Справа №: 343/2044/23
Провадження №: 4-с/0343/4/23
30 серпня 2023 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
судді - Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу № 343/2044/23 за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача Андрія Орестовича про відкриття виконавчого провадження з клопотанням про поновлення строку для її оскарження,
за участю: старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Пигача А.О.,
ОСОБА_1 17.08.2023 направив поштовим відправленням на адресу суду вищевказану скаргу, у якій просив поновити строк для її подання, скасувати постанову старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача А.О. про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2023 (ВП № 72256588) про стягнення з нього на користь держави 2380 грн штрафу згідно постанови № 973813 від 09.06.2023, виданої відділом поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції; зобов'язати Долинський відділ ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного МРУ МЮ повернути йому за рахунок бюджетних асигнувань половину незаконно стягнутої суми в розмірі 1190 грн.
Свою позицію мотивує тим, що постанова державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню, посилаючись на вимоги ст. 447, 450, 451 ЦПК України, оскільки постанову поліції він оскаржував у суді. У задоволенні його позову рішенням суду від 26.07.2023 було відмовлено, тому він добровільно 07.08.2023, тобто в межах п'ятнадцяти днів з дня залишення скарги без задоволення, сплатив штраф у розмірі 1190 грн. Незаважаючи на це, державний виконавець відкрив виконавче провадження та стягнув з нього на користь держави подвійну суму штрафу.
Скарга поступила на адресу суду 21.08.2023, тому, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 448 ЦПК України, про її подання суд повідомив відповідний орган державної виконавчої служби.
29 серпня 2023 року на адресу суду поступили пояснення представника Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у яких він просив у задоволенні скарги відмовити, а провадження у справі закрити. Вказав, що постанова відділу поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП № 973813 від 09.06.2023 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу поступила на виконання до Долинського відділу ДВС 13.07.2023. 17 липня 2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Однак боржник, всупереч вимогам ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", не повідомив державного виконавця про сплату штрафу, а відразу звернувся до суду із скаргою. Щодо вимоги про повернення стягнутих коштів, то державним виконавцем не вживалися заходи щодо примусового списання коштів з рахунків боржника, а тільки винесено постанову про арешт коштів у межах суми боргу з врахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
У судове засідання скаржник не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду скарги був повідомлений негайно у встановленому законом порядку, шляхом направлення на його адресу поштового відправлення та за допомогою телефонного дзвінка, на вказаний ним у скарзі номер телефону, що підтверджується супровідним листом та телефонограмою (а.с. 11, 12). Неявка скаржника в силу вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигач А.О. у судовому засіданні просив провадження у справаі закрити. Додатково зазначив, що боржник фактично не погоджується з діями виконавця у рамках виконання рішення органу поліції. При цьому вказав, що пред'явлення боржиком оригіналу квитанції про добровільну сплату штрафу вирішило б усі протиріччя між ними.
Суд, вислухавши державного виконавця, вивчивши матеріали скарги, приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Згідно із ч. 1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду справ, подібних до тих, яка переглядається, визначається процесуальними законами.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як визначено ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, шо рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок.
Отже, за правилами адміністративного судочинства мають оскаржуватися рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинені під час виконання рішень, виданих іншими, ніж суд, органами та посадовими особами, оскільки закон не встановлює для такого оскарження іншого порядку судового оскарження.
Як вбачається з матеріалів скарги, постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2023 винесена старшим державним виконавцем Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигачем А.О. з виконання постанови № 973813 від 09.06.2023, виданої відділом поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 2380 грн (а.с. 3), тобто має місце виконання рішення іншого органу, а не рішення суду.
Тому, враховуючи, що предметом оскарження у даній справі є дії (рішення) державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання постанови органу поліції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду її в порядку цивільного судочинства, оскільки процесуальним законодавством оскаржувані дії виконавця віднесено до юрисдикції відповідного окружного адміністративного суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що вимоги за даною скаргою не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому суд вважає, що провадження у даній справі слід закрити.
При цьому суд роз'яснює, що з вказаною скаргою ОСОБА_1 може звернутися у Івано-Франківський окружний адміністративний суд у порядку, передбаченому законом.
На підставі викладеного, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, керуючись ст. 260 ЦПК України, суд
провадження у справі № 343/2044/23 за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пигача Андрія Орестовича про відкриття виконавчого провадження з клопотанням про поновлення строку для її оскарження закрити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: С.М.Монташевич