.
Крім того, захисник звертає увагу на те, що суд у вироку на підтвердження вини обвинуваченого посилається на показання свідків, жоден з яких не був очевидцем події, тому не може підтвердити вину ОСОБА_6 .
Щодо висновків судово-медичних цитологічних та імунологічних експертиз, то апелянт вказує, що у них лише зазначено про те, що знайдена кров може належати як потерпілій, так і обвинуваченому.
Поряд з цим, захисник зазначає, що лише висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 14 грудня 2021 року № СЕ-19/111-21/51224-БД, єдиний, що підтверджує, що на чохлі-книжці, яка вилучена за місцем проживання ОСОБА_6 виявлено кров потерпілої, однак вказана обставина пояснюється тим, що обвинувачений здійснював ремонт у помешканні потерпілої, тому існує імовірність отримання даного сліду крові на чохлі-книжці будь-яким іншим способом.
В той же час, апелянт звертає увагу на те, що обвинувачений протягом досудового розслідування і судового розгляду справи своїх показань не змінював та повідомляв про те, що ударів, які б спричинили зазначені у обвинуваченні тілесні ушкодження та які могли б потягти за собою смерть потерпілої не наносив, що підтверджується протоколом слідчого експерименту.
Отже, як вважає захисник, показання ОСОБА_6 є послідовними і сукупністю доказів обвинувачення не спростовані, а обвинувачення побудоване саме на припущеннях.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 27 вересня 2021 року в стані алкогольного сп'яніння прибув на територію домоволодіння ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_1 .
Перебуваючи на території подвір'я за вказаною адресою у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на зґвалтування ОСОБА_10 , тобто вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним та анальним проникненням в тіло ОСОБА_10 з використанням геніталій, без добровільної згоди останньої.
Того ж дня, приблизно у період часу з 20 год. 35 хв. до 22 год. 00 хв., ОСОБА_6 з метою вчинення дій сексуального характеру та з метою задоволення своїх сексуальних потреб, користуючись подавленою до опору волею потерпілої та відсутністю сторонніх осіб і перевагою у фізичній силі, приспустив з тіла ОСОБА_10 нижню білизну і з використанням геніталій умисно, без її згоди вчинив дії сексуального характеру пов'язані із вагінальним та анальним проникненням у тіло ОСОБА_10 та зґвалтував останню.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 . ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів на слизовій оболонці присінку піхви; ділянки, що позбавлена епідермісу на лівій великій статевій губі; крововилив на перехідному епітелії анального отвору; наскрізний розрив задньої стінки піхви, що з'єднується з наскрізним розривом передньої стінки прямої кишки.
Наскрізні розриви задньої стінки піхви та передньої стінки прямої кишки з ознаками зовнішньої кровотечі, утворились прижиттєво та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння і в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Вказані дії він вчинив з прямим умислом оскільки усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
Крім того 27 вересня 2021 року приблизно із 20 год. 35 хв. до 22 год. 00 хв., точного часу не встановлено, у ОСОБА_6 , після вчинення вказаного вище злочину виник злочинний умисел направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Після чого ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на території домоволодіння ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_1 , діючи умисно та цілеспрямовано, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , став умисно наносити останній численні удари своїми долонями, кулаками та ногами по голові, тулубі, кінцівках потерпілої завдавши їй понад 35 ударів та спричинив велику кількість тілесних ушкоджень, які завідомо для ОСОБА_6 завдали ОСОБА_10 особливих фізичних страждань, а саме - відкриту черепно-мозкову травми у вигляді переломів кісток основи черепа та множинних переломів кісток обличчя з крововиливами під мозкові оболонки та в речовину головного мозку з набряком-набуханням тканини головного мозку, з розвитком зовнішньої кровотечі та шоку, яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) та перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. А також спричинив потерпілій інші тілесні які не перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілої ОСОБА_10 :
- синець на лівій боковій поверхні шиї в верхній третині з крововиливом в підшкірно-жирову клітковину з розповсюдженням на м'язи шиї зліва до області хрящів гортані; перелом верхнього лівого рогу щитоподібного хряща в області його основи з виламуванням частини тіла хряща; неповний перелом перстнеподібного хряща по центру; крововилив в м'яких тканинах шиї в області даних переломів;
- синці - на передній поверхні грудної клітки в верхній третині по центру, в нижньо-зовнішному квадранті на правій сідниці, в нижньо-зовнішному квадранті на лівій сідниці. в області лівої сідничної складки; відповідно до синців крововиливи в підшкірно-жирову клітковину; повні прямі переломи 3,4,5,9-го ребер справа по середньоключичній лінії та неповні непрямі переломи 4,5,6,9,10-го ребер зліва по середньоключичній лінії; відповідно до переломів крововиливи в м'які тканини; обширний крововилив в товщу лівого купола діафрагми;
- синці - на передній поверхні області правого колінного суглоба, на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, на передній поверхні правої гомілки в середній третині та на зовнішній її поверхні, на тильній поверхні правої стопи, на передній поверхні лівого стегна в середній та нижній третинах, на внутрішній поверхні області лівого колінного суглоба, на внутрішній поверхні лівої гомілки в середній третині та нижній, на зовнішній поверхні лівої гомілки в нижній третині, на внутрішній поверхні обох стегон практично на всьому протязі; відповідно до синців крововиливи в підшкірно- жирову клітковину.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_11 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 вважає вирок суду законним, обґрунтованим та мотивованим, а апеляційну скаргу захисника безпідставною.
Представник звертає увагу на те, що обвинувачений та його захисник під час досудового розслідування не клопотали про проведення додаткових слідчих дій, встановлення додаткових обставин, тощо.
При цьому, представник вказує на те, що під час судового розгляду справи ОСОБА_6 відмовився від дачі показань, тому доводи захисника про те, що показання обвинуваченого є детальними та послідовними - є безпідставними.
Вважає, що вина ОСОБА_6 підтверджена належними та допустимими доказами, тому апеляційна скарга сторони захисту є необґрунтованою.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор та потерпіла ОСОБА_9 щодо задоволення апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За вимогами апеляційної скарги, уточненими під час апеляційного розгляду провадження, захисник просить скасувати обвинувальний вирок, ухвалений щодо ОСОБА_6 та закрити провадження у зв'язку з недоведеністю, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 152, ч. 2 ст. 121 КК Українивчинені обвинуваченим.
Отже, захисник фактично вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а досліджені ним докази неправильно оцінені як такі, що підтверджують вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
З огляду на це суд апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 23 КПК України повинен безпосередньо дослідити докази, які, як вважає апелянт, неправильно оцінені судом, та у разі необхідності дати їм іншу оцінку.
Без дослідження доказів апеляційний суд позбавлений можливості закрити провадження у справі за відсутності складу кримінального правопорушення.
Такий висновок колегії суддів узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною у судових рішеннях у справах № 382\1058\15-к від 19 березня 2019 року, № 301/2285/16-к від 16 січня 2020 року, № 481/227/18 від 24 листопада 2020 року.
Однак під час апеляційного перегляду справи стороною захисту клопотання про дослідження доказів не заявлялось. Колегією суддів були роз'яснені положення закону щодо безпосереднього дослідження доказів та на пряме запитання, чи бажає сторона захисту заявити клопотання про дослідження доказів з метою перевірки доводів, викладених в апеляційній скарзі, захисником було повідомлено, що таке клопотання заявлятися не буде.
В той же час, відповідно до принципу диспозитивності, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
Наведений принцип викладений також у ч. 3 ст. 404 КПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції у передбачених цією нормою закону випадках може та повинен дослідити обставини та докази. Проте таке дослідження відбувається за клопотанням учасників кримінального провадження.
З огляду на позицію сторони захисту колегія суддів позбавлена можливості перевірити обґрунтованість апеляційної скарги шляхом повторного дослідження доказів, а тому погоджується з висновком суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), що спричинило тяжкі наслідки, а також у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.
Відповідно до вироку, в ньому суд навів докази, досліджені під час судового розгляду, дав їм відповідну оцінку, та посилаючись на норми матеріального права, практику Верховного Суду, навів належні та достатні мотиви та підстави ухвалення обвинувального вироку. Відповідно до журналу судового засідання та тексту оскаржуваного рішення, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження судом першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно, всебічно і об'єктивно досліджені фактичні обставини кримінального провадження на підставі досліджених доказів, яким суд дав належну оцінку як з точки зору належності, допустимості та достовірності, так і в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку та прийнято законне рішення про визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 152, ч. 2 ст. 121 КК України.
Рішення суду про призначення ОСОБА_6 остаточного покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України та є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 15 березня 2023 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 152, ч. 2 ст. 121 КК України, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4