Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
Іменем України
29.08.2006
Справа №2-23/3242-2006
За позовом Прокурора Сімферопольського району АР Крим (97500, АР Крим, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 6) в інтересах держави у особі Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції (97503, АР Крим, Сімферопольський район, с.Мирне, вул.Белова, 2
До відповідача Агропромислового кооперативу «Степ», 97546, АР Крим, Сімферопольський район, с.Николаївка, вул.Леніна, 36
Про стягнення 327650,22 грн.
Суддя Г.М. Іщенко
представники:
Від позивача Хованський І.В.- представник, дов. від 14.06.2006р. №12/9/10-0
Від відповідача Денисова Т.О. - представник, дов. від 19.10.2005р.б/н
Прокурор - не з'явився
Сутність спору: Прокурор Сімферопольського району АР Крим в інтересах держави у особі Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Агропромислового кооперативу «Степ» про стягнення принесених бюджету збитків у вигляді несплати прибуткового податку з громадян у розмірі 327650,22грн. на підставі підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В судовому засіданні 03.04.2006р. позивач надав пояснення, в яких вказує, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача складає 327650,22грн., з неї: 119782,00 грн. - по виплаченим паям, 207868,22грн. по виплаченій заробітній платі.
Відповідач з позовом не згоден за мотивами, викладеними у відзиві на позов та вказує, що заборгованість з прибуткового податку не є збитками у розумінні статті 224 Господарського кодексу України, а норми Цивільного кодексу України до податкових відносин не застосовуються.
В судовому засіданні 04.05.2006р. від прокурора надійшли уточнення позовних вимог, якими він просить стягнути з відповідача несплачену суму податкового зобов'язання з прибуткового податку та податку з фізичних осіб у розмірі 327650,22грн., посилаючись на підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та підпункти 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
30.05.2006р. від відповідача надійшов відзив на уточнення до позовної заяви, в якому відповідач вказує, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно по рішенню суду, прокурор же просить стягнути несплачену суму податкового зобов'язання, а не податкового боргу.
В судовому засіданні 10.08.2006р. позивач надав клопотання про заміну позивача на Державну податкову інспекцію у Сімферопольському районі АР Крим.
Справа слуханням відклалася, у судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи був продовжений згідно статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
встановив:
Агропромисловий кооператив «Степ» зареєстрований Сімферопольською районною держадміністрацією 28.04.2000р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.31).
У період з 01.08.2005р. по 12.08.2005р. була проведена перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Агропромислового кооперативу «Степ» за період з 01.07.2004р. по 31.03.2005р., якою встановлена заборгованість відповідача за станом на 31.03.2005р. по прибутковому податку на виплачені паї та на виплачену заробітну плату у сумі 327650,22 грн.
За результатами перевірки був складений акт №94/23-2/3759752 від 12.08.2005р.
Суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню по наступних підставах.
Відповідно до підпункту 3.2.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Згідно підпункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» юридичні особи не є платниками прибуткового податку. Податкові зобов'язання по ньому не узгоджуються, картки особових рахунків не ведуться, можливості погашення боргу заходами, передбаченими податковим законодавством, не мається. У зв'язку з цим виникає необхідність примусового стягнення - шляхом звернення його на активи підприємства.
Відповідно до статей 1, 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» платниками податку є громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства. На підприємства покладений обов'язок своєчасно і в повному об'ємі нараховувати, утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходу громадян, надавати відповідні відомості податковим органам.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України №2181 від 21.12.2000р. активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Під примусовим стягненням Закон України №2181 від 21.12.2000р. (пункт 1.6 статті 1) передбачає звернення стягнення на активи платника податків в рахунок погашення його податкового боргу без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Податковим боргом згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. є податкове зобов'язання самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Податкове зобов'язання платника податків визначається або самостійно таким платником податків шляхом подачі контролюючому органу податкової декларації (розрахунку) (пункт 4.1 статті 4 Закону України №2181 від 21.12.2000р.). Таке податкове зобов'язання вважається самостійно узгодженим з дня подачі податкової декларації (розрахунку) (пункт 5.1 статті 5 Закону України №2181 від 21.12.2000р.).
Або податкове зобов'язання платникові податків може бути визначене контролюючим органом (пункт 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Таке податкове зобов'язання може бути узгоджене шляхом оскарження в адміністративному або судовому порядку рішення контролюючого органу про донарахування платникові податків податкового зобов'язання (пункт 5.2 статті 5 Закону України №2181 від 21.12.2000р.).
Листом Державної податкової адміністрації України №17199/7/21-1117 від 04.11.2003р. були дані наступні роз'яснення. Згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.1994 р. N37 узгоджені суми податкового зобов'язання відображаються в картках особових рахунків платників податків. А у випадку їх несвоєчасної сплати такі суми податкового зобов'язання набувають статусу податкового боргу.
Пунктом 8 цього ж листа Державна податкова адміністрація України роз'яснила, що підставою для нарахування прибуткового податку з громадян в лицьовій картці платника податків, яка ведеться в податкових органах, є рішення керівника податкового органу про обов'язок платника податків сплатити донараховану суму основного платежу, застосованих штрафних санкцій, яке застосовується за результатами перевірки такого платника податку.
З вищенаведеного слідує, що податкові зобов'язання платників податків по сплаті в бюджет прибуткового податку узгоджуються у порядку, встановленому законом.
При самостійному узгодженні платником податків сум податкового зобов'язання в порядку, передбаченому пунктом 5.1 статті 5 Закону України №2181 та несплати їх у встановлений законом строк, формою виконання податковим органом функції стягнення є направлення платнику податків податкової вимоги відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем самостійно не визначалася сума податкового зобов'язання по прибутковому податку. Така заборгованість по прибутковому податку не була визначена як податкове зобов'язання відповідача і рішенням керівника податкового органу, тому заборгованість по прибутковому податку в сумі 327650,22 грн. не є податковим зобов'язанням відповідача, і, тим більше, податковим боргом в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181.
У відповідності зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивачем не було надано суду ніяких доказів щодо підстав виникнення податкового зобов'язання по прибутковому податку в сумі 327650,22грн. у Агропромислового кооперативу «Степ».
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
При таких обставинах справи позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що згідно наказу Державної податкової адміністрації у АР Крим від 02.03.2006р. №91 »Про реорганізацію Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції» припинено юридичну особу Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію шляхом поділу та створені Державна податкова інспекція у Сімферопольському районі та Державна податкова інспекція у Білогірському районі з правами юридичних осіб, суд в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України проводить заміну позивача на належного - Державну податкову інспекцію у Сімферопольському районі АР Крим.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 29.08.2006р. Рішення підписане 05.09.2006р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 25, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Замінити первісного позивача у справі - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію на належного - Державну податкову інспекцію у Сімферопольському районі АР Крим.
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.