25 серпня 2023 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/4146/23
номер провадження: 33/824/3209/2023
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Поліщука Олександра Григоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Поліщука Олександра Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року,
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, адвокат Поліщук О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 рокускасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, посилаючись на невідповідність цієї постанови вимогам чинного законодавства.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 07 лютого 2023 року ОСОБА_1 функцію водія транспортного засобу не здійснював, автомобілем не керував, а матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджують керування ним автомобілем. Вказує, що на відеозаписах, на яких повністю зафіксовано процес спілкування з поліцейськими, відсутні докази будь-якого руху транспортного засобу, керування ним ОСОБА_1 та його зупинки на вимогу працівників поліції. Вказує, що з відеозаписів вбачається, що транспортний засіб стояв на місці, не перебував в стані руху, двигун було вимкнено, а тому не встановлено та не підтверджено керування ОСОБА_1 07 лютого 2023 року автомобілем. Натомість, зі змісту пояснень ОСОБА_1 слідує, що він лише сидів в автомобілі та заряджав телефон, коли до нього підійшли працівники поліції.
Захисник наголошує, що сам факт знаходження за кермом транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом. Тому вважає, що оскільки ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, то його дії не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 не була доведена належними доказами та поза розумним сумнівом, то провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Поліщука О.Г., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі й просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР)встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містять:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №440156 від 07 лютого 2023 року, яким встановлено, що 07 лютого 2023 року о 02 год 50 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «CHRYSLER - 200», державний номерний знак (далі - д.н.з) НОМЕР_1 , в місті Києві по вул. Симиренка 2/19 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Drager Alcotest-7510», результат тесту - 1,28 ‰ (а.с.2);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано вказані вище результати алкотестера «Drager Alcotest-7510», результат - 1,28 ‰, а також факт письмової згоди ОСОБА_1 з такими результатами (а.с.4);
- роздруківка тесту на алкоголь газоаналізатора «Drager Alcotest-7510», прилад №ARMF-0329, принтер № ARMD-0619, згідно якого результат тестування ОСОБА_1 становить 1,28 ‰, що також він засвідчив своїм підписом (а.с.1);
- письмова розписка ОСОБА_1 , який 07 лютого 2023 року зобов'язався не керувати автомобілем «CHRYSLER - 200», д.н.з НОМЕР_1 , протягом 24 годин з часу його зупинки (а.с.3);
- відеозапис, на якому зафіксовано викладені в протоколі обставини (а.с.7);
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Виявлені працівником поліції 07 лютого 2023 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння у розумінні підпунктів 1, 4 пункту 3 Розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) 09 листопада 2015 року №1452/735, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 07 лютого 2023 року за участю ОСОБА_1 .
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що 07 лютого 2023 року о 02 год 50 хв. (під час комендантської години) працівники поліції підійшли до автомобіля «CHRYSLER - 200», д.н.з НОМЕР_1 , в якому було ввімкнено живлення та на водійському місці якого перебував ОСОБА_1 . Інспектор поліції, виявивши в нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest-7510», на що ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він 07 лютого 2023 року вживав алкогольні напої, оскільки був на Дні народженні свого друга.
Такі ж пояснення були надані стороною захисту і під час апеляційного розгляду справи.
Після проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу ОСОБА_1 не заперечував результатів проведеного дослідження, якими підтверджено, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, про що свідчить його підпис в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відомості, які містяться на відеозаписі, свідчать про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Вказаний відеозапис є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази наявності події керування ОСОБА_1 транспортним засобом та, що 07 лютого 2023 року о 02 год 50 хв. ОСОБА_1 ввімкнув живлення в автомобілі лише з метою зарядити свій мобільний телефон, а не з метою руху автомобіля (керування), апеляційний суд відхиляє з таких підстав.
Із вказаного вище відеозапису вбачається, що 07 лютого 2023 року о 02 год 50 хв. ОСОБА_1 перебував на водійському місці автомобіля «CHRYSLER - 200», д.н.з НОМЕР_1 , живлення цього автомобіля було ввімкнене і сам ОСОБА_1 визнав факт початку керування цим транспортним засобом, оскільки добровільно та без примусу повідомив, що він дійсно сів в автомобіль з метою руху та почав рух, так як на момент коли до нього підійшли працівники поліції він уже ввімкнув фари та розвернувся, що є беззаперечним доказами початку руху автомобіля відповідно до положень пункту 10 ПДР (із 01 хв. 10 сек. по 01 хв. 20 сек. відеозапису).
Подальші заперечення ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом, апеляційний суд сприймає критично, вважає їх маніпулятивними та спрямованими на бажання уникнути ним відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Поліщука О.Г., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Поліщука Олександра Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 02 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов