28 серпня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/11318/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця державної виконавчої служби Деснянського відділу у м. Чернігові Літвін Л.В. про скасування актів та постанов,
Позивач звернувся до суду з позовом до державного виконавця державної виконавчої служби Деснянського відділу у м. Чернігові Літвін Л.В. про скасування актів від 18.05.2023, 22.06.2023 та постанов від 19.05.2023, 23.06.2023 у виконавчому провадженні АСВП № 71729665.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання:
- позовної заяви, оформленої відповідно до положень статті 160 КАС України;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру у розмірі 3247,80 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду і його поновлення відповідно до вимог статті 167 КАС України та докази на підтвердження поважності його пропуску;
- копії оскаржуваних постанов від 19.05.2023 та 23.06.2023.
18.08.2023 на виконання ухвали суду від 02.08.2023, позивачем подано позовну заяву, оформлену відповідно до статті 160 КАС України, клопотання про звільнення від сплати судового збору, докази, які на його думку, підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, та оригінали постанов про накладення штрафу від 19.05.2023 та 23.06.2023.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Позивач надав довідку про доходи за січень - липень 2023 року, видану ТОВ ''Сільпо - Фуд'', акт проживання особи без реєстрації від 22.12.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України ''Про судовий збір'' встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема звільнити від сплати судового збору.
Для звільнення від такої сплати позивач має довести існування таких фінансових труднощів та такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Слід відзначити, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України та Закону України “Про судовий збір” повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Положення Закону України ''Про судовий збір'' не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про заробітну плату, пенсію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.
Із доданої до клопотання довідки про доходи за січень - липень 2023 року, виданої ТОВ ''Сільпо - Фуд'' можна визначити, що позивач отримував дохід у 2023 році, розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру піврічного доходу позивача.
Проте цих документів недостатньо для висновку визначити й визнати майновий стан позивача таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у позивача немає інших доходів.
Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Вимоги до письмового клопотання визначені статтею 167 КАС України
Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду позивача з вказаним позовом, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
В контексті вищевикладеного суд вважає також за необхідне вказати на те, що поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
Позивачем не наведено наявності поважних підстав несвоєчасного подання позову, які є об'єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами з дня отримання оскаржуваної постанови до дня подання позову.
З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання позову залежала виключно від волевиявлення самого позивача, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.
Щодо наданого позивачем листа відповідача від 05.07.2023 № 30828/К-2984 про розгляд звернення позивача, суд зазначає, що виходячи зі змісту документа він стосується акту державного виконавця від 22.06.2023 та не надає підтвердження поважності причин пропуску строку щодо оскарження спірних постанов, як і посилання позивача на попереднє звернення до Деснянського районного суду м. Чернігова, оскільки звертаючись до Деснянського районного суду, позивачем вже був пропущений строк.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними, тому суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання позивача про його поновлення.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви в повному обсязі, а тому вона підлягає поверненню.
Керуючись ст. 123, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І.Соломко