Справа № 420/22114/23
28 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства «Захід» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
Приватне підприємство «Захід» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2023/000040 від 17.02.2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA500370/2023/000016/1 від 18.02.2023 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500370/2023/000044 від 18.02.2023 року.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, за загальним правилом частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність", повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Слід зазначити, що представництво в суді це процесуальна діяльність представника, яка здійснюється в межах наявних у нього повноважень від імені та в інтересах сторін та інших експонованих осіб.
Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Крім того, статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України (частини п'ята, шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
З буквального змісту вищевказаних положень законодавства вбачається, що на підтвердження повноважень представника має бути подано оригінал документа на підтвердження повноважень представника або ж його копія, засвідчена у визначеному законом порядку.
Тобто надані докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлені документи із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
Згідно зі ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з приписами ч.4 ст.26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п.4 “Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів”, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, зі змінами і доповненнями (далі Положення №36), яке застосовується до ордерів, виготовлених у паперовій формі, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з п.14 Положення №36 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Аналогічні норми містяться у Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41, яке застосовується до ордерів, згенерованих на офіційному веб-сайті НААУ, пунктами 10,11 якого визначено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Виходячи з наведених норм, повноваження адвоката підтверджуються в порядку, встановленому законом, оригіналом ордеру, виготовленим на паперовому бланку або згенерованим на офіційному веб-сайті НААУ.
Наведені вище норми не містять правил відносно того, що повноваження адвоката можуть бути підтверджені копією ордеру, навіть у разі її засвідчення належним чином.
Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов'язку надавати ордер, як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, визначеній в ухвалі від 27.11.2018 у справі 826/5357/17.
Так, Верховний Суд у Постанові від 18.10.2018 у справі №811/1507/18, зокрема у п.24, акцентував, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.
Зокрема, як вбачається зі змісту поданого адміністративного позову, його підписано адвокатом Колесніковим Віталієм Валерійовичем, який діє на підставі ордеру серія ВЕ №1095611.
При цьому, до матеріалів адміністративного позову додано засвідчену копію ордеру, а не його оригінал, а отже даний ордер не має статусу документа, котрий у законодавчо встановленому порядку підтверджує право особи, яка підписала адміністративний позов, на вчинення, у тому числі, такої дії.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підписано особою-представником за відсутності, при цьому, належним чином підтверджених повноважень на здійснення представництва позивача, а отже, яка не мала права його підписувати всупереч вимогам п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Приписами п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у тому числі, у разі повернення заяви або скарги.
Зокрема, судом встановлено, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем був сплачений судовий збір у сумі 21 758,20 грн., що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією від 18.08.2023 року № 5124 на суму 21 758,20 грн., а отже, означена сума грошових коштів підлягає поверненню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 256, 295, 297 КАС України, суд,-
1 Адміністративний позов Приватного підприємства «Захід» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачеві.
2. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Захід» (54031, м. Миколаїв, пров. Першотравневий, 25/2, код ЄДРПОУ 32333300) сплачений судовий збір у сумі 21 758 (двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 20 коп.
Роз'яснити позивачеві що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко